2.2 Основний етап практики

Основний етап педагогічної практики на факультеті ПВПК СДПУ триває протягом четвертого та п’ятого курсів і переслідує мету практичного вправляння студентів у плануванні, підготовці й проведенні уроків з різних дисциплін початкового циклу та виховних заходів.

Хоча обсяг та зміст практики основного етапу в бакалаврів та спеціалістів дещо різниться, загальні завдання, що їх слід вирішувати студентам на практиці такі:

1. Поглиблення практичних і теоретичних знань про будову комплексу навчально-виховної роботи школи, класу, вчителя.

2. Формування й розвиток практичних умінь проведення навчально-виховної роботи з класом.

3. Становлення потреби в дослідницькому підході до педагогічної діяльності.

4. Подальший розвиток і вдосконалення фахових здібностей, професійно-педагогічного інтересу.

До специфічних завдань, спрямованих на відпрацювання професійно-лінгводидактичних умінь майбутніх учителів початкових класів на основному етапі практики належать:

1. Діагностичні:

• аналіз читацьких, мовних та мовленнєвих навичок молодших школярів, виокремлення загальних тенденцій, середнього рівня мовного та мовленнєвого розвитку учнів (аналіз результатів практичних спостережень, бесіди з молодшими школярами, з учителем, оцінка відповідей дітей на уроках мови та мовлення, спілкування в позаурочний час);

• оцінка індивідуальних особливостей мовної та мовленнєвої компетенцій молодших школярів, їхнього мовленнєвого рейтингу (спостереження за навчально-виховним процесом, спілкування в позаурочний час, бесіди з учнями, учителем);

• визначення кола інтересів молодших школярів різного віку задля добору ефективного дидактичного матеріалу;

• з’ясування заходів, до яких вдається вчитель задля додержання мовного режиму, створення мовленнєвого середовища з української мови, підвищення загальної мовленнєвої культури молодших школярів;

• діагностика власної професійно-лінгводидактичної компетенції: глибина мовних та мовленнєвих знань, загальної ерудованості, методичних знань та ін.

• обговорення й уточнення результатів діагностики з учителем та груповим керівником практики.

2. Орієнтаційно-прогностичні:

• окреслення «зони найближчого розвитку» учнів класу щодо опанування читацьких навичок, мовних та мовленнєвих умінь;

• попередня оцінка ефективності дібраних для пробних та тренувальних уроків методів і прийомів навчання й розвитку в учнів читацьких навичок, мовних і мовленнєвих умінь;

• методичний аналіз мовного матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння учнями та добору оптимальних шляхів попередження помилок;

• визначення обсягу мовного матеріалу, що може бути опрацьованим у ході одного уроку;

• окреслення виховної спрямованості та наслідків застосування дібраного для уроків читання (класного й позакласного), мови та мовлення дидактичного матеріалу;

• передбачення результатів застосування певних типів вправ, їх кількості, послідовності в ході уроку, розроблених чи підготовлених наочних посібників, лінгвістичних ігор, мовленнєвих ситуацій та ін. відповідно до етапів опанування мовленнєвих навичок;

• визначення об’єктів контролю мовленнєвої діяльності молодших школярів з огляду на мету досягнення грамотного усного й писемного українського мовлення;

• прогнозування ефективності власного уроку, прийомів досягнення поставлених цілей на кожному його етапі.

3. Конструктивно-проектувальні:

• календарне планування уроків мови (навчання грамоти, читання) та розвитку зв’язного мовлення згідно із методичними принципами, порівняння із плануванням учителя;

• грамотне формулювання теми та мети уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення відповідно до методичних норм і вимог;

• добір ефективних методів і прийомів досягнення поставлених цілей на кожному етапі уроку мови (навчання грамоти, читання, розвитку зв’язного мовлення);

• розробка планів-конспектів уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення різних типів з урахуванням навчальної програми, матеріалу підручника, особливостей класу та ін.;

• розробка нетрадиційних уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, застосування інноваційних методів та прийомів навчання;

• планування індивідуальної роботи з учнями з метою розвитку їхніх здібностей, творчих сил і обдарувань;

• проектування й створення необхідних наочних посібників для проведення уроків, розробка навчальних презентацій.

