1.3.3. Соціальні положення основного європейського

законодавства

В діяльності Євросоюзу від самого початку актуальними були аспекта, безпосередньо пов'язані з діяльністю внутрішнього ринку, які обумовлюють необхідність єдиного для ЄС законодавства з охорони праці. Цього, наприклад, вимагає запобігання за рахунок так званої соціальної демпінгової торгівлі. Під соціальною демпінговою торгівлею мають на увазі те, що промислові підприємства заради одержання конкурентної переваги облаштовуються в країнах, де витрати на виробництво є заниженими через слабкі вимоги до техніки безпеки або взагалі через низький рівень соціального захисту.

У Римській угоді (1957 рік) є цілий окремий розділ про соціальну полІтику-У ньому підкреслюється, що держави-учасники одностайні в необхідності поліпшувати умови життя і праці працівників таким чином, що це дозволило зблизити умови життя в країнах ЄС.

Основні напрямки розвитку співробітництва у соціальній сфері:

• зайнятість;

• трудове право та умови праці,

• професійне навчання та підвищення кваліфікації;

• соціальне забезпечення;

• профілактика виробничого травматизму і професійних захворювань,

• охорона виробничого здоров'я;

• право об’єдняння в організації і колективні переговори між роботодавцями та працівниками.

Єдиним актом Європи, що вступив в силу в 1987 році, до Римської угоди були додані кілька нових статей, зокрема, стаття 118а. Відповідно до неї, держави-учасники прагнуть поліпшити виробниче середовище з метою захисту безпеки та здоров'я працівників, при чому метою поставлена уніфікація умов у цій галузі» Нова стаття надає охороні праці самостійного значення.