1. Гк ст.43 пункт 4, ст.46 Конституції України

2. Так

3. Так

Білет№5

1.Суб’єкти підприємницької діяльності: поняття та види.

Суб’єктами визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїм забовязанням в межах цього майна, крім видатків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання (в тому числі підприємцями) визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність. Суб'єкти господарювання (підприємці) мають відокремлене майно.

Суб'єкти господарювання несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах відокремленого майна, крім випадків, передбачених законодавством

Класифікація суб'єктів підприємницької діяльності (підприємців):

1. господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3. філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.

2.Множинність осіб у зобов'язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання в договорах.

МНОЖИННІСТЬ ОСІБ У ЗОБОВ'ЯЗАННІ — стан, за якого суб'єктами зобов'язання як з однієї, так і з другої сторони можуть бути кілька осіб (кредиторів, боржників, кредиторів і боржників). Залежно від того, на якій стороні виникла М. о. у з., вона може бути активною, пасивною або змішаною. За способом виконання зобов'язання поділяються на часткові (ст. 173 Цивільного кодексу України) та солідарні (ст. 175, 176 ЦивК).

У частковому активному зобов'язанні кожен із кредиторів має право вимагати від боржника виконання у певній частці. Після вибуття кредитора, що одержав задоволення у межах своєї частки, зобов'язання зберігає свою силу для ін. кредиторів. У частковому пасивному зобов'язанні кредитор може вимагати від боржників виконання у певній для кожного з них частці. Особа, що погасила своє зобов'язання, вибуває з кола боржників; решта з них залишається зобов'язаною. У змішаному частковому зобов'язанні існує кілька кредиторів та кілька боржників, кожен з яких має право вимагати виконання або має обов'язок виконати зобов'язання лише у певній частці. У солідарному активному зобов'язанні кожен з кредиторів має право вимагати від боржника в повному обсязі виконання обов'язку. З його виконанням зобов'язання припиняється. У солідарному пасивному зобов'язанні кредитор може вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі від будь-якого з боржників. У змішаному солідарному зобов'язанні поєднуються множинність з боку кредиторів та множинність з боку боржників із дотриманням принципу солідарного виконання. Субсидіарні або до даткові зобов'язання. Їх суть полягає в тому, що при не виконанні чи неналежному виконанні боржником своїх зобов'язань відповідальність, за певних обставин, може бути покладена на додаткового боржника. Субсидіарні зобов'язання можуть виникати як на підставі закону (наприклад, при заподіянні шкоди неповнолітніми у віці від 15 до 18 років при відсутності у них майна чи заробі тку достатнього для відшкодування шкоди, заподіяну шкоду відшкодовують їх батьки (усиновителі) або піклу вальники, якщо вони не доведуть, що шкода сталася не з їх вини), так і в силу укладеного договору (наприклад, договір поруки).

Визначення: Нормативно-правовий акт – це акт правотворчої діяльності компетентних державних органів, що встановлює, змінює чи скасовує норми права.Іншими словами, нормативно-правовий акт — це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним державним органом, у якому містяться норми права.

Комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника — відповідної територіальної громади і виконує його функції, та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління (статті 63, 78 зазначеного Кодексу).

Прямі збитки – це поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об'єкта оцінки без урахування неотриманих майбутніх вигод.

№ 5 = № 8

1. Так, бо асоціація є юрид. Особою

2. Асоціація

3. Задовольнити позов підприємства

Білет№6

1.Казенне підприємство: поняття, особливості створення та правовий режим майна.

Казенне підприємство — юридична особа, створена державою як єдиним засновником. Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. (ст.76 ГКУ)

Майно юридичної особи цього виду належить не самій особі, а засновнику, тобто державі. Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства. Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут підприємства, призначає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на виробництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл.

Особливості господарської діяльності казенних підприємств:

1. Казенне підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до виробничих завдань органу, до сфери управління якого воно входить.

