3. Ринкове управління та державне регулювання економічною діяльністю будівельної організації

Важливою характеристикою будівельної організації, яка визначає форму її економічної діяльності, є ступінь економічної свободи (самостійність). При цьому необхідно мати на увазі, що абсолютної економічної свободи ні в якій державі не існує.

Повна економічна свобода (самостійність) на базі приватної власності вияв­ляється у:

• повній самостійності будівельної організації: розпорядженні виробленою продукцією, отриманим прибутком, установленні цін на продукцію (роботи), заробітної плати, виборі партнерів тощо;

• повній економічній відповідальності за результати господарської діяльності, навіть до банкрутства;

• наявності, поряд із загальною метою - максимізацією прибутку, локаль­них цілей виробництва: забезпечення виживання, завоювання ринку та ін.

Відносна економічна свобода на базі державної та муніципальної власності виявляється у:

• обмеженій самостійності будівельної організації, що регламентується контро­люючим відомством та урядом;

• обмеженій відповідальності будівельної організації, що виражається у державній підтримці у формі дотацій, субсидій, пільг в оподаткуванні тощо;

• підпорядкуванні мети виробництва економічним цілям (інтересам) держави.

Усі будівельні організації (як приватного, так і державного сектора економіки) у процесі функціонування діють у рамках певних законів, правових норм - тобто в системі правових відносин.

Система управління будівельною організацією залежить, насамперед, від то­го, за якою організаційно-правовою формою зареєстрована організація та які ва­желі державного регулювання на неї впливають.

Рис. 5.5. Принципова схема управління будівельної організації в умовах ринку

Принципову схему управління й регулювання будівельної організації при ринкових умовах господарювання подано на рис. 5.5.

Якщо організація заснована на базі державної або муніципальної власності у виді унітарного підприємства, то використовується самоуправління власника.

Більш складна система управління організації у випадку, коли є змішана власність і навіть колективна власність, де власників багато, наприклад акціо­нерне товариство відкритого типу. Як показано на рис. 5.5, одночасно можуть взаємодіяти чотири форми управління

4. Будівельна організація - центральна ланка галузевих і територіальних виробничих комплексів

Будівельні організації, що спеціалізуються на спорудженні галузевих об'єктів (вугільної промисловості, металургії, легкої промисловості, енергетики, житлово-гро­мадського будівництва), утворюють відповідні галузі матеріального виробництва. Во­ни складають структуру галузей, визначають їх профіль, масштаби й технічний рівень.

Крім того, будівельні організації формують розмір і територіальну спеціалізацію міст, селищ, областей, де вони розташовані. Забезпечення нормальних умов життя, праці та побуту населення вирішується разом з органами місцевої влади (рис. 5.6).

Рис.5.6. Будівельна організація (підприємство) — основна ланка економіки

Завдання системи господарського управління па всіх рівнях - від Президен­та України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України до будівель­ної організації, промислового підприємства - одне: продуктивна праця колективу кожної будівельної організації, промислового підприємства, розви­ток економіки галузі, регіону та країни в цілому. Система управління будівель­ним і промисловим підприємством показана на рис. 5.7.

Рис. 5.7. Система управління будівельною організацією

Будь-яке починання державних органів, наукових, комерційних та інших ор­ганізацій визначається наявністю матеріальних ресурсів; будь-яке господарське або технічне рішення набуває реальної форми тільки у будівельній організації, на робочому місці спеціаліста, службовця, робітника. Уся попередня робота ад­міністрації, учених, інженерів за межами будівельних організацій - це робота з різною інформацією: науково-технічною, економічною, соціальною.

Проте це не значить, що за межами будівельних організацій не потрібні органи господарського управління, наукові та посередницькі організації. Навпаки, вони необхідні. Без наявності таких органів будівельні організації не завжди змогли б самостійно дати правильну оцінку технічного рівня будівельного виробництва, збалансувати попит споживачів будівельної продукції з її виробництвом у будівель­них організаціях і власні потреби у сировині, матеріалах, конструкціях, виробах із можливістю їх отримання у постачальників. Не всі будівельні організації, особливо малі, без сторонньої допомоги можуть удосконалювати виробництво та поліпшу­вати якість будівництва будинків і споруд.

Отже, мова йде не про те, щоб повністю позбавити державні органи права втруча­тися у внутрішні справи будівельних організацій. Щодо державних будівельних організацій - то цього робити взагалі не можна. Майно таких будівельних організа­цій залишається державною власністю і передається трудовим колективам лише у госпрозрахункове користування, а не у приватну власність. Тому за роботою будівельних організацій, ефективністю їх діяльності встановлюються оперативний державний контроль і регулювання, що здійснюються відповідними органами.