Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсовой проект техникум.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
22.11.2018
Размер:
2.29 Mб
Скачать

7. Швидкість проведення виробки

7.1 Загальні положення

Швидкість проведення штреку є важливим показником ефективності роботи по її спорудженню. Від її величини залежать строки підготовки горизонтів і здачі лав до експлуатації. Швидкість проведення виробок завжди повинна бути оптимальною для даних гірничо-геологічних умов і прийнятих засобів механізації.

Швидкість проведення виробок залежить від міцності порід, розмірів поперечного перерізу виробки, типу прохідницького устаткування і забійного транспорту, прийнятих технологій і організації робіт.

Малюнок 4. Схема руху виконавчого органа прохідницького комбайна

виборчої дії

7.2 Розрахунок нормативної швидкості проведення виробки

Нормативна швидкість – це мінімальна швидкість проведення виробки з урахуванням гірничо-геологічних умов і прийнятих засобів механізації.

Розрахунок нормативної швидкості виконуємо відповідно до наказу.

Нормативну швидкість проведення гірської виробки розраховуємо за формулою:

Vн = Vн* К1 … КN, (7.1)

де Vн – значення нормативної швидкості проведення виробки для стандартних умов (табличні значення), м/міс.; приймається в залежності від способу проведення, міцності порід, коефіцієнта присічки, типу прохідницького комбайну і перетину виробки у світлі до осідання;

Vн = 130 м/міс

К1 … КN – поправочні коефіцієнти, що враховують невідповідність гірничо- геологічних умов стандартним.

У нашому випадку К1 = 0,7, так як приймаємо гідро рихлення, тоді:

Vn = Vn * К1 = 110 * 0,7 = 77 м/міс.

Vн = Vн * К1 = 130 * 0,7 = 91 м/міс.

7.3 Розрахунок проектної швидкості проведення виробки

Проектну швидкість проведення виробки визначимо за формулою:

V = lц * nц * nсм * nс, (7.2)

де lц – подвігання вибою за цикл, м; = 1,0 м

nц – число циклів у зміну; = 3

nсм – число змін по проведенню виробки в добу; = 3

nс – число робочої доби в місяці; = 25

V = 1 * 3 * 3 * 25 = 225 м/міс.

8 РОЗРАХУНОК ПРОВІТРЮВАННЯ КОНВЕЄРНОГО ШТРЕКУ

І ВИБІР ВЕНТИЛЯТОРА МІСЦЕВОГО ПРОВІТРЮВАННЯ

8.1 Загальні положення

Для газових шахт приймаються нагнітальний спосіб провітрювання вибоїв виробок, тому що в цих умовах він найбільш ефективний. Вентилятор місцевого провітрювання встановлюється у виробці зі свіжим струменем повітря на відстані не менш 10м від вихідної з тупикового вироблення струменя для попередження рециркуляції повітря [4, п. 3.4.3]. Відставання вентиляційного трубопровіду від вибою тупикової виробки повинно бути не більш 8м [4, п. 3.4.4]. Тупикові виробки в газових шахтах ΙΙΙ категорії і вище повинні обладнатися резервними ВМП із резервним електроживленням [4, п. 3.4.2], ВМП повинний працювати беззупинно. У випадку зупинки основного вентилятора автоматично повинний вмикнутись резервний ВМП. Якщо і він відключений, усі роботи повинні бути припинені, напруга знята, а люди негайно виведені на свіжий вентиляційний струмінь.

8.2 Розрахунок витрати повітря для провітрювання штреку

Розрахунок виконується відповідно до «Посібника з проектування вентиляції вугільних шахт» [10].

Витрата повітря, необхідна для провітрювання тупикових виробок, розраховується по наступним факторам: по виділенню метану; по найбільшому числу людей, по мінімальній швидкості повітря. Остаточно приймається найбільша розрахункова кількість повітря, отримана по розрахункам.

Розрахунок повітря по виділенню метану розраховується за формулою:.

100 * Із.п.

Qз.п. = ----------------, (8.1)

С – Со

де Із.п. – метановиділення на при забійній ділянці, м3/хв.;

Із.п. = 2,4 м3/хв.

С – припустима, згідно ПБ, концентрація метану у вихідній з виробки вентиляційному струменю, %;

С = 1% [4, п. 3.5.3];

Со – концентрація метану в струмені повітря, що надходить у тупикову виробку,%

Со = 0,05% [4, п. 3.5.3].

