35. Економічні питання в працяхІ.Франка.

Іван Якович Франко (1856—1916) — видатний мислитель, письменник, історик, філософ, літературознавець, розглядав економічні питання.

Діяльність І. Франка — багата, плідна й багатогранна. Писав праці в галузі еко­номіки. До того ж ідеться не просто про вкраплення ним еконо­мічних питань у різні праці, листи, а про спеціально економічні праці.

І. Франко досліджує економіку Галичини, становище селянства й робітничого класу, цікавиться питаннями політичної економії. Велику увагу І. Франко приділяє аграрному питанню. У статті «Земельна власність у Галичині» (1887) він пише, що маючи намір написати ряд статей про суспільно- економічні відносини в Галичині, починає «сю справу від «ґрун­ту», себто від земельної власності, яка будь-що-будь являється досі головною віссю, довкола котрої обертаються всі наші крайо­ві відносини». Звертає увагу на процес становлення і розвитку нових аграрних відносин в Галичині, котрі почали фор­муватися після реформи 1848 р. В статтях: «Що то була панщина» (1897), «Знесення панщини в Галичині» (1898), «Панщина та її скасування в 1848 р. в_;Галичиш» (1898) та багатьох інших Франко в популярній формі розповідає про сут­ність панщини, процес її скасування, характеризуючи його як іс­торію пограбування селянства.

Як в економічних, так і в художніх творах звертається Франко й до робітничого питання. В працях «Промислові робітники в східній Галичині і їх плата р. 1870», «Життя і побут львівського зецера», «Дещо про Борислав» та багатьох інших Франко пише про умови життя, тяжку працю робітників, низьку заробітну плату.

У праці «Чого ми хочемо?» Франко писав, економічний гніт жахливий, що з кожним днем все дорожчають найбільш потрібні і необхідні продовольчі товари. Замість підвищити плату, постій­но її знижують. Роботи все менше. Сотні, якщо не тисячі людей позбавлені місця. У своєму дослідженні Франко ставить економічні питання на перший план. Він переконаний, що економічний стан народу, це головна підстава цілого його життя.

І. Франко розглядає політичну еконо­мію як науку про «суспільні зв'язки між людьми», називає її най­важливішою з Наук.В аналізі категорій політичної економії І. Франко звертає осо­бливу увагу на такі, як товар, гроші, капітал, рента тощо. Аналі­зуючи товар, він пише, що це продукт праці, створений не для власного споживання, а для обміну. Він виділяє дві властивос­ті товару — мінову і споживну вартість. І. Франко послідовно стоїть на позиціях трудової теорії варто­сті. товару,казав він, більш-менш дорівнює коштам його виготовлення і виявляється тим, що нази­вається ціною товару. Праця у нього є товаром.

Популярно викладає Франко й марксистську теорію грошей присвятивши їй працю «Розмова про гроші й скарби».Капіталіс­тичне виробництво він правильно розумів як виробництво, засно­ване на найманій праці.Додат. вар­тість Франко визначав як надлишок праці понад з\п.