6.Напрями, течії в ісламі.Іслам в сучасних умовах.

Релігійні течії: хариджити, суніти, шиїти. Секти: ісмаїліти, суффіти,

ваххабіти та інші.

Поділ ісламу на течії (основних течій три: хариджити, суніти, шиїти) і

секти (ісмаїліти, суффіти, ваххабіти та інші) відбувся з тієї ж причини, що і всі

релігійні розколи — боротьба за владу і амбіції окремих осіб.

Перший розподіл в ісламі розпочали хариджити. Майже одночасно з їх

появою виник напрям шиїтів, які згодом утворили потужний рух і стали

основою однієї з двох головних течій ісламу.

Хариджити зробили вагомий внесок в опрацювання догматичних питань,

пов’язаних з теорією влади в ісламі. Вони вважали, що халіф повинен

отримувати державну владу від громади шляхом виборів. Якщо ж халіф не

відповідає призначенню, громада має право скинути його з трону, а якщо

необхідно, то й убити. Спочатку сильні позиції дестабілізували ситуацію в

Ірані, Іраці, Саудівській Аравії, але в Х ст. їх вплив пішов на спад, і на сьогодні

збереглися нечисельні групи.

Під час боротьби між династіями стався основний розподіл на шиїтів і

сунітів. „Шиа” — група або франція, яка стала в опозицію до Омейядів, які

захопили тоді трон. І в міру того, як фіксували і накопичувалися перекази Суни,

текст Корану і зміст віровчення дедалі більше перепарувався на користь ідей,

сприятливих для володарювання Омейядів. Тому шиїти демонстрували своє

вороже ставлення до Суни. Паралельно з Суною у шиїтів формувався свій

священний переказ — Ахбар, який був практично тотожний за змістом. І все ж

найменування основного напряму в ісламі — сунізм — полягає в тому, що

відмінною ознакою його віровчення є визнання Суни.

Значення імамів (керівників громади) у віровченні шиїзму має більшу вагу,

ніж у системі сунізму. За шиїтським віровченням, імами отримують владу від

Аллаха за народженням. Імами непогрішні, а їхня думка з будь-якого

віросповідного та політичного питання є останньою інстанцією. Тоді як в

сунізмі остаточне рішення досягається загальною згодою (іджмою) богословів

та інших авторитетних в ісламській ієрархії осіб.

У нинішньому Ірані, який по суті є теократичною державою, верховний

імам — аятола — активно впливає на законодавчу та виконавчу владу. Його

санкція є вирішальною у прийнятті чи відхиленні рішень. У сусідній з Іраном

країні — Іраці понад 60 % населення – шиїти. По суті їх опозиційне ставлення

до режиму Садама Хусейна було однією з визначальних причин його швидкого

падіння у квітні 2003 року. Шиїтські імами не оголосили джихад проти

американо-англійського альянсу. У мусульманському світі налічується 10-15 %

шиїтів.

Найбільшою течією є сунізм. До них належить майже 85-90% мусульман.

Повне найменування сунітів — „люди Сунни і згоди громади” — відображає

повну віданність цінностям, зафіксованим у Суні, та ідеї керівної ролі громади

у вирішенні життєво важливих проблем. На лоні сунізму не постали течії, що

вирізняє його з шиїзму, в якому неймовірно велика їх кількість.

Шаріат. Канонічні джерела мусульманського права.

Мусульманський спосіб життя формувався вченням про „правильний

шлях” (шаріат), яке ґрунтувалося на Корані і Суні. Шаріат — це комплекс

приписів та правил поведінки, морально-етичних норм, вчення про ісламський

спосіб життя. Шаріат стосується питань догматики та етики, які формують

переконання, релігійну совість, ментальність мусульманина.

Іслам у сучасному світі. Іслам — наймолодша світова релігія. За

даними всесвітньої ісламської ліги,. в різних країнах налічуєтьсяся понад один

мільярд послідовників ісламу. Мусульмани живуть більше як у 120 країнах

світу. В 35 країнах вони складають 95-99 % населення, в 13 державах —

впливову меншість, у 28 країнах іслам є державною релігією (Іран, Пакистан,

Мавританія, Єгипет, Ірак, Кувейт, Мароко, Саудівська Аравія).

Територіальний розподіл:

• В Азії (20% населення континенту);

• В Африці (49% населення континенту) – 30% від загальної кількості

віруючих.

Іслам в Україні:

• 1242 р. – завоювання півострова Крим татаро-монголами (складова

частина Золотої Орди);

• 1457 р. – виникнення Кримського ханства у складі Османської імперії;

• 1774 р. – самостійність ханства;

• 1783 р. – приєднання до Російської імперії.

• 1917 р. татари складали 36,6 % сільського і 11,3 % міського населення;

• Травень 1944 р. – виселено 188626 татар;

• З 1990 р. – повернення татар до Криму;

Мусульманські громади:

 в Києві – Духовне управління мусульман України;

 в Донецьку - Духовний центр мусульман України;

 в Сімферополі – Духовне управління мусульман Криму.

10