Вступна частина.

Бойове забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, які направлені на виключення раптовості нападу противника, зниження ефективності його вогню (ударів) по підрозділах батальйону (роти), створення їм сприятливих умов для організованого і своєчасного вступу в бій та успішного його ведення.

У батальйоні (роті) організовуються та здійснюються такі види бойового забезпечення: розвідка, охорона, захист від зброї масового ураження, радіоелектронна боротьба, тактичне маскування, інженерне забезпечення та забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Захист від високоточної зброї противника здійснюється під час виконання заходів бойового забезпечення. У батальйоні також здійснюється технічне та тилове забезпечення.

Завдяки своєчасному технічному обслуговуванню бойові та допоміжні машини знаходяться в стані високої бойової готовності, надійно та безвідмовно працювали при виконанні бойових задач. Самовіддана робота особового складу ремонтних підрозділів дає змогу відновлювати и повертати в стрій велику кількість пошкодженої техніки, що являється важливішим фактором підтримки та відновлення боєздатності військ.

Надійність роботи машин в важких та напружених умовах сучасного бою, швидке відновлення та повернення в стрій максимальної кількості пошкодженої техніки обумовлюють підтримку боєздатності війсь на високому рівні на протязі тривалого часу. Саме ці задачі являються основними в технічному забезпеченні.

Основна частина

1. Технічне забезпечення батальйону (роти).

Сучасна війна характеризується застосуванням великої кількості самої різноманітної військової техніки і озброєння. На сьогоднішній день у всіх арміях світу немає жодного роду війська, частини чи підрозділу якого не були б оснащені технікою самого різного призначення. Цілком природно, що бойова здатність військ, можливість їх безперервного тривалого бойового використання, досягнення успіху при виконанні бойових задач в значній мірі залежить від наявності в строю бойової техніки та її стану. Цьому, питання, пов’язані з підтриманням та відновленням бойової техніки і озброєння підрозділів і частин, повинні бути в центрі уваги командирів та начальників усіх ступенів, їх заступників по технічній частині.

Безперебійне технічне та тилове забезпечення є однією з основних умов успішного ведення бою батальйоном (ротою).

1. Обов’язки командира батальйону технічного та тилового забезпечення

Командир батальйону (роти) несе відповідальність за своєчасне технічне та тилове забезпечення підпорядкованих підрозділів. Він зобов'язаний вживати заходів щодо підтримання озброєння і техніки в постійній готовності до бойового застосування та щодо швидкого відновлення їх при виході із ладу, щодо забезпечення підрозділів ракетами, боєприпасами, пальним, продовольством та іншими матеріальними засобами; виявляти постійну турботу про харчування особового складу, збір поранених та хворих, про надання їм медичної допомоги та евакуацію їх за призначенням.

2. Основи організації технічного та тилового забезпечення

Основою організації технічного та тилового забезпечення є рішення командира батальйону (роти) набій, його вказівки і розпорядження старшого командира(начальника) щодо цих питань.

Під час організації бою командир батальйону (роти) з питань технічного та тилового забезпечення, як правило, вказує: час, місце та обсяг технічного забезпечення, порядок евакуації та ремонту озброєння і техніки під час підготовки та в ході бою; розміри і терміни створення запасів ракет, боєприпасів, пального, продовольства, медичного майна та інших матеріальних засобів, норми їхнього витрачання та порядок підвезення; порядок розшуку, збору та евакуації поранених і хворих; місця розгортання підрозділів технічного забезпечення і тилу батальйону та порядок їхнього переміщення в ході бою (маршу); місця, час і порядок поповнення підрозділів ракетами, боєприпасами, заправлення озброєння і техніки пальним, організацію харчування особового складу підрозділів; порядок охорони, оборони та підтримання зв'язку з підрозділами технічного забезпечення і тилу, а також повідомляє райони розташування підрозділів технічного забезпечення і тилу бригади (полку), місця збірних пунктів пошкоджених машин, шляхи маневру, підвозу та евакуації.

Технічне та тилове забезпечення командир батальйону (роти) організовує особисто, через начальника штабу, заступників з озброєння і з тилу (старшого техніка роти, старшину роти), начальника медичного пункту батальйону (санітарного інструктора роти) та командирів рот (взводів).

