- •Передмова
- •1. Загальні положення організації педагогічної практики
- •1.1 Мета й значення педагогічної практики в становленні професійної компетентності вчителя початкових класів
- •1.2 Функції педагогічної практики, принципи її організації
- •1.3. Види педагогічної практики
- •1.4 Організація та керівництво практикою, порядок її проходження
- •2. Формування професійно-лінгводидактичної компетенції на різних етапах педагогічної практики
- •2.1. Пропедевтичний етап практики
- •2.2 Основний етап практики
- •2.2.1 Зміст виробничої практики бакалаврів
- •2.2.2 Зміст виробничої практики спеціалістів
- •2.3 Завершальний етап практики
- •3. Шкала та критерії оцінювання педагогічної практики студентів факультету пвпк за вимогами кредитно-модульної системи
- •4. Оформлення звітної документації зі спеціальності
- •Алгоритм заповнення відомості-характеристики
- •Структура щоденника педагогічних спостережень
- •Щоденник педагогічних спостережень
- •Технічні вимоги до оформлення планів-конспектів контрольних уроків
- •Питання до захисту педагогічної практики
- •Перелік рекомендованих джерел для підвищення лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів
- •Додатки
- •Оцінка за практику ________________
- •Індивідуальний календарний план виконання завдань педагогічної практики
- •Загальний опис школи та характеристика її початкової ланки
- •Міністерство освіти і науки україни
- •План-конспект контрольного уроку
- •Методичні поради щодо підготовки до пробного чи тренувального уроку мовно-літературного циклу
- •Рекомендації щодо використання інноваційних технологій на уроках мовно-літературного циклу
- •Для нотаток
2.2 Основний етап практики
Основний етап педагогічної практики на факультеті ПВПК СДПУ триває протягом четвертого та п’ятого курсів і переслідує мету практичного вправляння студентів у плануванні, підготовці й проведенні уроків з різних дисциплін початкового циклу та виховних заходів.
Хоча обсяг та зміст практики основного етапу в бакалаврів та спеціалістів дещо різниться, загальні завдання, що їх слід вирішувати студентам на практиці такі:
1. Поглиблення практичних і теоретичних знань про будову комплексу навчально-виховної роботи школи, класу, вчителя.
2. Формування й розвиток практичних умінь проведення навчально-виховної роботи з класом.
3. Становлення потреби в дослідницькому підході до педагогічної діяльності.
4. Подальший розвиток і вдосконалення фахових здібностей, професійно-педагогічного інтересу.
До специфічних завдань, спрямованих на відпрацювання професійно-лінгводидактичних умінь майбутніх учителів початкових класів на основному етапі практики належать:
1. Діагностичні:
-
аналіз читацьких, мовних та мовленнєвих навичок молодших школярів, виокремлення загальних тенденцій, середнього рівня мовного та мовленнєвого розвитку учнів (аналіз результатів практичних спостережень, бесіди з молодшими школярами, з учителем, оцінка відповідей дітей на уроках мови та мовлення, спілкування в позаурочний час);
-
оцінка індивідуальних особливостей мовної та мовленнєвої компетенцій молодших школярів, їхнього мовленнєвого рейтингу (спостереження за навчально-виховним процесом, спілкування в позаурочний час, бесіди з учнями, учителем);
-
визначення кола інтересів молодших школярів різного віку задля добору ефективного дидактичного матеріалу;
-
з’ясування заходів, до яких вдається вчитель задля додержання мовного режиму, створення мовленнєвого середовища з української мови, підвищення загальної мовленнєвої культури молодших школярів;
-
діагностика власної професійно-лінгводидактичної компетенції: глибина мовних та мовленнєвих знань, загальної ерудованості, методичних знань та ін.
-
обговорення й уточнення результатів діагностики з учителем та груповим керівником практики.
2. Орієнтаційно-прогностичні:
-
окреслення «зони найближчого розвитку» учнів класу щодо опанування читацьких навичок, мовних та мовленнєвих умінь;
-
попередня оцінка ефективності дібраних для пробних та тренувальних уроків методів і прийомів навчання й розвитку в учнів читацьких навичок, мовних і мовленнєвих умінь;
-
методичний аналіз мовного матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння учнями та добору оптимальних шляхів попередження помилок;
-
визначення обсягу мовного матеріалу, що може бути опрацьованим у ході одного уроку;
-
окреслення виховної спрямованості та наслідків застосування дібраного для уроків читання (класного й позакласного), мови та мовлення дидактичного матеріалу;
-
передбачення результатів застосування певних типів вправ, їх кількості, послідовності в ході уроку, розроблених чи підготовлених наочних посібників, лінгвістичних ігор, мовленнєвих ситуацій та ін. відповідно до етапів опанування мовленнєвих навичок;
-
визначення об’єктів контролю мовленнєвої діяльності молодших школярів з огляду на мету досягнення грамотного усного й писемного українського мовлення;
-
прогнозування ефективності власного уроку, прийомів досягнення поставлених цілей на кожному його етапі.