Дані підставляємо у формулу (8.1) і одержуємо:

100 * 2,4

Qз.п. = ------------- = 252,63 м3/хв,

1 – 0,05

Розрахунок витрати повітря по числу людей знаходиться за формулою:

Qз.п. = 6 * nчел.з.п., м3/хв. (8.2)

де nчел.з.п – найбільше число людей, що одночасно працюють у при забійному просторі тупикового вироблення (стовбура), чол.;

nчел.з.п = 10 чол.

Дані підставляємо у формулу (8.2) і одержуємо:

Qз.п. = 6 * 10 = 60 м3/хв.

Витрата повітря по мінімальній швидкості у виробки розраховується за формулою:

Qз.п. = 60 * Vn.min. * S, м3/хв. (8.3)

де Vn.min. – мінімально припустима, згідно ПБ, швидкість повітря в тупиковій виробці, м/с;

Vn.min. = 0,25 м/с [4, п. 3.1.4];

S – площа поперечного перетину виробки у світлі, м2.

Дані підставляємо у формулу (8.3) і одержуємо:

Qз.п. = 60 * 0,25 * 13,1 = 196,5м3/хв.

Отже Qз.п. приймаємо рівним 252,63 м3/хв.

8.3 Вибір вентилятора місцевого провітрювання

Приймаємо гнучкий вентиляційний трубопровід. Діаметр трубопровіду орієнтовано розраховуємо по формулі:

dтр = 0,3 √ Qз.п. * Кут.тр., (8.4)

де Кут.тр. – коефіцієнт, що враховує витоки повітря у вентиляційному трубопроводі;

Кут.тр. = 1,45 [4, с. 84];

Qз.п. = 252,63 м3/хв. = 4,2 м3

Дані підставляємо у формулу (8.4) і одержуємо:

dтр = 0,3 √4,2 * 1,45 = 0,89 м

Приймаємо стандартний діаметр трубопровіду рівний 1,0м.

Аеродінамічний опір гнучкого вентиляційного трубопровіду визначаємо за формулою:

Rтр = rтр (lтр + 20dтр * n1 * 10dтр * n2), (8.5)

де rтр – питомий аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопровіду без витоків повітря, кл;

rтр = 0,0053 кл [10, с.87];

lтр – довжина трубопровіду, м;

lтр = 900м;

dтр – діаметр трубопровіду, м;

dтр = 1,0м;

n1 – число поворотів трубопровіду на 90°;

n1 = 1;

n2 = число поворотів трубопровіду на 45°;

n2 = 0.

Дані підставляємо у формулу (8.5) і одержуємо:

Rтр = 0,0053 (900 + 20 * 1,0 * 1 + 10 * 1,0 * 0) = 4,88 кл

Продуктивність вентилятора місцевого провітрювання визначаємо за формулою:

Qв = Qз.п. * Кут.тр., (8.6)

Дані підставляємо у формулу і одержуємо:

Qв = 4,2 * 1,45 = 6,09 м/с

Депресія вентилятора, що працює на гнучкий вентиляційний трубопровід, визначається за формулою:

h = Qв2 * Rтр (0,59/ Кут.тр. + 0,41)2, (8.7)

Дані підставляємо у формулу (8.7) і одержуємо:

hв = 6,092 * 4,88 (0,59/1,45 + 0,41)2 = 37,09 * 4,88 * 0,67 = 121,27 даПа

Попередньо ВМ вибираємо по [10, таблиця 5.10] з обліком Qз.п. діаметра трубопровіду і максимальної довжини виробки. Приймаємо вентилятор ВМЦ-8.

Для визначення робочого режиму вентилятора на одному графіку будуємо аеродинамічні характеристики вентилятора і вентиляційного трубопровіду.

Для побудови аеродинамічної характеристики вентиляційного трубопровіду визначаються координати шести крапок.

0,25Qз.п.

0,5Qз.п.

0,75Qз.п.

Qз.п.

1,25Qз.п.

Qз.п.

0

1

2

3

4

5

Кут.тр.

0

1,33

1,37

1,41

1,45

1,49

Qв, м/с

0

1,33

2,74

4,23

5,8

7,45

hв, даПа

0

6,29

25,89

59,93

109,55

175,94

По отриманим даним будуємо характеристику мережі трубопровода (малюнок 6).

З аеродинамічної характеристики вентилятора береться та, яка знаходиться вище крапки з координатами Qв і hв.

Крапка перетинання аеродинамічних характеристик вентилятора і вентиляційного трубопровіду називається робочою крапкою. Вона визначає робочий режим вентилятора.

Робоча крапка вентилятора ВМЦ-8 на даний вентиляційний трубопровід буде мати такі параметри:

Qр.т = 6,7 м3/с; Нр.т. = 158 даПа

М алюнок 6. Графік аеродинамічних характеристик

вентиляційного трубопровіда і вентилятора ВМЦ-8

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]