У ході бою командир батальйону (роти) здійснює контроль за технічним станом та боєготовністю озброєння і техніки, витрачанням ракет, боєприпасів, пального, продовольства та своєчасною доставкою їх у підрозділи; доповідає командиру бригади, полку (батальйону) або його заступникам з озброєння і з тилу про наявність і технічний стан озброєння і техніки, про забезпеченість батальйону (роти) ракетами, боєприпасами, пальним та іншими матеріальними засобами, про наявність поранених і хворих та подає заявки на поповнення батальйону (роти) необхідними матеріальними засобами.

У ході бою в батальйоні розгортаються: пункт технічного спостереження, ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група, пункт бойового постачання, заправний та продовольчий пункти, а в обороні, крім того, і медичний пункт; у роті — пункт технічного спостереження, а в обороні, крім того, пункт бойового постачання та медичний пост роти. Безпосередня охорона й оборона районів (місць) їхнього розташування, захист від зброї масового ураження та високоточної зброї здійснюються, як правило, своїми силами та засобами.

У батальйоні (роті) створюються в установлених розмірах запаси ракет, боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів, які утримуються і перевозяться транспортом взводу забезпечення батальйону, в бойових та інших машинах, при озброєнні й особовому складі.

Запаси поділяються на видаткову частину та недоторканний (пального — незнижуваний) запас, який витрачається з дозволу командира бригади (полку), а у нагальних випадках, — з дозволу командира батальйону з наступною доповіддю про це старшому командиру.

В усіх випадках організовується забезпечення підрозділів водою, а при необхідності і паливом.

Потреба батальйону (роти) в матеріальних засобах на бій визначається з урахуванням встановленого їх витрачання та збереження запасів на кінець бою.

Потреба в ракетах, боєприпасах, пальному та інших матеріальних засобах, забезпеченість ними підрозділів та норми витрачання вираховуються у розрахунково-постачальних одиницях (бойових комплектах, заправленнях пального, добових дачах, комплектах) та в інших одиницях виміру.

3. Бойовий комплект

Бойовим комплектом називається кількість ракет та боєприпасів, встановлених на одиницю озброєння або на бойову машину. Він вираховується на все наявне озброєння (бойові машини).

Заправленням пального називається кількість пального, яке вміщається у паливну систему машини (агрегату) або яке забезпечує установлений запас її ходу (час роботи). Заправлення пального вираховується на всю облікову техніку підрозділу.

Добова дача — кількість продовольства, яке належить за призначеними нормами для харчування однієї людини на добу. Вона вираховується на обліковий склад підрозділу.

4. Комплект запасних частин, інструментів та приладдя до озброєння і техніки

Комплект запасних частин, інструменту та приладдя до озброєння, техніки, а також речового, медичного та іншого майна складається з набору предметів за визначеним переліком та в установленій кількості.

Технічне забезпечення батальйону (роти) організовується та здійснюється з метою підтримання бойової готовності та боєздатності підрозділів шляхом укомплектування їх озброєнням та технікою; забезпечення ракетами, боєприпасами всіх видів та військово-технічним майном; підтримання їх у справному стані та в постійній готовності до бойового застосування; відновлення пошкоджених (несправних) озброєння і техніки та своєчасного повернення їх у дію.

Заступник командира батальйону (роти) з озброєння (старший технік роти) є безпосереднім організатором технічного забезпечення в батальйоні (роті) і гільзи та тара евакуюються із підрозділів попутним транспортом.

Поточний ремонт пошкодженого озброєння і техніки проводиться, як правило, в місцях виведення із ладу або у найближчих укриттях силами екіпажів, обслуг, механіків-водіїв (водіїв) та ремонтно-евакуаційними(ремонтними) групами. Ремонтно-евакуаційні (ремонтні)групи в першу чергу ремонтують озброєння та техніку, які найбільш важливі для підтримання боєздатності батальйону (роти), а також які потребують найменшого обсягу робіт. Машини управління в усіх випадках ремонтуються позачергово. Якщо пошкоджені машини відремонтувати на місці або в найближчому укритті неможливо, засобами бригади (полку) вони евакуюються на збірні пункти пошкоджених машин.

Ремонт озброєння залежно від характеру несправностей може проводитися безпосередньо в підрозділах або ремонтній роті бригади (полку). Несправні зенітні та протитанкові ракети повертаються на склад бригади (полку).

Відремонтовані (евакуйовані) озброєння та техніка приводяться в готовність до бойового застосування і негайно повертаються у свої підрозділи.