Математична основа карти
Математична основа карти є базою, до якої, прив'язаний весь зміст карти. Складові частини математичної основи це: картографічна проекція, масштаб карти, геодезична основа карти та компонування карти.
Картографічна проекція - спосіб зображення в площині математичної поверхні Землі. Картографічна проекція задається набором рівнянь, що описують математичний закон, за яким встановлюється однозначний зв'язок між координатами точок на земного поверхні еліпсоїду або кулі і відповідними координатами цих же точок у зображенні на площині. Картографічні проекції проявляються на картах у вигляді різноманітних картографічних сіток.
Масштаб карти - відношення, що показує у скільки разів були зменшені розміри об'єктів на поверхні еліпсоїду чи кулі під час зображення їх на карту. Цей масштаб називають також головним масштабом довжин. Слід розуміти, що головний масштаб довжин властивий тільки тим місцям на карті, де не має спотворень, зумовлених картографічною проекцією.
На карті масштаб вказується кількома способами (рис. 2):
-
за допомогою числового відношення, наприклад, 1:100000 (числовий масштаб карти);
-
формулюється словами, наприклад: "1 см на карті відповідає 100 км на місцевості" (словесний масштаб карти);
-
відображається графічно у вигляді відрізка прямої, поділеного на рівні частини з підписаними величинами відповідних їм дійсних розмірів цих відрізків на місцевості (графічний масштаб карти).
Рисунок
2. Способи позначення масштабу на карті
У деяких країнах величини на картах подаються не в метричній системі, а за допомогою футів або міль. Такі карти видавалися в США, Великобританії, Ірландії, Канаді, Новій Зеландії, Індії, Непалі, Шрі Ланці та деяких інших країнах. На картах, що виготовляються в цих країнах, масштаб часто подається графічно в обох системах числення.
Для топографічних та ряду тематичних карт важливою складовою математичної основи є також геодезична основа. Геодезична основа карти - це сукупність геодезичних даних, потрібних для створення топографічної карти: геодезичні та плоскі прямокутні координати пунктів геодезичної основи, їх висоти. Від точності геодезичної основи залежить точність створюваної карти.
Компонування карти - розташування рамки карти відносно території, яка на ній зображується, а також розташування інших додаткових карт, вставок, діаграм тощо.
|
|
|
Рисунок
3. Рамка карти-
Внутрішня рамка - це лінія, що обмежує картографічне зображення.
-
Градусна рамка - рамка з двох близько розташованих між собою паралельних ліній, в середні яких через певну кількість градусів показані виходи ліній картографічної сітки.
-
Мінутна рамка - рамка з двох близько розташованих між собою паралельних ліній, в середні яких показані виходи меридіанів і паралелей через певну кількість мінут.
-
Зовнішня рамка карти - рамка карти, що обмежує всі інші рамки, зокрема градусну або мінутну. Зовнішня рамка карти має здебільшого художньо-декоративне призначення.
Для топографічних карт використовується також поняття рамки трапеції. Рамка трапеції - внутрішня рамка топографічної карти у вигляді трапеції, вершини якої мають геодезичні координати згідно з номенклатурою аркуша. У вершинах рамки подають геодезичні координати, а вздовж сторін оцифровані виходи сітки плоских прямокутних координат та сітки геодезичних координат.
Досить часто при компонуванні карти виникає потреба розміщувати в середні рамки не тільки картографічного зображення, а й елементи допоміжного оснащення карти або додаткові дані. В цьому випадку застосовують врізання до карти.
Врізання до карти - частина карти, розташована всередині внутрішньої рамки карти і, як правило, обмежена лініями різної форми. Для врізання на карті зазвичай використовують ту площу карти, на якій з певних причин не подається картографічне зображення. Наприклад, це може бути територія, що не пов'язана з тематикою карти, або територія, зображення якої дуже спотворюється внаслідок прийнятої проекції.