2. Казенне підприємство самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізує її за цінами (тарифами),

3. Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, здійснює контроль за використанням та збереженням належного підприємству майна

4. Казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить.

5. Джерелами формування майна казенного підприємства є:державне майно, передане підприємству відповідно до рішення про його створення;кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства;цільові кошти, виділені з Державного бюджету України;кредити банків;частина доходів підприємства, одержаних ним за результатами господарської діяльності, передбачена статутом;інші джерела, не заборонені законом.

6. Казенне підприємство одержує кредити для виконання статутних завдань під гарантію органу, до сфери управління якого входить підприємство.

7. Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні.

8. Порядок розподілу та використання прибутку (доходу)казенного підприємства

9. Iнші особливості господарської та соціальної діяльності казенних підприємств визначаються цим Кодексом, законом про державні підприємства та іншими законодавчими актами.

2.Воля та волевиявлення в договорі. Форма договорів у підприємницькій діяльності та наслідки недотримання форми договору.

В угоді виявляється воля її учасників, яка має пізнаватися іншими особами, а тому повинна бути виражена, виявлена зовні. Зовнішній вияв волі називається волевиявленням. Це — суть угоди. Без волевиявлення немає угоди. Іноді для укладення угоди, крім волевиявлення, необхідно вчинити фактичні дії. Наприклад, для укладення угод позики необхідні не лише взаємне волевиявлення позикодавця і позичальника, а й фактична передача майна, визначеного родовими ознаками. Закон (ст. 42 ЦК України) допускає різні форми зовнішнього вияву волі (волевиявлення): словами (усно), письмовим актом, поведінкою особи. В останньому випадку йдеться про конклюдентні дії (від лат. conclude — укладаю, роблю висновок), тобто дії, у яких втілюється воля особи укласти угоду. Торгова автоматика робить конклюдентні дії єдино можливою формою волевиявлення укласти угоду: громадянин опускає в автомат монету або жетон (вчиняє дію) і одержує необхідну річ. Мовчання визнається виявом волі укласти угоду у випадках, передбачених законодавством. ЦК України (ст. 260) виходить з того, що у разі продовження користування майном після закінчення строку договору майнового найму за відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк. Тут юридичного значення набуває факт відсутності заперечення, тобто мовчання з боку наймодавця.

Договір – це угода сторін, акт, у якому виражена їхня згода діяти спільно в інтересах взаємної вигоди. Займатись підприємництвом і не складати угод, не укладати договорів просто не можливо.

Визначення: Юридична особа – це суб'єкт права, здатний від власного імені набувати права і обов'язки, за умови реєстрації у встановленому законом порядку.

Споживач – це фізична особа, яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Право оперативного використання майна – це використання суб’єктом господарювання — відокремленим підрозділом (структурною одиницею) господарської організації наданаго йому майна для здійснення господарської діяльності.

№ 6

1. Скликаються заг. Збори, визначають розмір статутного фонду, а потім формують вищий орган управління, виконавчий, наглядовий та контролюючий

2. Спостережна рада має статус наглядової ради і не є органом управління

Акціонери. Можуть, але якщо вони є представниками членів профспілки

Білет№7

1.Порядок та черговість задоволення вимог кредиторів при визнанні боржника банкрутом відповідно до законодавства України.

Під час ліквідаційної процедури ліквідатор виявляє ліквідаційну масу, здійснює у встановленому порядку продаж майна банкрута та задовольняє у встановленому порядку вимоги кредиторів:

1) у першу чергу задовольняються:

- вимоги, забезпечені заставою.

- вимоги щодо виплати заборгованості по зар. Платі за три місяці, що передують провадженню справи про банкрутство.

- витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов’язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб.

- витрати, пов’язані з провадженням справи про банкрутство, у тому числі:

А) витрати на оплату державного мита

Б) витрати на публікацію заяви про порушення справи про банкрутство, на публікацію інформації про продаж майна боржника.

В) витрати арбітражного керуючого, пов’язані зі справою

Г) витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо його призначив суд.

