4. Розставте розділові знаки у складних безсполучникових реченнях.

1. Шумів травою степ шовковий сміявся день пісні лились. 2. Я знаю то ти моя мати на крилах всю землю несеш! 3. Вдаримо гучно ми в дзво­ни всесвіт обійде луна. 4. Ось послухай десь за гаєм соловей за­плакав враз. 5. Добро втратити небагато втратити! Честь втратити втратити багато! Мужність втратити втратити все! 6. Ми не лукавили з тобою ми просто йшли у нас нема зерна неправди за собою. 7. Засвітить місяць засяють зорі земля потоне в сріблястім морі. 8. Зійде сонце утру сльози ніхто й не поба­чить.

5. Поставте кому або крапку з комою у безсполучниковому складному реченні.

1. Сипле осипається листя гнуться горб­ляться берези плаче і посміхається крізь сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу. 2. Ніч прозора безшумна тепла ніби оксамитом огортає людину м'яке степові повітря. 3. Навкруги тиша скрізь ясно поля вітерець віє з гаїв холодок дише. 4. Тут на березі зеленім ллються пахощі чудові шелестять казки осоки роси сиплються вночі. 5. Тихо шумлять дерева шелестить по­жовкле листя на землі бродить лісом засмучена осінь. 6. Закурілася земля за­диміла стрепенулися темні ліси і розправляючи підставляли своє загоріле листя під дрібні дощові краплі зраділа зелена трава і підняла свої гострі лис­точки вгору. 7. З гір збігали вниз бурхливі струмки на просохлих місцях зеленіла травиця понад ставом розпускалися верби.

6. Поставте розділові знаки у складних реченнях з різними видами зв’язку.

1. Він заграв і з перших звуків усі збагну­ли що він був майстром своєї справи. 2. Степан вперше за цей вечір одірвавшись поглядом від землі підвів очі до неба і чудне тремтіння пройняло його коли побачив угорі ріжок місяця серед знайомих зірок того місяця що світив йому й на селі. 3. Сонце і повітря лоскочуть щоки а зелень ялинових гілок виглядає з-під снігу так свіжо що здається надворі стоїть весна одягнена у білі шати. 4. Ми підем де трави похилі де зорі в ясній далині І карії очі і рученьки білі ночами насняться мені. 5. Потреба краси що жила в душі Антона викликала у нього потребу скрізь шукати її але дійсність давала мало. 6. Та робота що він поробив була під силу тільки міцному духові і він здолав її бо ясно знав чого хотів. 7. Січовик узяв бандуру торкнувся її струн і луна повторила пісню яку на повен голос заспівав старий бандурист. 8. Талановите треба помічати завжди і скрізь підтримувати його бо ним живе народ і чим більше в тій чи іншій державі цінують талант тим славетніша й сильніша вона з-поміж інших. 9. Маруся йшла обережно і кожного разу коли їй було особливо незручно й важко вона відчувала міцну та впевнену руку що її підтримувала. 10. На вербах листя порідша­ло поблідло і здавалось здалеку що вони тепер лише розвиваються як напровесні 11. Солов'ї ці не­втомні співці весни і кохання заливисто перетьохку­ються у вербах по садках і коли вони тьохкають здається все на світі стихає. 12. Коли він торкався смичком до струни скрипки все на світі зникало і залишалася тільки музика. 13. Неначе в казці я пройшов цей вік і мій вінок де квітло двадцять весен уже пожовк осипався опав. 14. Так марили айстри в розкішнім півсні про трави шовкові про сонячні дніі в мріях ввижалась їм казка ясна де квіти не в'януть де вічна краса.