19. Причини втрати Англією світової економічної першості (кін. Xiх ст.).

Англія перестала займати ведучі положення в промисловості і торгівлі, яке належало їй в 50-60-ті рр. XIX ст. Країна почала відставати по темпам розвитку промисловості, пропустивши вперед США і Германію, які в свою чергу остаточно позбавили Англію звання „власниці промислової майстерні світу”. В цей же час серйозних труднощів зазнало сільське господарство Англії. Дрібні фермери-орендарі не мали грошей для ведення господарства на сучасному агротехнічному рівні. В результаті урожайність була малою, а ціни на продукти – високі. Власники Англійських капіталів намагались отримати прибуток за рахунок банківських операцій, чи вивозу капіталу за кордон (загальна сума вивезених з Англії капіталів вже до початку XX ст. складала 2 млрд. ф. ст., а до 1914 року – 4 млрд.).

Основними причинами таких радикальних змін стало наступне:

1. Швидкими темпами розвивалися „молоді” країни – США, Німеччина, - які намагалися потіснити Англію на світовому ринку. Більш дешеві німецькі та американські товари стали витісняти англійські товари навіть у самій Англії та її колоніях.

2. Англія безнадійно відставала в нових, прогресивних галузях промисловості (електротехнічна, машинобудівна, хімічна тощо ).

3. Технічна відсталість устаткування, особливо в текстильній та вугільній промисловості, оскільки вони були оснащені ще в роки промислового перевороту. Англійська буржуазія не хотіла вкладати кошти в оновлення старого обладнання на фабриках і заводах.

4. Сільське господарство не забезпечувало потреб країни у продовольстві, тому сировина і продукти ввозилися з-за кордону.

5. Вільні кошти власники вкладали не у розширення і модернізацію виробництва, а у заморську торгівлю та фінансові операції.

Незважаючи на це, Англія залишалася однією з наймогутніших і найбагатших країн світу. Вона посідала перше місце у світі в торгівлі та вивозі капіталу. Англійський фунт стерлінгів був основною світовою валютою, Лондон – головним торговельним та фінансовим центром світу. Цьому сприяли наступні фактори: - величезні колоніальні володіння забезпечували дешевою сировиною, гарантованим ринком збуту деяких видів продукції; - активний вивіз капіталів; - наявність могутнього флоту; - міцні позиції на міжнародній арені; - створення монополій.

20.Економічне піднесення сша у період монополістичного капіталізму (межа xiх-хх ст.).

Прискорений розвиток економіки, який розпочався після закінчення Громадянської війни (1861—1865), наприкінці XIX ст. перетворив США в могутню індустріально-аграрну країну.

Основними передумовами успіху економічного розвитку США були такі.1. Радикальний характер Громадянської війни 1861—1865 pp. Внаслідок цієї війни виникли такі можливості: звільнення рабів сприяло швидкому створенню ринку праці, а масовий продаж державної землі невеликими ділянками швидко капіталізував сільське господарство США. 2. Сприятливі природно-географічні умови для прискореного розвитку виробництва: потужна сировинна база, величезні площі родючих земель, багатство лісових і водних ресурсів, благодатний клімат.3. Успішна зовнішньоекономічна політика держави. 4. Надзвичайно активне використання в економіці США досягнень другої технологічної революції. У країні розпочалась електрифікація промисловості, транспорту, побуту. 5. Акумуляція в США найбільш енергійної робочої сили із Європи. У 1864 р. в США ухвалили закон, який стимулював імміграцію. 6. Швидке створення інфраструктури. Це забезпечило єдність внутрішнього ринку, міжрайонну і міжгалузеву спеціалізацію. Виникли сприятливі умови для індустріалізації Півдня і Заходу. 7. Історико-географічні чинники. Основний серед них — віддаленість від Європи і близькість до Південної Америки та територій Далекого Сходу. 8. Процес концентрації і монополізації. Економічний розвиток США лише останньої третини XIX ст. переривався рушійними кризами перевиробництва в 1882—1883 і 1893 pp.

У промисловості США серед монополістичних об'єднань кінця XIX ст. за своєю могутністю виділялось об'єднання Е. Карнегі (1870), яке в 90-х роках домінувало у виробництві труб, проводів, колючого дроту. Потім його продали Дж. Моргану, який створив "Стальний трест". Це була перша в світі корпорація, що володіла капіталом 1 млрд дол. і контролювала 3/4 загального виробництва сталі. У 1892 р. було створено монополію "Дженерал електрик компані" та ін. Існування династій "королів" сталі, нафти, електроенергетики, залізниць тощо є свідченням високого ступеня монополізації економіки США. До них належать Моргани, Рокфеллери, Вандербілди, Гаррімани та ін.

Зрощення трестів з банківськими монополіями вело до створення фінансової олігархії. У ній провідну роль посіли дві банківські групи — Моргана і Рокфеллера, навколо яких до 1903 р. об'єдналося 112 банків, залізничних, страхових та інших компаній, а їхній капітал перевищував 22 млрд дол. (56 % акціонерного капіталу країни).