- •2. Приклад розрахунку монолітного ребристого перекриття
- •1.2. Вибір схеми розташування головних та другорядних балок
- •Перший варіант.
- •1.4. Розрахунок та конструювання монолітної плити
- •1.4.1. Статичний розрахунок плити
- •1.3. Матеріали для проектування
- •1.4.2. Розрахунок міцності перерізів, нормальних до поздовжньої осі елементу
- •1.5. Розрахунок та конструювання другорядної балки
- •1.5.1. Статичний розрахунок балки
- •1.5.2. Розрахунок міцності нормальних перерізів другорядної балки
- •2.5.3. Розрахунок міцності похилих перерізів другорядної балки
- •2.5.4. Побудова епюри матеріалів
1.5. Розрахунок та конструювання другорядної балки
1.5.1. Статичний розрахунок балки
Балку розраховуємо як семипролітну нерозрізну. За формулами (21)…(23) обчислюємо погонні навантаження на балку:
від постійних навантажень
g1 = g · ls + g’b= 3,05· 2+1,78 = =7,88 кН/м
де g’b = (hsb – hs) bsb · b (10) f ·n=(0,4 – 0,06) · 0,2 · 2,5·10·1,1·0,95=
=1,78 – вага 1 п/м балки;
від тимчасових навантажень
1 = · ls =6,84 · 2 = 13,68 кН/м;
повне навантаження
qb = g1 + 1 = 7,88 + 13,68 = 21,56 кН/м.
Розрахункові прольоти за формулами (24) згідно рис.1.5.
Рис.1.5. До визначення розрахункових прольотів другорядної балки
м;
м.
Величини поперечних сил за формулами (25)…(27):
на крайній (вільній) опорі
Q1 = 0,4qb · l01 = 0,4 · 21,56 · 5,83 = 50,28 кН;
на першій проміжній опорі з ліва
Q2л = 0,6qb · l01 = 0,6 · 21,56· 5,83 =75,42 кН;
на першій проміжній опорі з права
Q2п = 0,5qb · l0 = 0,5 · 21,56 · 5,75 =61,99 кН.
Співвідношення тимчасових та постійних навантажень 13,68/7,88 =1,74. За таблицею 1.3 знаходимо відповідні значення коефіцієнтів і і обчислюємо значення згинаючих моментів за формулою (28). Результати розрахунку зводимо в табл.1.3.
Віддаль від першої проміжної опори до перерізу, де опорний момент рівний нулю знаходимо за умови c0 = 0,278l01 = 0,278 · 5,83 = 1,62 м.
Таблиця 1.3
Значення згинаючих моментів в перерізах другорядної балки
Проліт |
Віддаль x / l0 від лівої опори до перерізу |
Значення і |
Величина множника qb · l2oi |
Значення Мі , кН.м |
||
+ |
|
+ |
|
|||
Перший |
0,0 0,2 0,4 0,425 0,6 0,8 1,0 |
0 0,065 0,09 0,091 0,075 0,02 |
-0.0715 |
21,56 · 5,832 = = 732,80
|
0 47,63 65,95 66,68 54,96 14,66 |
-52,40 |
Другий |
0,0 0,2 0,4 0,5 0,6 0,8 1,0 |
0,018 0,058 0,0625 0,058 0,018
|
-0,0715 -0,02792 -0,00588 -0,00288 -0,02192 -0,0625 |
21,56 · 5,752 = = 712,83
|
12,83 41,34 44,55 41,34 12,83 |
-50,97 -19,90 -4,19
-2,05 -15,63 -44,55 |
Третій |
0,0 0,2 0,4 0,5 0,6 |
0,018 0,058 0,0625 0,058 |
-0,0625 -0,02092 +0,00064 -0,00064 |
712,83 |
12,83 41,34 44,55 41,34 |
-44,55 -14,91 +0,46
-0,46 |
За результатами розрахунку будуємо огинаючу епюру моментів та поперечних сил.
Рис.1.4. Розрахункова схема другорядної балки,
огинаюча епюра згинаючих моментів