2.Радіорелейні лінії звязку з частотнім розподілом каналів (чрк).

Припустимо, що за допомогою однієї лінії зв'язку необхідно передати два сигнали, спектри частот яких показані на мал. 7.4а. Допустимо, що лінія зв'язку має смугу пропущення в межах частот /і і /2 (мал. 7.46). Вирішити поставлену задачу можна за допомогою передавального пристрою (див. мал. 7.5а).

Сигнал № 1 подається на вхід балансового амплітудного модулятора Mi, на виході якого виходить амплитудномодулированое

коливання з подавленою несущою частотою /_1н. Смуговий фільтр ПФ₁ здійснює придушення однієї бічної смуги і залишків несущої частоти амплитудномодулированного коливання. На його виході утвориться сигнал, показаний на рис, 7.4у, що займає спектр частот від

/in—F\2 ДО i/ih—F_n.

Сигнал № 2 подається на вхід амплітудного модулятора М₂, на виході якого утвориться амплитудномодули-рованное коливання з подавленою несущою частотою /_2н.

Функції смугового фільтра ПФ₂ аналогічні функціям смугового фільтра ПФ₁ а на виході ПФ₂ утвориться сигнал, показаний на 'мал. 7.4р.

Рис. 7.4. Спектральні діаграми, що пояснюють принцип частотного ущільнення:

а) спектри -переданих сигналів;

б) смуга пропущення лінії зв'язку;

в)спехтрамплитудномонулироваиногосигналапервогоканала;г)спектрамплитудномодулированногосигналавторогоканала; в) спектр сигналів двох каналів, переданих по чи­ нии зв'язку

Величини несущих частот у цьому випадку вибираються таким чином, щоб, по-перше, спектри сигналів на виходах ПФ₁ і ПФ₂ лежали в різних областях і не перекривалися один одним, а по-друге, щоб обоє ці спектра знаходилися в межах смуги пропущення лінії зв'язку між частотами fi і /₂ (мал. 7.4<?). Сигнали з виходів смугових фільтрів ПФ₁ і ПФ₂ подаються в лінію зв'язку (мал. 7.5а), що може собою представляти або повітряну провідну лінію, або симетричний чи коаксіальний кабель або ВЧ стовбур радіорелейної лінії або будь-яку іншу лінію зв'язку (волноводную, лазерну і т д) З виходу лінії зв'язку сигнал подається в пристрій структурна схема якого показана на мал. 7.56.

Смуговий фільтр ПФ, виділяє з усього спектра частот, що надходить з лінії зв'язку, спектр частот, що лежить у межах від /-_1н-г і до Jia—Fii, тобто перетворений спектр частот 1-го каналу. З виходу смугового фільтра ПФ₁ сигнал надходить на демодулятор Д_и на який надходить відновлена несуща частота /_1Н с генератора /7/,. Відновлення несущої частоти на прийомі необхідно, оскільки в лінію зв'язку подається тільки одна бічна смуга амплитудномодулированного сигналу з подавленими несущої і другою бічною смугою. У демодуляторі Д₄ відбувається демодуляція амплитудномодулированного коливання і на виході його утвориться спектр сигналу № 1 (мал. 7.4а). Зовсім аналогічні перетворення на прийомі відбуваються в тракті сигналу № 2 {Пф-ъ Дь ГН₂) і на виході цього тракту утвориться спектр сигналу № 2 (мал. 7.46).

Рис. 7.5. Спрощені структурні схеми апаратури частотного ущільнення: а) передавальна частина; б) прийомна частина

Необхідно помітити, що частотне ущільнення, у принципі, можна здійснювати не тільки за допомогою амплітудної модуляції, але і за допомогою частотної і фазової модуляції, що іноді і робиться при ущільненні радіорелейних ліній. Вся апаратура, за допомогою якої здійснюється ущільнення ліній зв'язку, називається апаратурою ущільнення. Спектр частот, що передається в лінії зв'язку, називається лінійним спектром.

Апаратура частотного ущільнення, за допомогою якоїутворяться многоканальные телефонні сигнали передані по РРЛ

Стандартний телефонний канал займає смугу частот від 300 до 3400 Гц. Для того щоб утворити многоканальный телефонний сигнал, необхідно в лінійному спектрі між сигналами окремих каналів мати захисні частотні проміжки, тому в лінійному спектрі одному телефонному каналу приділяється смуга частот шириною в 4 кгц, тобто частотний проміжок між двома сусідніми каналами буде складати 0,9 кгц, що дозволяє здійснювати поділ сигналів окремих каналів. Унаслідок вищесказаного несущі частоти сусідніх каналів будуть відрізнятися друг від друга на 4 кгц.

Для ущільнення РРЛ використовується типова апаратура частотного ущільнення, що працює в системі міжміського телефонного зв'язку.

Будь-яка апаратура частотного ущільнення містить у собі, насамперед, стандартні 12-канальні блоки, за допомогою яких утворяться так називані первинні чи 12-канальні групи. Спектр частот 12-канальної групи показаний на мал. 7.6а, він лежить у межах від 60 до 108 кгц. Спрощена структурна схема устаткування утворення первинної групи показана на мал. 7.66

Рис. 7 6. Принцип утворення 12-канальної групи: га) стандартний 12-канальний спектр; б) спрощена структурна схема 12-канального блоку (1 — від устаткування інших каналів; 2 — до устаткування інших каналів)

На цій схемі показане передавальне і прийомне устаткування одного телефонного каналу. Стрільцями показані входи і виходи сигналів інших 11 каналів, що мають точно таке ж устаткування, але тільки різні несущі частоти. У складі устаткування кожного каналу мається диференціальна система ДС, що забезпечує з'єднання двухпроводной лінії, що йде від абонента до міжміської телефонної станції, з четырехпроводной схемою даного каналу, що проходить у міжміському тракті. Завдяки наявності диференціальної системи сигнал із тракту прийому не попадає в тракт передачі.

¹ Якщо по лінії зв'язку потрібно організувати велике число телефонних каналів, то існує стандартне устаткування для утворення так званих вторинних чи груп 60-канальних груп, а також устаткування для утворення 300-канальних чи третинних груп.

При утворенні вторинної (60-каналыюй) групи п'ять 12--канальних спектрів подаються кожний на свій груповий перетворювач з відповідною несущою частотою, у результаті на виході апаратури групового перетворення утвориться спектр стандартної 60-канальної групи, показаної на мал. 7.7«.

При утворенні третинної (300-канальної) групи п'ять вторинних 60-канальних груп подаються кожна на свій груповий перетворювач частоти відповідними несущими частотами, після чого за допомогою відповідних фільтрів утвориться третинна чи 300 -канальна група, що займає спектр частот від 812 до 2044 кгц (мал. 7.76), при цьому проміжки між окремими 60-канальними групами в цьому випадку складають 8 кгц.

Висновок: таким чином четырехчастотный план не пред'являє підвищених вимог до захисних властивостей антен і дозволяє застосовувати більш прості і дешеві антени. Однак цей план неекономічний, тому що число дуплексних стовбурів, що може бути утворене у виділеному діапазоні частот при четырехчастотном плані, у 2 рази менше, ніж при двухчастотном плані