8. Набуття прав на торговельну марку

Торговельна марка, якою маркуються товари (або під якою надаються послуги), допомагає виділити товари конкретного виробника (або послуги, що надає певна особа) від інших, тобто інформаційне та розрізняльне навантаження торговельної марки визначає ії основну функцію. Торговельна марка має також рекламну функцію, тобто здатна привертати увагу споживачів до товарів або послуг.

Торговельна марка може виступати також як самостійний товар, тому що її власник може продати торговельну марку, надати іншій особі на вигідних для себе умовах ліцензію на її використання. Торговельна марка, оцінена як нематеріальний актив, дозволяє перетворити активи підприємства у реальні гроші, здатні забезпечити необхідну модернізацію виробництва, підвищити якість продукції, що виробляється, і провести належну рекламну компанію марки.

Проблемою багатьох країн світу, у тому числі й України, є боротьба з виробництвом і розповсюдженням контрафактної продукції. Торговельна марка, що охороняється законом, захищає інтереси не тільки підприємства - її власника, але й інтереси споживача та суспільства в цілому.

Припустимо, що підприємство довгий час успішно працює під незареєстрованою торговельною маркою, виробляючи якісний товар або надаючи високоякісні послуги. У цьому разі воно може стати об'єктом недобросовісної конкуренції, так як будь-яка фізична або юридична особа може зареєструвати цю торговельну марку на своє ім'я, придбавши тим самим не тільки репутацію підприємства, але й його торговельну марку. При цьому новоз'явлений "власник" матиме ще й право притягнути дійсного власника торговельної марки до цивільної або кримінальної відповідальності за незаконне використання колишнього свого, а тепер уже чужого позначення.

Крім того, можлива протилежна ситуація, коли підприємство у своїй комерційній діяльності використовує торговельну марку, що належить іншій особі. У цьому випадку воно, навіть якщо це зроблено несвідомо, ризикує стати порушником прав законного власника цієї торговельної марки із всіма наслідками, що з цього випливають, включаючи обов'язки відшкодування збитків, що нанесені незаконним використанням позначення.

Ігнорування процедури набуття прав на торговельну марку може призвести до суттєвих матеріальних і моральних збитків, що в багато разів перевищують витрати на отримання охоронного документа.

9. Порядок одержання охоронного документа на торговельну марку

Підприємства (або приватні підприємці, або фізичні особи) можуть отримати виключне право на території України на позначення (словесне, зображувальне, комбіноване) тільки шляхом його реєстрації як торговельної марки відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Заявка на реєстрацію торговельної марки подається до Державного підприємства "Український інститут промислової власності (Укрпатент)".

Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи буде визначено, що позначення торговельної марки відповідає умовам надання правової охорони, заявнику надсилається рішення про реєстрацію торговельної марки, і за надходженням документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва здійснюються публікація про його видачу в офіційному бюлетені "Промислова власність" і державна реєстрація цієї торговельної марки.

У місячний строк після державної реєстрації торговельної марки видається охоронний документ - свідоцтво особі, яка має право на його одержання. Свідоцтво надає власнику виключне право користуватися й розпоряджатися торговельною маркою за своїм розсудом. Середній строк від подачі заявки до отримання свідоцтва на сьогодні складає 20-22 місяці.