Д) витрати на оплату праці арбітражного керуючого.

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли перед працівниками банкрута:

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків та обов’язкових зборів.

4) у четверту чергу задовольняються вимоги, не забезпечені заставою.

5) у п’яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду.

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Подальші вимоги задовольняються у разі надходження коштів на рахунок боржника. Вимоги, незадоволені недостатністю майна, вважаються погашеними.

2.Вина кредитора та її наслідки

У деяких випадках невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником може статися з вини кредитора. Зокрема, кредитор може не прийняти виконання, запропоноване боржником, або не вчинити дій, без яких неможливо виконати зобов'язання. Наприклад, кредитор, не надає боржникові матеріалу, з якого останній за договором має виготовити якусь річ. Відповідно до ст.210 ЦК України, коли невиконання або неналежне виконання договірного зобов'язання зумовлене умислом або необережністю кредитора, боржник звільняється від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Буває і так, що невиконання зобов'язання є наслідком вини обох сторін: і кредитора, і боржника. У цих випадках боржник не звільняється від відповідальності, але розмір його відповідальності може бути відповідно зменшений (ст.211 ЦК України). У зобов'язаннях із заподіяння шкоди, тобто в позадоговірних зобов'язаннях, враховується інший вид необережної вини: груба необережність потерпілого, а також інакше визначаються юридичні наслідки умислу або грубої необережності потерпілого. Розмір відповідальності заподіювача шкоди повинен бути зменшений або, як і у договірних зобов'язаннях, заподіювач шкоди звільняється від відповідальності.

Визначення: Перетворення – це спосіб реорганізації, який передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов’язки колишнього підприємства.

Непереборна сила – це зовнішня щодо діяльності особи, яка порушила договірне зобов’язання чи заподіяла позадоговірну шкоду, природна чи суспільна подія, що впливає на діяльність правопорушника і спричинює шкідливі наслідки, котрих не може запобігти не лише зобов’язана особа в певних правовідносинах, а й інші особи, які провадять подібну за родом та умовами діяльність. Тому навіть у тих випадках, коли закон покладає на боржника відповідальність за невиконання обов’язків, що виникли з договору, або за вину в заподіянні шкоди чи за випадкове (мимовільне) спричинення шкоди, вона поширюється лише до “межі” непереборної сили.

Завдаток – це грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Коли не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

№ 7 = № 33

1.Вибори членів комітету кредиторів відбуваються на зборах кредиторів за списком відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах.Члени комітету кредиторів обираються з представників кредиторів у кількості не більше 7 осіб.Кількість голосів кожного кредитора на зборах кредиторів розраховується як співвідношення суми вимог кредитора, включених до реєстру, на одну тисячу гривень.Голова комітету кредиторів обирається на першому засіданні членів комітету кредиторів з числа членів комітету кредиторів.Обраним на посаду Голови комітету кредиторів вважається той член комітету кредиторів, якій отримав найбільшу кількість голосів. Функції:підготовка та укладення мирової угоди;вибори членів ліквідаційної комісії; надання згоди на укладання арбітражним керуючим значних угод (понад 1 % статутного фонду) чи угод боржника (банкрута) щодо яких є зацікавленість; здійснення контролю за діяльністю арбітражного керуючого, заслуховування звітів про проведену ним роботу, інформації про фінансове становище і майно банкрута, використання його коштів, а також іншої інформації стосовно процедури банкрутства, що цікавить комітет кредиторів;оскарження до Господарського суду дій ліквідатора (ліквідаційної комісії);затвердження порядку продажу майна боржника (банкрута); надання згоди (відмова) на здійснення уступки вимог банкрута та встановлення порядку здійснення такої уступки; визначення порядку і розмірів оплати праці та додаткової винагороди арбітражного керуючого і залучених ним спеціалістів;звернення до господарського суду з клопотаннями про:зміну процедури банкрутства;припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення нового арбітражного керуючого.

2. Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Перші, другі кредитори отримують кошти, а останні не отримють