3. Дія на організм парів ртуті, окислів вуглецю, нафти, нафтопродуктів.

Окис вуглецю: викликає головний біль, запаморочення, безсоння, порушення обміну речовин, шкодить абсорбуванню кисню кров’ю. Послаблює розумові здібності, сповільнює рефлекси, викликає сонливість, може бути причиною втрати свідомості.

Пари ртуті: Гострого отруєння проявляються через 8-24 години. Починається загальна слабкість;головний біль та підвищується температура;згодом – болі в животі, розлад шлунка, хворіють ясна.

Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих конценьрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є:зниження працездатності,щвидка стомлюваність,

послаблення пам’яті і головний біль;в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунка.

Тривалий час ніяких ознакі може й не бути, але потім поступово:підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість – головній біль, апатія й емоційна нестійкість;починає порушуватися мова, тримтять руки, а у важких випадках – ноги і все тіло;ртуть уражає нервову систему, а тривалий вплив ії викликає навіть божевілля.

Токсичність нафтопродуктів і газів, що виділяються з них, визначається, головним чином, поєднанням вуглеводнів, що входять в їх склад. Важкі бензини є токсичнішими в порівнянні з легкими, а токсичність суміші вуглеводнів вища за токсичність її окремих компонентів. Значно зростає токсичність нафтопродуктів при переробці сірчистих нафт. Найбільш шкідливою для організму людини є комбінація вуглеводню і сірководню. В цьому випадку токсичність виявляється швидше, ніж при ізольованій їх дії.

Високонебезпечними (санітарний клас 2) отруйними компонентами нафти і газу є меркаптани, оксиди азоту, сірководень; помірно небезпечними (санітарний клас 3 ) – метанол, діоксид сірки. Оксиди вуглецю і всі граничні вуглеводні відносяться до малонебезпечних (санітарний клас 4). Надзвичайно небезпечними (санітарний клас 1) є ванадій, нікель і інші важкі метали нафт.

По характеру дії на людину токсиканти нафтопромисловості розділяють на три види:

1) нервові (важкі вуглеводні, сірководень, меркаптани, тетраетілсвінец);

2) дратівливі (оксиди азоту і сірки);

3) кров'яні (монооксид вуглецю, утворюючий стійкий карбоксигемоглобін).

Сірководень - відноситься до групи отруйних речовин задушливої і загальнотоксичної дії. Є сильною нервовою отрутою. Він порушує внутрішньотканинне дихання і викликає аноксію. Місцева дія; сильно подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів. Отруєння сірководнем протікає дуже швидко: судоми, утрата свідомості і смерть від припинення дихання або паралічу серця. При малих концентраціях сірководню: сльозотеча, нежить, задишка, кашель, біль за грудиною, тахікардія, слабість, непритомність або навпаки, стан збудження з наступним потьмаренням свідомості.

Бензол - входить до складу сирої нафти і в Європі - до складу бензину (зазвичай близько 5%, іноді до 16%). В даний час в більшості розвинених країн використання бензолу як розчинник заборонене унаслідок його небезпеки для здоров’я, проте він все ще використовується в лабораторній практиці.

Надходження з повітрям є основним джерелом попадання бензолу в організм. Близько 50% бензолу, що міститься у вдихуваному повітрі, абсорбується легкими. Вплив бензолу на організм людини: при хронічній дії бензол накопичується в жировій тканині. У високих концентраціях нейротоксичен. Спостерігаються патологічні зміни крові.