3. Конструктивно-проектувальні:
-
календарне планування уроків мови (навчання грамоти, читання) та розвитку зв’язного мовлення згідно із методичними принципами, порівняння із плануванням учителя;
-
грамотне формулювання теми та мети уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення відповідно до методичних норм і вимог;
-
добір ефективних методів і прийомів досягнення поставлених цілей на кожному етапі уроку мови (навчання грамоти, читання, розвитку зв’язного мовлення);
-
розробка планів-конспектів уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення різних типів з урахуванням навчальної програми, матеріалу підручника, особливостей класу та ін.;
-
розробка нетрадиційних уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, застосування інноваційних методів та прийомів навчання;
-
планування індивідуальної роботи з учнями з метою розвитку їхніх здібностей, творчих сил і обдарувань;
-
проектування й створення необхідних наочних посібників для проведення уроків, розробка навчальних презентацій.
4. Організаторські:
-
добір та застосування ефективних прийомів організації класу на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;
-
забезпечення мовленнєвої діяльності учнів відповідно до плану уроку, вдале використання реальних та організація штучних мовленнєвих ситуацій у ході пробного чи тренувального уроку;
-
раціональне поєднання колективної, групової, парної та індивідуальної роботи на пробних (тренувальних) уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;
-
застосування різноманітних прийомів активізації мовленнєвої та розумової діяльності молодших школярів залежно від їхніх вікових особливостей;
-
органічне введення в тканину пробного (тренувального) уроку мови (читання, розвитку зв’язного мовлення) каліграфічних хвилинок, словникової роботи, 5-хвилинок читання пошепки, динамічних пауз, фізкультхвилинок тощо;
-
проведення в ході пробних (тренувальних) уроків навчально-мовних, лінгвістичних ігор з урахуванням вікових та мовленнєвих особливостей учнів задля посилення мотивації вивчення рідної мови;
-
розробка та проведення виховних мовних заходів (мовні ранки, свята, тижні мови, бесіди про Україну, її мову та ін.);
-
дотримання норм ведення учнівських зошитів з української мови (оформлення, додержання правил каліграфії, охайність, способи виправлення помилок, систематичність перевірки, критерії оцінювання).
5. Інформаційно-пояснювальні:
-
ретельне повторення тих розділів мовознавства, вивчення яких припадає на період практики для поглиблення фахової ерудованості;
-
розробка мовленнєвих ситуацій, лінгвістичних ігор;
-
додаткове вивчення українознавчої, народознавчої літератури, добір кращих зразків творів українських дитячих письменників для дидактичного матеріалу;
-
методично грамотне застосування навчально-методичного комплекту та технічних засобів навчання (екранних, звукових, екранно-звукових та нових інформаційних технологій) на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення);
-
підвищення рівня власної комп’ютерної грамотності, формування умінь використовувати інформаційно-комунікаційні технології на уроках мови (навчання грамоти, читання) та розвитку мовлення.
6. Комунікативно-стимуляційні:
-
установлення різноманітних мовленнєвих контактів (учитель – клас, учитель – учень, учень – учень), підтримка гуманних взаємостосунків із молодшими школярами;
-
формування власного професійного стилю спілкування з урахуванням виразності (мовленнєвої, мімічної, пластичної), правильності наукового мовлення;
-
створення мовленнєвих ситуацій, застосування комунікативних ігор на уроках та в позаурочний час задля посилення мотивації опанування української мови;
-
виокремлення комунікативних помилок учнів, їх класифікація, використання вербального способу виправлення (перепитування, зорова, вербальна та схематична наочність, позамовні засоби тощо);
-
застосування засобів запобігання інтерферентних помилок у мовленні учнів («хвилинки-переключення», прослуховування українських віршів, пісень, мотивація вивчення української мови та ін.);
-
виявлення проблем у спілкуванні учнів, допомога в їх подоланні.
7. Аналітико-оцінні:
-
аналіз ефективності кожного переглянутого чи проведеного уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення;
-
оцінка результативності методів та прийомів навчання, дібраних та використаних у ході пробного (тренувального) уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;
-
підсумовування результатів застосування певних типів вправ, їх послідовності в ході уроку відповідно до етапів опанування мовленнєвих навичок, розроблених чи підготовлених наочних посібників, навчально-мовних ігор та ін.;
-
аналіз методично грамотного застосування навчально-методичного комплекту та технічних засобів навчання (екранних, звукових, екранно-звукових та нових інформаційних технологій) на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;
-
висновок щодо правильності визначення об’єктів контролю мовленнєвої діяльності молодших школярів з огляду на мету досягнення грамотного усного й писемного українського мовлення.
8. Дослідницько-творчі:
-
дослідження ставлення учнів до уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, виявлення можливостей підвищення мотивації та інтересу до опанування рідної мови;
-
опрацювання додаткової методичної літератури, періодичних видань із проблем навчання тих розділів мовознавства в початковій школі, опанування яких припадає на період практики;
-
виявлення прийомів підвищення лінгводидактичної компетенції вчителя, установлення власних пріоритетів;
-
спостереження, аналіз й узагальнення позитивного досвіду учителів, інших студентів-практикантів задля переносу ефективних прийомів у власну практику;
-
вивчення ефективності інноваційних підходів до навчання мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, аналіз їх результативності порівняно з традиційними;
-
дослідження передових технологій навчання рідної мови за допомогою періодичної методичної преси, Інтернет-видань, педагогічних та лінгводидактичних сайтів тощо.