3. Проблеми та шляхи вдосконалення організації міжбюджетних трансфертів та їх перерахунку

Формування дієвої моделі міжбюджетних відносин є запорукою, з одного боку, створення регіональної економіки, що стабільно розвивається, а з іншого, гарантією того, що кошти державного та місцевих бюджетів будуть витрачатися ефективно. Тому ухвалення Бюджетного кодексу сприяло упорядкуванню й підвищенню ефективності міжбюджетних відносин. Однак модифікація механізму міжбюджетних відносин згідно Бюджетного кодексу не позбавлена негативних моментів.

Сучасними найгострішими проблемами у сфері міжбюджетних відносин є: невідповідність між зобов’язаннями за видатками місцевих бюджетів; слабкий ступінь кореляції між реальними потребами місцевих бюджетів у коштах з державного бюджету та їх відображенням у формулі розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів; нормативна неврегульованість забезпечення видатків на соціальні потреби; диспропорції співвідношення обсягів першого і другого кошика доходів місцевих бюджетів, неефективна децентралізація бюджетної системи.

Розвиток системи міжбюджетних відносин, а від так і системи перерахування дотацій вирівнювання повинен передбачати реалізацію окремих заходів за наступними цілями:

1. З метою удосконалення Формули розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів, в тому числі і дотацій:

• внести зміни до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів щодо використання індексів відносних видаткових потреб, які дозволять враховувати місцеві особливості розвитку – зокрема, щільність проживаючого населення, рівень екологічного забруднення;

• спростити показники та окремі формули, що використовуються при обрахунку міжбюджетних трансфертів;

2. З метою раціоналізації структури трансфертів:

• забезпечити пріоритетність надання цільових субвенцій, збільшити частку субвенцій на соціально-економічний розвиток, сформувати механізм запровадження конкурсних процедур фінансування місцевих програм;

• застосовувати вибірковий механізм фінансування окремих проектів, ініційованих місцевими органами влади, з наданням переваги тим, які спроможні найшвидше дати економічний ефект і відповідно, сприяти розвитку інших місцевостей.

3. З метою упорядкування механізму забезпечення соціальних видатків:

• встановити жорстку відповідність між фінансуванням видатків, які спрямовані на вирішення питань місцевого значення і не враховуються при розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів, і обсягом власних доходів місцевих бюджетів. Інші видатки доцільно фінансувати за рахунок закріплених доходів місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів, що дозволить уникати зустрічних фінансових потоків і посилити контроль за використанням коштів та наданням трансфертів;

4. З метою заохочення територіальних громад до наповнення бюджетів, передусім у частині доходів, які не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, і збільшення частки видатків, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів:

• встановити частку відрахувань від надходжень з податку на доходи фізичних осіб до другого кошика доходів місцевих бюджетів;

• включити до переліку видатків першого кошика видатки на соціальний захист, соціальне забезпечення, культурно-мистецькі та спортивні заходи, а також видатків на утримання об’єктів соціальної інфраструктури, що переходять у комунальну власність.

Дані рекомендації мають практичне значення для вдосконалення системи міжбюджетних відносин у напрямку стимулювання підвищення фінансової забезпеченості місцевих бюджетів.

Висновки

Залежність місцевих бюджетів різного рівня від міжбюджетних трансфертів – дотацій, субвенцій та інших коштів є досить вираженою. Система надання додаткових коштів є недостатньо врегульованою і значною мірою залежить не від встановленої формули, а від рішень органів виконавчої влади.

Дотація – це міжбюджетний трансферт, який являє безповоротну фінансову допомогу місцевим бюджетам і створює можливості для усунення соціально-економічної диференціації територій.

Диспропорції в соціально-економічному розвитку регіонів України ускладнюють і одночасно вимагають побудови ефективної системи міжбюджетних відносин, спрямованих на максимально можливе вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів, стимулювання нарощування власного податкового потенціалу, забезпечення рівня самодостатності та фінансової самостійності регіонів. Для реалізації цієї мети необхідно надавати фінансову допомогу місцевим бюджетам у вигляді міжбюджетних трансфертів на основі групування регіонів за найбільш значимими соціально-економічними, кліматичними, географічними та іншими характеристиками.

У високодотаційних регіонах з найнижчим рівнем економічного потенціалу доцільно тимчасово запровадити вільні економічні зони з метою стимулювання припливу в ці регіони довгострокових інвестицій, які в подальшому забезпечать стратегічний розвиток таких територій, зростання самозабезпеченості місцевих бюджетів та збільшення дохідних відрахувань у Державний бюджет України. Для зниження рівня фінансової залежності місцевих бюджетів основний акцент необхідно зробити в проведенні бюджетно-податкової політики не тільки пошуком оптимальної формули перерозподілу податків між бюджетами різних рівнів, але й розширення податкового потенціалу регіону на основі стимулювання розвитку реального сектора економіки як базового податкоутворюючого джерела.

Для вирішення даної проблеми доцільно також проводити розмежування видаткових повноважень і дохідних джерел, збільшення місцевих податків для наповнення місцевих бюджетів.

Список використаних джерел:

1. Кириленко О.П. Місцеві фінанси: навч. посіб. – Тернопіль: Астон, 2004. – 192 с.

2. Василик О. Д. Бюджетна система України / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 544 с.

3. Луніна І. О. Міжбюджетні відносини в Україні: Концептуальні підходи до реформування / І. О. Луніна // Економіка України. – 2008. – № 2. – С. 10 – 16.

4. Про використання міжбюджетних трансфертів / Ю. Радіонов // Економіка України. – 2010. – № 9. с. 50-59.

5. Нова модель фінансового вирівнювання місцевих бюджетів в Україні / Ю. О. Яценко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 7. – с. 222-229.

6. Світовий досвід організації фінансового вирівнювання та уроки для України / Ю. Яценко // Економіка України. – 2011. № 6. – с. 66-77.

7. Трансферти у системі міжбюджетних відносин / С. І. Мацюра // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 5. – с. 223-230.