10. Інформація як товар

В умовах інформаційного суспільства не можна ставитись до інформації як до чогось абстрактного, другорядного. Інформація – товар, ресурс, об’єкт капіталовкладень, вона має свою собівартість і споживацьку вартість, її треба вміти виробляти і продавати. Інформаційна діяльність може приносити як доходи, так і збитки. Вивченням цих питань займається інформаційна економіка. Інформацію можна діставати самому чи через когось, можна патентувати витвори чи купляти готові патенти, можна купляти ліцензії, які концентрують у собі все, від збору до переробки й створення нової інформації. "Ноу-хау" – вироблення інформації для продажу. На відміну від матеріальної продукції, інформація має таку властивість, що, будучи проданою, вона збагачує покупця, не збіднюючи продавця, який, таким чином, може продавати її багаторазово.

Коли документ практично не піддається копіюванню, його відносна ціна є високою. Якщо копії є гіршими за оригінал, вони мають статус самостійного документа, ціна якого залежить від числа копій. Коли копії не відрізняються принципово від оригіналу, значення останнього зводиться на ні, і статус документа перебирають на себе копії.

Тема: Інформація як продукт і предмет управління об’єктами. Інформаційні системи й технології управлінської діяльності.

План

1. Сутність інформаційного забезпечення управління.

2. Структура і властивості економічної інформації.

3. Інформаційні ресурси управління.

4. Призначення і роль інформаційних систем.

5. Структура та функції інформаційних систем управління.

6. Ресурси і технології інформаційних систем.

1. Сутність інформаційного забезпечення управління.

Усі процеси життєдіяльності людського суспільства відбуваються за допомогою інформації, яка є формою зв’язку між об’єктом, що передає повідомлення, і тим, який прийматиме його.

Інформація – сукупність відомостей (даних), які сприймаються з навколишнього середовища (вхідна інформація), видаються в навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігаються всередині певної системи.

Інформація повинна відображати реальний світ, процеси, явища. Для цього слід використовувати зрозумілу користувачу мову, бути своєчасною, корисною та необхідною йому.

У теорії автоматизованої обробки інформації її розглядають як сукупність знань, що є об’єктом нагромадження, реєстрації, передачі, збереження, обробки.

В економічному комплексі функціонують науково-технічна, економічна, правова, адміністративна та інші види інформації. Розгляньмо їх.

Економічна інформація – один із найбільш масових різновидів інформації, що відображає процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг.

Економічна інформація кількісно характеризує стан виробничо-господарської та фінансової діяльності об’єкта через систему натуральних і вартісних показників, циркулюючи у виробничій та невиробничій сферах, органах управління. За допомогою економічної інформації можна простежити взаємозв’язки між ланками народного господарства, напрями його розвитку, налагодити ефективне управління ним. Ці особливості суттєво відрізняють її від економічних даних.

В об'єктивній економічній реальності постійно відбуваються події, що трактуються як будь-яка зміна стану економічного об'єкта. Ці події породжують повідомлення, які можуть бути відображені на будь-якому носії в будь-якій знаковій системі. Сукупність повідомлень про реальні економічні події, факти, не співвіднесену з можливостями їх використання, називають економічними даними.

Економічні дані – відображення економічних явищ, не пов’язане з конкретним завданням управління і з певним споживачем.

Економічні дані стають інформацією, якщо їх споживач розв'язує певне завдання управління. Іншими словами, економічна інформація – це економічні дані, які використовуються в управлінні.

Економічна інформація розглядається в прагматичному, семантичному і синтаксичному аспектах. Прагматичний аспект пов'язаний із розглядом цінності, корисності використання економічної інформації для вироблення правильного управлінського рішення. Це дає змогу відокремити потрібну для кожного рівня управління інформацію. Семантичний аспект забезпечує вивчення значеннєвого змісту (чи змістового навантаження) інформації, визначення зв’язку між її складовими частинами. Синтаксичний аспект дає змогу встановити параметри інформаційних потоків, розглянути форми подання інформації, її носії, способи кодування.

Економічна інформація є предметом автоматизованої обробки. Вона має ряд особливостей, що впливають на способи її збирання, реєстрації та використання. Ці особливості полягають у тому, що, будучи єдиною для всього народного господарства, вона:

– має тенденцію до постійного збільшення обсягів даних;

– відображає різнобічну діяльність підприємств, організацій через систему натуральних, вартісних та інших показників;

– є цифровою, алфавітною й алфавітно-цифровою, має лінійну форму подання;

– в основній своїй масі дискретна (від лат. discretus – поділений, переривчатий), фіксується на матеріальних носіях;

– характеризується масовістю та великими обсягами, тривалістю збереження і необхідністю накопичення, повторюваністю циклів виникнення та обробки у встановлених часових межах;

– має складну структуру.