Розділ 2. Основні тенденції розвитку сільського туризму в карпатському регіоні

2.1. Характеристика Карпатського регіону

Карпатський регіон — розташований на заході України[18].

До складу входять (рис. 2.1., дод. А)

• Львівська область

• Івано-Франківська область

• Закарпатська область

• Чернівецька область.

Площа регіону становить 56,6 тис. км² (9,4 % території країни), з них Львівська область займає 21,8 тис. км², Івано-Франківська — 13,9 тис. км², Закарпатська — 12,8 тис. км², Чернівецька — 8,1 тис. км²

Карпатський регіон межує з Польщею, Румунією, Угорщиною і Словаччиною, що зумовлює вигідність його географічного положення. Зв'язки з західними сусідами простежуються як на виробничому рівні, так і в сфері культури, в особливостях національного складу регіону. Територією регіону проходять найважливіші транспортні шляхи.

В регіоні функціонує рекреаційний комплекс загальнодержавного значення. Рекреаційні ресурси: м'який клімат, гірські ландшафти, різноманітні джерела мінеральних вод, лікувальні грязі. В регіоні 93 санаторії і 10 будинків відпочинку.

Основні курорти: у Львівській області - Трускавець, Моршин, Немирів, у Івано-Франківській області - Яремче, Верховина, Ворохта.

Природоохоронні території: 1424 території та об'єкти природозаповідного фонду (211,8 тис. га). Створений Карпатський національний природний парк.

Об'єкти місцевого значення: 65 заказників, 815 пам'ятників природи, 123 парки — пам'ятники садово-паркового мистецтва, 315 заповідних урочищ.

Клімат

Кліматичні умови Українських Карпат надзвичайно різноманітні. Основним фактором диференціації є різка зміна абсолютних висот — від 150 м до 2061 м. Разом із висотою змінюються термічний режим і режим зволоження.

Клімат помірно континентальний, теплий, з циклонічними та антициклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Середня температура найтеплішого місяця (липня) у передгір'ях від +18 до +20°С, у високогірному ярусі від +8 до +10°С, найхолоднішого (січня) від -3 до -9°С.

Кількість опадів — від 500-800 мм у передгір'ях і до 1600-2000 мм на найвищих хребтах. При чому варто знати, що до 80% загальної кількості опадів припадає на літній період, значна частина — у вигляді злив із сильними грозами, але як правило дощі мрячать тривалий час. На полонинах влітку з кожних трьох днів — два дощові.

Загалом для Карпатських гір характерні нестійка весна, нежарке літо, тепла осінь і м'яка зима. Виразно намічається ряд висотних кліматичних зон (за М.С.Андріановим з доповненнями):

І. Закарпатська зона дуже теплого, помірно вологого клімату.

II. Прикарпатська зона теплого, помірно вологого клімату.

III. Передгірна зона помірного, вологого клімату.

IV. Низькогірна зона помірного, досить вологого клімату.

V. Середньогірна зона прохолодного, вологого клімату.

VI. Середньогірна зона помірно холодного, надмірно вологого клімату.

VII. Високогірна зона холодного, надмірно вологого клімату.

Клімат всередині зон також не залишається однорідним. З північного заходу на південний схід зростає його континентальність.

У Закарпатті на загальному кліматичному фоні досить різко виділяється південно-західний район. Річна сума опадів тут менше 600 мм. Літо іноді буває спекотним. Трапляються посухи.

Ще більше на диференціацію клімату впливає рельєф. Кожна улоговина, річкова долина, схили різних експозицій мають свій особливий місцевий мікроклімат.

Хребти, вершини Українських Карпат

Українські Карпати розташовані на території Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і займають площу понад 24 тис.км². Довжина від верхів`їв Сяну до витоків Сучави становить 280 км, ширина понад 100км.

Абсолютні висоти гірської системи коливаються від 120-400 м біля підніжжя гір до 500-800 м у міжгірних улоговинах та 1500-2000 м вздовж основних хребтів.

Низькогір'я і середньогір'я Карпат представлено гірськими масивами Східних Бескид, Горган і Покутсько-Буковинських Карпат. Центральну смугу гір складають низькогір'я й улоговини Вододільно-Верховинської області. Тільки за ними випливає масивний орографічний стержень Полонино-Чорногорських Карпат, що включає найвищу вершину Українських Карпат — гору Говерлу (2061 м). Ще далі до південного заходу зберігся древній Рахівсько-Чивчинський кристалічний масив.

Куполоподібні вершини й широкі гребені найвищих хребтів зайняті субальпійськими, рідше — альпійськими лугами, пустищами, що називають полонинами. Стародавні гори покриті заростями соснового і ялівцевого криволісся. Нижче — царство лісів. Недарма Українські Карпати називають ще лісистими. Спочатку — широкий пояс ялинових, смереково-ялинових лісів, а ближче до днищ долин круті схили середньогір'я зайняті могутніми буковими лісами на бурих гірсько-лісових кам'янистих ґрунтах. У південних передгір'ях збереглися значні масиви дібров. Від верхніх границь лісу до підніжжя гір суцільний килим лісів розривається все більшими вікнами сінокосних лугів — прилук або царинок, а далі на пагорбах і рівнинах передгір'їв панують сади, ріллі, виноградники.