3) Стилі ілюстрування у дитячій літературі

Найчастіше ілюстратори дитячих видань працюють в гротесковому, казково­му і реалістичному образотворчих стилях.

Вибір стилістики, манери ілюстрування також залежить від вид видання, його тематики, віку читацької аудиторії.

Специфічний настрій казки дуже добре передає казко­вий стиль. Казкова ілюстрація повинна створювати атмосферу чудо­вого, дивовижного світу, сповненого краси, таємниць, добрих фей і фантастичних пригод.

Гротескність зумовлена загальною веселою тональністю більшості дитячих творів. Завданням ілюстратора, що працює в гротесковому стилі, полягає у тому, щоб зобразити людей, предме­ти, явища в легкому гумористичному (проте не карикатурному) ключі, дотепно і смішно, так, щоб ілюстрації викликали й дитини радісний настрій.

У реалістичній манері ілюструються звичайно художні видання для дітей підліткового віку — вони вже можуть відрізнити реальний світ від вигаданого, а тому у спілкуванні прагнуть правди. Реалістичними за своїм характером є і предметні науково-пізнавальні ілюстрації. Завданням художника, що працює у цьому стилі, є «ви­добування» з дійсності істотних, типових і характерних елементів. Необхідно створити такий зоровий образ, який у процесі читання і розглядання дитиною книжки утворював би з текстом одне ціле.

Однак реалістична ілюстрація не повинна бути елемен­тарним зображальним переказом. Так, наприклад, натуралістичне зображені на ілюстрації рептилії або комахи (та ще й у збільшено­му вигляді) можуть налякати дитину.

Дитяча пізнавальна книжка, окрім науково-пізнавальної предметної ілюстрації, може також містити ілюстрації, виконані в стилістичній манері, властивій радше художньому виданню, наприклад, в гротесковому стилі. Це так звані нефункціональні ілюстрації -— за допомогою них у виданні створюється паралельний образотворчий ряд. Вони слугують для дітей своєрідним місточ­ком між складною для їхнього сприйняття науково-пізнавальною інформацією і улюбленим світом казок, продовженням естетики, зрозумілої дитині з попереднього досвіду контактів з книгою. Вони також виконують роль «шпарин», «відпочинкових зон», виступа­ють засобами зацікавлення. Однак важливо, щоб такі ілюстрації не перешкоджали виданню реалізувати його головне функціональне призначення, були виправданими і органічно пов'язувалися зі змістом та загальним настроєм книжки.

Цікавим прийомом в ілюструванні науково-художніх кни­жок для малят є супровід різнохарактерних текстів (загадок, по­вчань, цитат тощо) різнохарактерними малюнками (стилізованими, натурними, іронічними, ігровими) і шрифтами. Книжка отримує складну композиційну організацію — зміна ритмів, масштабів, конт­растні зіставлення реальних і фантастичних зображень, конкрет­них і загальних планів — при високій графічній культурі всіх еле­ментів: формату, макета, обкладинки, розмірів берегів, товщини блоку тощо.

Висновки

Сформована видавнича інфраструктура в Україні поки що не означає добре структурованого репертуару дитячих видань належної якості — і за змістом, і за формою. Між читацьким попитом та видавничою пропозицією на ринку дитячої літератури сьогодні ще існує чимало розбіжностей. Тому в сучасному книговиданні для дітей, окрім випробовування нових способів верстання, макетування, більш виразної, функціонально ефектної інтерпретації тексту друкарськими й рисованими графічними засобами, які відкрилися внаслідок застосування новітніх комп'ютерних технологій, важливим напрямком діяльності має стати удосконалення книжкового дизайну взагалі, сміливі пошуки щодо заміни самої матеріальної конструкції книжки або її елементів. Серйозно подбати про те, щоб книга залишалася органічною, невід'ємною часткою життя сучасних дітей, повинен нарешті й український видавець. Для цього слід побороти чимало "хвороб", які стали для вітчизняного книговидання вже "хронічними". Йдеться про брак творів сучасної тематики, нових героїв, диспропорцію у видавничому репертуарі на користі, художньої літератури, до того ж перевидань; надмір одних жанрів (казка, поезія) при майже повній відсутності інших, диспропорцію у забезпеченні літературою всіх категорій дитячої читацької аудиторії; надзвичайно звужену і збіднену палітру художньо-технічного вирішення дитячих видань, нехтування новими способами верстання, макетування, функціонально ефектної інтерпретації тексту друкарськими й рисованими графічними засобами, що пропонуються новітніми комп'ютерними технологіями; відсутність нових конструктивних ідей, принципових змін у матеріальній конструкції дитячої книжки та її елементів тощо. Отже, ми впевнені, що у сучасному світі ілюстрована дитяча книжка завдяки своїй внутрішній природі, неповторній семіотичній сутності може відігравати роль одного з найбільш масових і мобільних джерел ідейно-естетичної інформації. І що більше вона завдяки цілеспрямованим зусиллям держави, школи, сучасних видавців ставатиме необхідною приналежністю кожної сім'ї, то міцнішим буде культурний потенціал нації.

Список використаної літератури

1. ГСТУ 29.6-2002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

2. О. М. Вернигора. Книжкові видання для найменших читачів: проблеми і перспективи.

3. І. Ю. Недогибченко. Книга для дітей в Україні: до проблем якості.

4. Дипломна робота Особливості редагування дитячої літератури.