- •Теоретичні відомості
- •Засоби вимірів
- •1.2. Деякі характеристики електро- і радіовимірювальних приладів
- •1.3. Класифікація вимірів
- •Похибки вимірів
- •Робота з аналітичними вагами
- •Лабораторна робота №1 основи вимірів та їх метрологічне забезпечення
- •Контрольні питання
- •2. Обробка результатів сукупних вимірів Теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 2 обробка результатів сукупних вимірів
- •Контрольні питання
- •3.1. Проста статистична сукупність
- •Статистичний розподіл
- •3.3. Графічне зображення статистичного розподілу
- •3.4. Емпірична функція розподілу
- •3.5. Числові характеристики статистичного розподілу
- •Знайдемо вибіркову середню
- •4. Виміри електричних опорів Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №3 вимір електричних опорів
- •Статичний розподіл відносних частот
- •Контрольні питання.
- •5. Контрольно – вимірювальні засоби, що застосовують при випробуваннях. Теоретичні відомості
- •Обговорення результатів.
- •Література
4. Виміри електричних опорів Теоретичні відомості
Безпосередній вимір електричних опорів із задовільної для багатьох практичних цілей точністю здійснюється омметрами постійного струму. Схеми омметрів розділяються на дві основні групи: послідовні, застосовувані для виміру опорів середніх і більших значень ( від 1 Ом і вище), і паралельні, використовувані при вимірі малих опорів.
Градуювання шкали омметра визначається відношенням струмів:
Rx- досліджуваний резистор.
З формули випливає, що при Rx = Rом струм Ix = 0,5 IИ, отже, середині шкали омметра відповідає вимірюваний опір, рівне вхідному. На рис. 4.1 наведена розгорнута шкала омметра, оцінки якої дані у відносних одиницях Rх/Rом і слушні за чисельним значенням при вхідних опорах 1 Ом, 1 кОм та 1 МОм. Другий (рівномірний) ряд оцінок показує зміна уздовж шкали відносини Ix /IИ, пропорційно якому відхиляється стрілка вимірника. Ця шкала слушна й для омметрів з будь-яким вхідним опором за умови множення відліку по шкалі на відповідний множник. Наприклад, при Rом= 3 кОм відлік по шкалі в кілоомах множать на 3, при Rом = 30 кОм — на 30 і т.д.
Рис.4.1. Розгорнута шкала й графік основної погрішності послідовних схем омметрів
У верхній частині рис.4.1 наведений графік основної відносної погрішності омметра δ0, вираженої у відсотках від значення виконаного відліку. Із графіка видне, що при вимірнику класу точності 1,0 найменша похибка (приблизно 4%) має місце при відліку в середній частині шкали, а до країв шкали похибка швидко зростає. Тому діапазон вимірів звичайно обмежують межами (0,1 — 10)Rом. У загальному випадку відлік за графіком слід множити на клас точності застосованого в омметрі вимірника. Наприклад, при роботі омметра з вимірником класу 2,5 основна похибка для середини шкали становить приблизно 10%. У зв'язку з різко нерівномірним характером шкали припустиме значення основної похибки омметрів часто виражають у відсотках від довжини шкали. Наприклад, при довжині шкали 100 мм і класі точності 1,5 основна похибка омметра не перевищує ± 1,5 мм; це означає, що дійсному значенню вимірюваного опору Rx може відповідати відлік по шкалі омметра в межах ±1,5 мм від отриманої точки відліку.
Лабораторна робота №3 вимір електричних опорів
Ціль роботи: ознайомитися з:
-
особливостями вимірів електричного опору прямим і непрямим методом;
-
обробкою результатів вимірів
Прилади й апарати: набір опорів, омметр, вольтметр, амперметр
Хід роботи.
-
Установити прилад у горизонтальне положення, а стрілку коректором на оцінку механічного нуля.
-
Установити перемикач діапазонів вимірів в одне з фіксованих положень, відповідне до значення вимірюваної величини (Ом, кому).
-
Залежно від номінальних значень опорів, виданих на лабораторнім занятті, ручкою установки нуля омметра встановити стрілку на оцінку « » шкали «Ом», а в діапазоні «кОм» ручкою встановити стрільцеві на оцінку «0» шкали «кому», попередньо при вимірі опорів закоротити гнізда для приєднання вимірювального опору.
-
Підключити прилад до досліджуваного елемента й визначити значення вимірюваної величини кожного по відповідній до шкали відлікового обладнання.
Обробка результатів.
-
Провести статичний розподіл результатів вимірів. Для цього:
-
скласти ранжируваний ряд результатів у відповідність із частотами варіантів;
-
визначити частоти варіантів;
-
визначити відносні частоти варіантів;
-
результати представити у вигляді таблиці.
Таблиця 1
Статичний розподіл частот
xi |
x1 |
x2 |
… |
xk |
ni |
n1 |
n2 |
… |
nk |
Таблиця 2