6. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці

Загальні закони України :

• Конституція України;

Закони України :

• “Про охорону праці”;

• “Про охорону здоров’я”;

• “Про пожежну безпеку”;

• “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;

• Кодекс законів про працю України

• Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"

• "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку"

• "Про дорожній рух"

Спеціальні законодавчі акти:

• Нормативні акти про охорону праці;

• Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці;

• Будівельні норми та правила

• Положення про створення державних нормативних актів з охорони праці – ДНАОП.

Це норми, інструкції, вказівки та інші види державних нормативних актів з охорони праці, обов'язкові для виконання і дотримання усіма підприємствами та установами. ДНАОП можуть бути міжгалузевими і галузевими. Міжгалузевий нормативний акт про охорону праці – це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від відомчої (галузевої) належності та форм власності. Галузевий нормативний акт про охорону праці – НАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації певної галузі.

7. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)

В Україні функціонує багаторівнева СУОП, функціональ­ними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої і виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури підприємств і організацій, трудових колективів.

Залежно від спрямування вирішуваних завдань всі ланки СУОП можна розділити на дві групи:

- ланки, що забезпечують вирішення законодавчо-норматив­них, науково-технічних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці;

-ланки, до функціональних обов'язків яких входить забезпеч­чення безпеки праці в умовах конкретних організацій, підприємств.

До першої групи належать органи державної законодавчої ініціативи та органи державного управління охороною праці:

– Верховна Рада України;

– Кабінет Міністрів України;

– Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України);

– міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

– Фонд соціального страхування від нещасних випадків і проф­зах­ворювань;

– місцева державна адміністрація, органи місцевого самовря­дування.

СУОП в умовах конкретної організації, на конкретному об'єкті завжди є багаторівневою системою управління, у якій верхнім рів­нем є державне управління, а нижнім – управління охороною праці на конкретному об'єкті. Як проміжні рівні управління можуть виступати відомче, регіональне управління, а також управління в об'єднанні, тресті тощо.

Правовою основою СУОП є: Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закони України «Про охорону праці» і «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», накази і розпорядження Президента України, розпорядження і постанови Кабінету Міністрів, Держгірпромнагляд, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства праці і соціальної політики, а також інших директивних органів України з питань охорони праці (органи Державного управління охороною праці).

СУОП, як підсистема загальної системи управління виробництвом, повинна передбачати функції:

• організацію і координацію робіт (обов’язки, відповідальність, повнова­ження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють виконання роботи);

• облік, аналіз та оцінка ризиків;

• планування показників стану умов та безпеки праці;

• контроль планових показників та аудит всієї системи;

• коригування, запобігання та можливість адаптації до обставин, які змінюються;

• заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здій­с­нення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

При створенні СУОП необхідно:

• визначити перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги щодо охорони праці для даного виду економічної діяльності;

• виявити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, види робіт, об’єкти, машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, щоб визначити, які з них найсуттєвіше впливають на умови та безпеку праці;

• визначити основні завдання в галузі охорони праці та встановити пріоритетні напрями;

• розробити організаційну схему для виконання визначених завдань.