3. Визначення тривалості пуску електродвигуна.

Для визначення тривалості пуску використовуємо графоаналітичний метод.Для цього графічно будуємо криву динамічного моменту М_д мал 2.1

Таблиця3.1.Зведені дані розрахунку моментів

S	0,01	0,1	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1
М,Нм	10,4	43,5	53,8	54,34	54,1	53,35	52,5	51,5	50,4	49,4
Wс,рад/с	311	283	220	188,4	157	125,6	94,2	62,8	31,4	0
Мс,,Нм	25	23,9	21,7	20,94	20,2	19,6	19,1	18,8	18,6	18,5
МдНм	-14,6	19,6	32,1	33,4	33,9	33,8	33,3	32,7	31,9	30,9

М_д=М-М_с , де М-механічна характеристика електродвигуна, М_с- механічна характеристика насоса, і поділяємо графік на п’ять ділянок, на кожній з яких момент передбачається постійним і рівним середньому значенню .

Розраховуємо зведений момент інерції:

J_зв =F_jJ_р-J_р, (3.1)

де F_j-коефіцієнт інерції (табл. 3 ,ст55 Л1 приймаємо F_j=4) , J_р-момент інерції ротора електродвигуна (табличні довідкові дані J_p=0,01кг·м².).

J_зв =4·0,01-0,01=0,03 кг·м².

-на кожній i-^й ділянці знаходимо приріст часу за виразом :

∆t_і= = (3.2)

де ∆w_і -і-та ділянка кутової швидкості , j_зв-зведений момент інерції кг·м², М_{дин.сер.і}-середнє значення динамічного моменту і-ї ділянки.

∆t₁= =0,06 с; ∆t₂= =0,056 с;∆t₃= =0,055 с;

∆t₄= =0,059 с;∆t₅= =0,096 с;

Знаючитривалістьрозгону на кожнійділянці ∆t_і , повний час пуску визначається сумою :t_п = .

t_п =0,06+0,056+0,059+0,055+0,096=0,326с.

4. Визначення повної, активної та реактивної потужності, споживаної електродвигуном

Активна потужність електродвигуна та коефіцієнт потужності вказується у паспортних даних (Р=7,5 кВт, cosφ=0,88), тому повну потужність можна визначити з формули:

cosφ = =(4.1)

Зформули 4.1 визначаємо S:

= (4.2)

==8,5 кВА

Реактивну потужність споживану двигуном визначаємо за формулою:

= (4.3)

З формули 4.3 визначаємо

= (4.4)

= = 4кВАР

Отже: повна потужність- = 8,5 кВА,

Активна потужність-Р= 7,5 кВт,

Реактивна потужність- 4кВАР

5.Розробка схеми керування електроприводом установки , опис роботи схеми .

Принципова електрична схема це графічний конструкторський документ, який включає всі елементи об’єкта і зв’язки між ними і дає повне уявлення про принцип роботи об’єкта. На цих схемах повинні бути позначені всі елементи, що входять до складу об’єкта, за допомогою умовних графічних позначень. Буквенно-цифрові позначення проставляються з правого боку від елемента, або над ним. Електричні з’єднання позначаються крапкою. Схема керування включає елементи керування у функції тиску, елементи захисту та сигналізації і приведена у графічній частині.

Живиться установка від мережі напругою 380В частотою 50 Гц. Для захисту двигуна від струмів короткого замикання використаний автоматичний

вимикач з електромагнітним розчіплювачем QF1. Для захисту двигуна від струмів перевантаження використано електротеплове реле КК1. В схемі передбачено керування в «ручному» та «автоматичному» режимі. При вмиканні автоматичного вимикачаQF1, напруга проходить через автоматичний вимикачSF1на сигнальну лампу НL1.

При вмиканні вимикача SА1 в положення «ручне» пускач буде працювати в безперервному режимі. При вмиканні вимикача SА1 в положення «автоматичне» при замкнутих контактах електроконтактного манометра (ЕКМ) 1-2 спрацює реле КV1, яке своїми контактами КV1.2 блокує контакти ЕКМ 1-2, щоб не було вимикання реле КV1, коли контакти ЕКМ будуть у нейтральному положенні,контакти КV1.1підготують коло вмикання релеКV2, контакти КV1.3 ввімкнутьелектромагнітний пускач КМ1, контакти КV1.4вимикають сигнальну лампу НL2. ЛампаНL3сигналізує про роботу електромагнітногопускача КМ1.

По мірі наповнення води в башті, тиск води буде збільшуватись, контакти ЕКМ 1-2 розімкнуться а контакти ЕКМ 1-3 замкнуться, при цьому спрацює

реле КV2, яке своїм контактом КV2.1вимкне реле КV1. РелеКV1 своїми контактами вимкне пускач, вимкне реле КV2 і ввімкне сигнальну лампу НL2, яка покаже що башта наповнена водою.

По мірі споживання води тиск буде зменшуватись, контакти ЕКМ1-3 розімкнуться а контакти ЕКМ1-2 замкнуться і процес повториться.