2.3. Історичне значення морських походів запорожців.

Сухопутні і морські походи запорожців, як свідчать історичні джерела, були започатковані в кінці XV століття. Вперше українські козаки згадуються у 1489 році, коли вони виступили проти набігів кримських татар. У 1492 році біля Тягині (Бендери) козаки взяли на абордаж турецьку галеру і звільнили всіх невільників, а 1493 року вони штурмом взяли і зруйнували фортецю Очаків.

Походи запорозьких флотилій чайок організовувалися часто. Перші походи як правило обмежувалися гирлом Дніпра, в основному до околиць Очакова.

У XV– XVІІ століттях було здійснено безліч морських походів, з яких більшість – переможні (див. Додаток 2).

Одними з перших організаторів козацтва були представники української шляхти – черкаський староста Богдан Глинський, староста канівський і черкаський Остап Дашкевич, староста із Хмільника Предслав Ляцкоронський. Також в отамани висувалися особистості з рядового козацтва – Карпо Масло із Черкас, Яцко Білоус із Переяслава, Андрушко із Брацлава, Лесун (походження невідоме) та інші. Вони були попередниками відомого організатора Хортицької Січі – Дмитра Вишневецького (Байди).

Запорозькі козаки найчастіше здійснювали походи на Крим і на турецьке узбережжя. Відомі також походи і морські баталії козаків в Балтії. Поширеними були також спільні походи запорожців разом з донськими козаками. Вони блокували, руйнували турецькі фортеці, нищили верфі, захоплювали і палили турецькі галери, звільняли з полону невільників та ін.

Козацькою зброєю були шаблі, рушниці (пізніше – мушкети і яничарки), пістолі, луки, списи та гармати, а рідше використовувалися – рогатини, бойові сокири, келепи і чекани.

Характерною ознакою козацької тактики був табір.

Для морських походів запорожці використовували човни, які називалися «чайками». Саме з чайок було створено мобільний козацький флот.

Запорозьке козацтво під час сухопутних і морських походів здійснювало удари ворогові, чим захищало українські землі від татарських і турецьких набігів, послаблювало агресивні дії Османської імперії, несло порятунок поневоленим народам Європи – сербам, хорватам, грузинам, румунам, болгарам, молдаванам, росіянам.

Також у походах гартувалося військове мистецтво українських козаків. Важливе значення мали козацькі військо і флот у становленні кордонів сучасної України, збереженні етнічної території українського народу.

У 1560 році козацька флотилія зруйнувала Кафу (Феодосія). Це було одне з найкращих і найбільш сильних укріплень у турків. Битва тривала недовго оскільки турки не очікували раптового нападу і були погано підготовані до нападу. Трохи пізніше запорозькі козаки разом з донськими козаками штурмували Азов, а ще під орудою Великого князя Д. Вишневецького запорожці обложили і зруйнували Очаків. Оскільки фортеця Очаків була дуже важливою для турків (бо вона перекривала вихід із Дніпра для козаків у Чорне море) то після кожного нападу запорожців на неї, турки дуже швидко її відбудовували (якщо остання була зруйнована) хоча це не дуже допомагало, бо її штурмували майже кожний рік.