- •54. Предмет та функції макроекономіки. Методи макроекономічного аналізу.
- •61. Сукупний попит, фактори сукупного попиту. Крива сукупного попиту.
- •62. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •63. Взаємозв´язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний рівень цін і рівноважний реальний обсяг виробництва.
- •65. Економічне зростання: суть, фактори, типи, значення.
- •67. Безробіття: суть, види, наслідки. Закон Оукена. Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.
- •70. Дискреційна та недискреційна фіскальна політика. Автоматичні стабілізатори.
- •74. Державний борг та можливості його погашення. Економічні наслідки державного боргу
- •75. Пропозиція і попит на грошовому ринку.
- •76. Сучасна банківська система та депозитний мультиплікатор.
- •79. Інфляція: сутність та фактори, що її визначають. Види та типи інфляції. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •82. Модель «вилучення ін´єкції»
- •83. Інвестиції: економічна суть та фактори, що їх визначають. Мультиплікатор інвестицій
- •87. Валютна система, етапи її розвитку.
70. Дискреційна та недискреційна фіскальна політика. Автоматичні стабілізатори.
Фіскальна політика — це регулювання доходів і витрат держави. Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з інфляцією, згладжування циклічних коливань економіки, зниження рівня безробіття). Держава регулює сукупний попит і реальний національний дохід за допомогою державних витрат, трансфертних виплат і оподатковування.
Складовими частинами фіскальної політики держави є:
Дискреційна політика - розглядає регулювання державою своїх витрат і оподаткування.
Дискреційна фіскальна політика - це система заходів, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету. Дискреційна фіскальна політика використовується державою для активної протидії циклічним коливанням. Для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано створює дефіцит державного бюджету, збільшуючи державні витрати або знижуючи податки. Відповідно, в період піднесення цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок.
Дискреційна фіскальна політика поділяється на:
- стимулюючу, що збільшує сукупний попит за допомогою зростання державних витрат і зниження податків;
- обмежувальну, що стримує сукупний попит за допомогою зниження державних витрат і підвищення податків.
Недискреційна фіскальна політика - автоматична фіскальна політика, при якій бюджетний дефіцит та бюджетний надлишок виникають автоматично, внаслідок дії автоматичних стабілізаторів економіки. Такими стабілізаторами в економіці є прогресивна податкова система і трансфертні платежі.
Автоматичні (вмонтовані) стабілізатори - механізми ринкової економіки, що не залежать від держави і згладжують спади і підйоми в економіці, або це механізм, який дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної економічної політики. Дія автоматичних стабілізаторів впливає на зміну обсягу виробництва, рівня цін і ставок відсотка. Стабілізатори при зміні попиту забезпечують більш плавну зміну випуску продукту. Дія автоматичних стабілізаторів відбивається на розмірі циклічного дефіциту/профіциту бюджету.
74. Державний борг та можливості його погашення. Економічні наслідки державного боргу
Державний борг(DG) – це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дифіцитів за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається із внутрішнього та зовнішнього боргу держави. Внутрішній державний борг(D) – заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випещиними її урядом. Зовнішній державний борг(DI) – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.
Основними причинами створення і збільшення державного боргу є:
- збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;
- циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки;
- скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного корегування (зменшення) державних витрат;
- вплив політичних бізнес-циклів – надмірне збільшення державних видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади.
Існує позитивний взаємозв’язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит.
На обсягу бюджетного дефіциту відбуваються всі зміни у величині державного боргу, в тому числі обумовлені впливом інфляції. Саме тому важливо, щоб державна заборгованість вимірювалась також в реальних, а не лише в номінальних величинах.
Бюджетний дефіцит є різницею між державними витратами і доходами.