4. Організаторські:

• добір та застосування ефективних прийомів організації класу на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;

• забезпечення мовленнєвої діяльності учнів відповідно до плану уроку, вдале використання реальних та організація штучних мовленнєвих ситуацій у ході пробного чи тренувального уроку;

• раціональне поєднання колективної, групової, парної та індивідуальної роботи на пробних (тренувальних) уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;

• застосування різноманітних прийомів активізації мовленнєвої та розумової діяльності молодших школярів залежно від їхніх вікових особливостей;

• органічне введення в тканину пробного (тренувального) уроку мови (читання, розвитку зв’язного мовлення) каліграфічних хвилинок, словникової роботи, 5-хвилинок читання пошепки, динамічних пауз, фізкультхвилинок тощо;

• проведення в ході пробних (тренувальних) уроків навчально-мовних, лінгвістичних ігор з урахуванням вікових та мовленнєвих особливостей учнів задля посилення мотивації вивчення рідної мови;

• розробка та проведення виховних мовних заходів (мовні ранки, свята, тижні мови, бесіди про Україну, її мову та ін.);

• дотримання норм ведення учнівських зошитів з української мови (оформлення, додержання правил каліграфії, охайність, способи виправлення помилок, систематичність перевірки, критерії оцінювання).

5. Інформаційно-пояснювальні:

• ретельне повторення тих розділів мовознавства, вивчення яких припадає на період практики для поглиблення фахової ерудованості;

• розробка мовленнєвих ситуацій, лінгвістичних ігор;

• додаткове вивчення українознавчої, народознавчої літератури, добір кращих зразків творів українських дитячих письменників для дидактичного матеріалу;

• методично грамотне застосування навчально-методичного комплекту та технічних засобів навчання (екранних, звукових, екранно-звукових та нових інформаційних технологій) на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення);

• підвищення рівня власної комп’ютерної грамотності, формування умінь використовувати інформаційно-комунікаційні технології на уроках мови (навчання грамоти, читання) та розвитку мовлення.

6. Комунікативно-стимуляційні:

• установлення різноманітних мовленнєвих контактів (учитель – клас, учитель – учень, учень – учень), підтримка гуманних взаємостосунків із молодшими школярами;

• формування власного професійного стилю спілкування з урахуванням виразності (мовленнєвої, мімічної, пластичної), правильності наукового мовлення;

• створення мовленнєвих ситуацій, застосування комунікативних ігор на уроках та в позаурочний час задля посилення мотивації опанування української мови;

• виокремлення комунікативних помилок учнів, їх класифікація, використання вербального способу виправлення (перепитування, зорова, вербальна та схематична наочність, позамовні засоби тощо);

• застосування засобів запобігання інтерферентних помилок у мовленні учнів («хвилинки-переключення», прослуховування українських віршів, пісень, мотивація вивчення української мови та ін.);

• виявлення проблем у спілкуванні учнів, допомога в їх подоланні.

7. Аналітико-оцінні:

• аналіз ефективності кожного переглянутого чи проведеного уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення;

• оцінка результативності методів та прийомів навчання, дібраних та використаних у ході пробного (тренувального) уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;

• підсумовування результатів застосування певних типів вправ, їх послідовності в ході уроку відповідно до етапів опанування мовленнєвих навичок, розроблених чи підготовлених наочних посібників, навчально-мовних ігор та ін.;

• аналіз методично грамотного застосування навчально-методичного комплекту та технічних засобів навчання (екранних, звукових, екранно-звукових та нових інформаційних технологій) на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;

• висновок щодо правильності визначення об’єктів контролю мовленнєвої діяльності молодших школярів з огляду на мету досягнення грамотного усного й писемного українського мовлення.

8. Дослідницько-творчі:

• дослідження ставлення учнів до уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, виявлення можливостей підвищення мотивації та інтересу до опанування рідної мови;

• опрацювання додаткової методичної літератури, періодичних видань із проблем навчання тих розділів мовознавства в початковій школі, опанування яких припадає на період практики;

• виявлення прийомів підвищення лінгводидактичної компетенції вчителя, установлення власних пріоритетів;

• спостереження, аналіз й узагальнення позитивного досвіду учителів, інших студентів-практикантів задля переносу ефективних прийомів у власну практику;

• вивчення ефективності інноваційних підходів до навчання мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, аналіз їх результативності порівняно з традиційними;

• дослідження передових технологій навчання рідної мови за допомогою періодичної методичної преси, Інтернет-видань, педагогічних та лінгводидактичних сайтів тощо.