- •Хід уроку
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань учнів Завдання на картках .
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
- •1. Політичний устрій Київської Русі
- •2. Стани населення.
- •3. Господарське й повсякденне життя різних верств населення. Рольова гра.
- •V. Узагальнення та систематизація знань
- •VI. Домашнє завдання
2. Стани населення.
Розповідь учителя.
Суспільство Київської Русі IX—X ст. поділялося на дві основні групи людей: «люди», або вільні общинники, та «луччі мужі» князь та його родина, дружинники (бояри), місцеві князі. Якраз із цієї групи й починає формуватися клас феодалів.
Першими феодалами були князі - - власники земель, сіл, містечок, їхні маєтки постійно зростали за рахунок привласнення общинної землі різними шляхами. Звичайно, після утворення держави й приєднання нових земель київський князь не міг сам управляти всіма своїми землями, тому скоро став жалувати їх за службу «луччим людям» -- дружинникам або своїм родичам. Так з'являвся клас дрібніших феодалів, яких називали боярами. Вони спочатку були тимчасовими держателями землі, але мали можливість її викупити і стати довічними
власниками.
Найчисленнішим соціальним станом Київської Русі були вільні селяни-общинники, яких називали смердами. Вони сплачували власникам земель данину спочатку хутром, зерном, медом, а потім — грішми. У процесі захоплення феодалами общинних земель частина вільних смердів стають залежними.
Із феодально залежних людей починають формуватися:
«рядовичі» — перебували в тимчасовій залежності на умовах «ряду» — договору;
«закупи» - розорені смерди, які потрапляли в кабалу до князів і бояр, беручи у феодала «купу» — позику, яку й відпрацьовували в його маєтку;
«холопи» - або раби, ставали ними в разі неповернення «купи», за втечу від свого господаря, крадіжку, розбій, а також народжені від; рабів, одружені з рабом без згоди феодала, ті, що продали себе в рабство;
«челядь» — прислуговували в маєтку князя або феодала: тіуни, чашники, стольники, конюші та ін.;
«ізгої» — люди без засобів для ведення власного господарства.
Далі вчитель звертає увагу учнів на схему .
Вільні общинники
Суспільний устрій Київської Русі IX—X ст.
«Люди»
|
«Луччі мужі» |
|||
|
|
|
|
|
Великий київський князь та місцеві князі |
Дружинники або бояри |
Феодально залежні категорії населення
Закупи
Холопи
Челядь
Ізгої
Рядовичі
Запитання та завдання.
-
Порівняйте суспільний устрій Київської Русі та країн середньовічної Європи.
-
У чому ви вбачаєте особливість суспільного устрою Київської держави? Чи можна назвати її феодальною державою?
3. Господарське й повсякденне життя різних верств населення. Рольова гра.
Розгляд питання про повсякденне й господарське життя різних верств населення Київської Русі проводиться у вигляді рольової гри. Учитель об'єднує учнів у чотири групи, кожна з яких отримує картку (див. с. 46) із зображенням представника якоїсь верстви суспільства, після чого виконують завдання:
-
Представник якого етапу населення зображений на ілюстрації?
-
Уявіть, що ви належите до стану населення, зображеного на ілюстрації. Розкажіть про своє господарське й повсякденне життя.
Для підготовки завдання учням надається 5 — 7 хв. При цьому діти користуються матеріалом, уміщеним у підручнику. Під час презентації виконаного завдання можна використати вправу «Продовжте розповідь», яка дає можливість залучити до відповіді всіх учнів групи. (Кожен з учнів говорить одне-два речення й передає слово своєму сусідові, той наступному учневі тощо.)