48. Нормы естественного освещения

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу, штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Помещения с постоянным пребыванием людей должны иметь, как правило, естественное освещение. Природнє освітлення має важливе фізіолого-гігіенічне значення для працюючих. Природне поділяється на: бокове(одно або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори(вікна) в зовнішніх стінах, верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах та перекриттях, комбіноване – поєднання верхнього та бокового. Установленные расчетом размеры световых проемов допускается изменять на +5, -10%.

Неравномерность естественного освещения помещений производственных и общественных зданий с верхним или верхним и естественным боковым освещением и основных помещений для детей и подростков при боковом освещении не должна превышать 3: 1.

Солнцезащитные устройства в общественных и жилых зданиях следует предусматривать в соответствии с главами Санитарные правила и нормы СанПиН по проектированию этих зданий, а также с главами по строительной теплотехнике.

Нормы естественного освещения можно увидеть в таблице из «Санитарные правила и нормы» в которой показаны процентные показатели коефициента естественного освещения В зависимости от вида освещения(боковое или верхнее) и характеристики зрительных работ.

44. Поняття та види природного освітлення. Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Природне освітлення виробничих приміщень може здійснюватися світлом неба або прямим сонячним світлом через світлові прорізи (вікна) в зовнішніх стінах або через ліхтарі (аераційні, зенітні), що встановлені на покрівлях виробничих будівель. Залежно від призначення промислові будівлі можуть бути одноповерхові, багатоповерхові та різних розмірів і конструкцій. Залежно від цього і вимог технологічного процесу можуть бути застосовані такі види природного освітлення: 1. Бокове одностороннє або двостороннє, коли світлові отвори (вікна) знаходяться в одній або в двох зовнішніх стінах. 2. Верхнє, коли світлові отвори (ліхтарі) знаходяться у верхньому перекритті будівлі. 3. Комбіноване, коли застосовується одночасно бокове і верхнє освітлення Природному освітленні властиві й недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору. На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають такі чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як зсередини, так і ззовні приміщення. Гігієнічна оцінка природного освітлення проводиться за допомогою описового, геометричного та світлотехнічного методів. Описовий нелюд передбачає визначення поверху, на якому знаходиться приміщення, кількості вікон та їх орієнтації і розмірів, типу скла, ступеня його забруднення, ширини простінків, наявності на вікнах та за ними предметів, що затінюють, характер і кольору пофарбування стін, стелі й меблів. Геометричний метод заснований на визначенні величин світлового коефіцієнта, коефіцієнта заглиблення, проекції небосхилу, куш падіння та отвору. Світловий коефіцієнт — являє собою відношення площі поверхні всіх вікон, що засклена, до площі підлоги. Для навчальних приміщень світловий коефіцієнт повинен дорівнювати 1:4-1:5; для лікарняних палат — 1:5-1:6; для житлових приміщень —1:8. Коефіцієнт заглиблення—це відношення відстані від вікна до протилежної стіни до відстані від верхнього краю вікна до підлоги. Величина коефіцієнта заглиблення повинна бути не більше, ніж 2. Проекція небосхилу — являє собою частину небосхилу, яку можна побачити через вікно з робочого місця, найбільш віддаленого від вікна. Величина проекції небосхилу повинна бути не менш, ніж 30 см. Кут падіння та кут отвору також визначають для найбільш віддаленої від вікон робочої поверхні. Кут падіння вказує на те, під яким кутом промені світла падають на робочу поверхню, кут отвору надає уявлення про величину небосхилу, який безпосередньо освітлює робоче місце. Відповідно до гігієнічних вимог величина кута падіння повинна становити не менше 27, величина кута отвору — не менше 5. Світлотехнічний метод пов’язаний з необхідністю визначення та гігієнічної оцінки величини коефіцієнта природної освітленості. Коефіцієнт природної освітленості — це відсоткове відношення освітленості горизонтальної поверхні всередині приміщення до освітленості розсіяним світлом подібної горизонтальної поверхні під відкритим небом.

46. Поняття та особливості змішаного освітлення. Змішане освiтлення уявляє собою доповнення природнього освiтлення штучним в світлий час дiб при недостатньому за нормами природним освiтленням. Змішане освітлення в виробничих і громадських приміщеннях рекомендується застосовувати в таких випадках: а) в приміщеннях, в яких виконуються зорові роботи I і II розрядів точності; б) коли вибрані по умовах технології і організації виробництва об’ємно-планувальні рішення будівель не дозволяють забезпечити необхідне за нормами природне освітлення приміщень; в) в цехах з великогабаритним обладнанням, яке затіняє природне світло; г) при підвищених вимогах до інтенсивності, якості і постійності освітлення на робочих місцях, які важко чи неможливо задовольнити при одному природному освітленні. Змішане освітлення приміщень, житлових, громадських та допоміжних будинків допускається передбачати у випадках, коли це потрібно за умовами вибору раціональних об'ємно-планувальних рішень, за винятком житлових кімнат та кухонь житлових будинків, приміщень для перебування дітей, навчальних і навчально-виробничих приміщень, кабінетів лікарів і палат лікувально-профілактичних установ, спальних приміщень санаторіїв і будинків відпочинку. Застосування ламп розжарювання допускається в окремих випадках, коли за умов технології, середовища і вимог оформлення інтер'єру використання газорозрядних джерел світла неможливе або недоцільне.

47. Розрахунок коефіцієнту природного освітлення. Розрахунок природного освітлення за методом О. М. Данилюка проводиться у відповідності зі СНиП ІІ-4-79. Метод грунтується на співставленні розрахункових графіків з планом і вертикальним розрізом приміщення. Цей метод зазвичай використовується з методом КПО. Розрахунок за методом Данилюка розглянемо на прикладі розрахунку природнього освітлення для робочого приміщення. Освітлення робочих кабінетів повинне проектуватися на основі наступних вимог: а) створення необхідних умов освітлення на робочих столах, розташованих в глибині приміщення при виконанні різноманітних зорових робіт (читання друкарського і машинописного текстів, світлокопій і рукописних матеріалів, розрізнення деталей графічних матеріалів і дефектів друкарського тексту); б) забезпечення зорового зв'язку із зовнішнім простором; в) захист приміщень від сліпучої і теплової дії інсоляції; г) сприятливий розподіл яркості в полі зору. Бічне природне освітлення робочих кабінетів повинне здійснюватися окремими світловими отворами (одне вікно на кожний кабінет). З метою зниження необхідної площі світлових отворів висота підвіконня над рівнем підлоги повинна прийматися не менше 1 м. При тому, що розташовує будівлі в I-III поясах світлового клімату нормоване значення КПО приймається: при глибині робочих кабінетів понад 5м, менше 5м. Для забезпечення зорового контакту із зовнішнім простором заповнення світлових отворів повинне, як правило, виконуватися світлопрозорою шибкою. Для обмеження сліпучої дії сонячної радіації в робочих кабінетах необхідно передбачати штори і легкі регульовані жалюзі. При проектуванні будівель управління для II і IV будівельно-кліматичних районів слід передбачати установлення світлових отворів, орієнтованих на сектор горизонту в межах 200-290°, сонцезахисними пристроями. В приміщеннях коефіцієнти віддзеркалення поверхонь повинні бути не менше: стелі і верхніх частин стін 0,8 нижніх частин стін 0,5 підлоги 0,25 меблів 0,3