1.4. Стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів

В розвинутих країнах інвестиції в інновації перетворилися на основний фактор економічного зростання. Саме тому знаннєво-інноваційний розвиток стає центром економічної політики країн, які спрямовані на забезпечення високого динамізму національної економіки.

Міжнародна конкурентноздатність країни у першу чергу залежить від інвестицій в інновації. Більшість країн світу активно включилися у змагання з конкурентноздатності, тому зволікання України з проведення адекватної економічної політики щодо формування базових засад знаннєво-інноваційної економіки, з інвестуванням у відповідні структурні зміни не просто спричинить гальмування розвитку країни, а й може призвести до її економічної деградації. На порядку денному – запровадження спеціальної інвестиційної політики проривного типу.

Динаміка інноваційних процесів в Україні характеризується даними, представленими рисунком 1.2 та таблицею 1.1.

Рис. 1.2. Динаміка частки обсягів наукових та науково-технічних робіт (НТР) у ВВП та частки інноваційних підприємств в країні в 1996-2008 рр.

Джерело: Дані Держкомстату України

Відносні коефіцієнти інноваційної активності в Україні мають стійку понижувальну тенденцію. Причім це відбувалося, як у роки рецесії (1996-1999), так і за період економічного зростання економіки (2001-2008). Це свідчить про те, що науково-технічні інновації не мали значного впливу на економічне зростання, і що останнє також не поліпшило стан в інноваційній сфері країни. Така індиферентність економіки України до науково-технічних інновацій прямо обумовила низький рівень її міжнародної конкурентоспроможності. Про це свідчать дані щорічних звітів про глобальну конкурентноздатність, які готуються в рамках Всесвітнього економічного форуму в м. Давосі. Аналітична таблиця 1 надає дані для порівняльного міжнародного аналізу конкурентної позиції України у контексті інноваційно-інвестиційних процесів.

Таблиця 1.1.

Порівняння інвестиційно-інноваційного потенціалу економік вибраних країн з їхніми рейтингами глобальної конкурентоспроможності в 2009 році (країни ранжовано за обсягом загальних витрат на нтр)

	ВВП, млрд. доларів США за ПКС*, 2007 р.	Частка загальних витрат на НТР у ВВП, 2007 р., %	Обсяг загальних витрат на НТР, млрд. доларів США за ПКС, 2007 р.	Місця рейтингу глобальної конкурентоспроможності, 2009 р.	Місця рейтингу за інноваційним фактором, 2009 р.
Росія	2087,8	1,1	23,0	63	73
Україна	720,7	0,9	6,7	82	80
Чехія	248,9	1,5	3,7	31	26
Польща	620,9	0,6	3,7	46	46
Португалія	230,6	1,2	2,8	43	41
Угорщина	191,3	1,0	1,9	58	61
Румунія	245,5	0,5	1,2	64	75
Словенія	54,7	1,5	0,8	37	30
Словакія	109,6	0,5	0,5	47	57

* ПКС – паритет купівельної спроможності національної валюти

Джерело: The Global Competitiveness Report 2007-2008 та 2009-2010. – The World Economic Forum, Geneva, Switzerland 2007 та 2009; статистика OECD; Держкомстат Україні.

Україна, маючи майже удвічі більший інвестиційно-інноваційний фінансовий ресурс проти Польщі і Чехії і ще відчутнішу перевагу за цим параметром у порівнянні з іншими країнами, що представлені у таблиці, займає серед них останнє місце, як за загальним рейтингом глобальної конкурентоспроможності, так і за рейтингом щодо інноваційного фактору. Це свідчить про вкрай неефективну інноваційну політику України. Чималі кошти, що виділяються на інвестиційно-інноваційний розвиток, не дають належної віддачі у контексті підвищення конкурентноздатності українських підприємств.

Стадії інноваційного циклу відображаються такими групами індикаторів.

Стадія освіти: охоплення вищою освітою. Якість системи освіти. Якість освіти з математики і природничих наук. Якість шкіл менеджменту.

Стадія досліджень і розробок: інноваційний потенціал. Якість науково-дослідних інституцій. Витрати фірм на дослідження і розробки. Державна підтримка передових технологій.

Стадія інноваційного менеджменту: тип конкурентних. Складність виробничого. Використання патентів. Поширеність маркетингу

Стадія комерціалізація знань: Відтік мозків. Наявність передових технологій. Абсорбція технологій фірмами. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) та трансфер технологій.

Таблиця 1.2.