2. Правова основа бюджету. Бюджетна політика.

Конкретною правовою основою бюджету є Закон України " Про бюджетну систему України".

• Бюджетна політика – це сукупність державних заходів спрямованих на зміцнення доходної частини державного бюджету, посилення соціальної направленості видатків бюджету, створення умов макроекономічної стабілізації.

• Головні завдання (напрямки) бюджетної політики в умовах поглиблення ринкових реформ полягають в тому, щоб:

• скоротити непродуктивні витрати бюджету на державні дотації (субвенції та субсидії) окремим галузям матеріального виробництва;

• зміцнити доходну базу бюджету за рахунок удосконалення системи оподаткування і посилення контролю за повнотою сплати податків;

• посилити соціальну направленість видатків;

• створити умови для макроекономічної стабілізації економіки та її структурної перебудови;

• зменшити інфляційні процеси;

• поступово підвищувати купівельну спроможність населення та збільшувати рівень зайнятості;

• здійснювати розподіл бюджетних ресурсів між державним бюджетом України та місцевими бюджетами, з метою забезпечення повної самостійності останіх;

3. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ: ВНУТРІШНІЙ ТА ЗОВНІШНІЙ

• Бюджетний дефіцит – сума, на яку в поточному році витрати бюджету перевищують його доходи.

Дефіцит бюджету = Т - (Gс +Gї +Gі),

де Т - податки та інші надходження до бюджету;

Gс - державні витрати;

Gt - державні трансфертні платежі;

Gi - виплати по державному боргу.

• Головні причини дефіциту:

• падіння темпів виробництва і зниження його ефективності;

• нестабільність податкової політики;

• зростання державних видатків по соціальним програмам захисту від безробіття та інфляції;

• підтримка неефективних виробництв за рахунок бюджету;

• намагання знизити темпи інфляції за рахунок обмеження доходів населення.

• Оцінки граничної величини бюджетного дефіциту.

• Кількісні: світовий досвід показує, що державний бюджет на рівні 2 процентів ВВП є можливим і не несе ознаків фінансової кризи. Дефіцит майже 10 процентів є руйнівним для економіки.

• Якісні аспекти пов'язані із зростанням державного боргу.

• Державний борг - це сума накопичених в країні за певний період бюджетних дефіцитів за мінусом профіцитів. Він поділяється на внутрішній і зовнішній.

• Найбільшу небезпеку несе зовнішний борг.

• перекладання боргових зобов‘язань на майбутнє покоління;

• можливість втрати економічної незалежності країною;

• відмова від боргових зобов‘язань загрожує дефолтом і фінансовою кризою в країні.

• Існують такі форми залучення зовнішніх кредитів:

• кредити або кредитні лінії, які надаються Україні іноземними державами, міжнародними фінансовими організаціями відповідно до міжнародних договорів;

• міжбанківські кредитні лінії, Які надаються іноземними банками, оформлені за рішенням КМУ через Укрексімбанк або інші банки-агенти;

• кредити, що надаються юридичним особам-резидентам через банки-агенти під гарантії Уряду.

• Для оцінки заборгованості використовуються відносні показники:

• коефіцієнт заборгованості, (К_з) - відношення суми державного боргу до обсягу ВВП. Критичне значення не повинно перевищувати 55% ВВП;

• коефіцієнт обслуговування боргу, (К_об.) - відношення суми виплат по обслуговуванню боргу до величини експорту товарів чи послуг. Критичне значення не повинно перевищувати 150%;

• коефіцієнт рівня заборгованості (К_р.з.) - відношення суми виплат по обслуговуванню боргу до доходів бюджету. Критичне значення не повинно перевищувати 250%.