- •2.1. Мета вивчення дисципліни
- •2.2. Завдання вивчення дисципліни
- •2.3. Завдання лекційних занять
- •2.4. Завдання семінарських занять
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •Тематика семінарських занять
- •З навчальної дисципліни “історія вчень про державу і право”
- •Семінарське заняття 1.
- •Теоретико-методологічні засади “історії вчень про державу і право”. Становлення поглядів на державу і право у давні часи. Особливості уявлень про державу і право в країнах стародавнього сходу – 2 год.
- •Семінарське заняття 2. Державно-правові погляди мислителів стародавньої греції та стародавнього риму – 2 год.
- •Семінарське заняття 3. Правові та політичні вчення західно-європейського середньовіччя та епохи відродження та реформації – 2 год.
- •Семінарське заняття 4. Правові та політичні вчення в голландії та англії доби нового часу – 2 год.
- •Семінарське заняття 5. Європейське просвітництво: правові та політичні вчення – 2 год.
- •Семінарське заняття 6. Політичні та правові концепції в німеччині та сша кінця XVIII – поч. XIX ст. – 2 год.
- •Семінарське заняття 7. Правові та політичні ідеї представників лібералізму у франції та англії (і пол. Хіх ст.). Утопічні соціалісти. Юридичний позитивізм – 2 год.
- •Семінарське заняття 8. Західно-європейська правова та політична думка
- •Семінарське заняття 9. Правові та політичні вчення в країнах європи та сша в хх ст. – 2 год
- •Методи оцінювання
- •Графік виконання та здачі завдання
- •Шкала оцінювання:
- •Методичні рекомендації до написання есе
- •Оцінювання есе
- •Максимальна кількість балів, яку студент може отримати – 100 балів.
- •Рекомендована література і. Основні навчальні підручники і посібники:
- •Іі. Монографії, наукові статті:
- •Завдання 1. Заповніть таблицю: Форми державного правління за вченням Платона
- •Завдання 1. Заповніть таблицю: Відмінність першого та другого проектів ідеальної держави Платона
- •Завдання 1. Заповніть таблицю: Головні ідеї політико-правових вчень доби Відродження
Графік виконання та здачі завдання
№ п/п |
Завдання |
Відмітка про виконання |
Проміжна оцінка |
Дата здачі завдання |
1 |
Завдання до залікового модуля 1. |
|
|
20.10.11. |
2 |
Завдання до залікового модуля 2. |
|
|
17.11.11. |
3 |
Завдання до залікового модуля 3. |
|
|
14.12.11. |
4 |
Підсумкова здача оформленого робочого зошита КПІЗ. |
|
|
21.12.11. |
Шкала оцінювання:
-
За шкалою інституту
За національною шкалою
За шкалою ЕСТS
90 –100
відмінно
А (відмінно)
75 – 89
добре
В С (добре)
60 – 74
задовільно
D E (задовільно)
35 – 59
незадовільно
FX(незадовільно з можливістю повторного складання)
0 – 34
F(незадовільно з обов’язковим повторним курсом)
Методичні рекомендації до написання есе
Завдання “Пишемо есе…” покликне сприяти розвитку філософської мислительної культури, творчому підходу до проблеми, власному баченні її. Для виконання цього завдання необхідно володіти здатністю до категоріально-понятійного мислення, певним рівним філософсько-правового знання, вміти транслювати конкретне філософсько-правове знання на власне буття та правовий розвиток сучасного українства. Есе – це роздуми, що здійснюються автором вільно, без будь-яких схем.
Есе від французького "essai", англ. "Essay", "assay" - спроба, проба, нарис; від латинського "exagium" - зважування. Творцем жанру есе вважається М. Монтень («Досвіди», 1580 р.). Це прозовий твір - міркування невеликого обсягу з вільною композицією. Есе студента - це самостійна письмова робота на тему, запропоновану викладачем (тема може бути запропонована і студентом, але обов'язково повинна бути узгоджена з викладачем). Мета есе полягає у розвитку навичок самостійного творчого мислення та письмового викладу власних думок. Писати есе надзвичайно корисно, оскільки це дозволяє автору навчитися чітко і грамотно формулювати думки, структурувати інформацію, використовувати основні категорії аналізу, виділяти причинно-наслідкові зв'язки, ілюструвати поняття відповідними прикладами, аргументувати свої висновки; оволодіти науковим стилем мовлення. Есе має містити: чіткий виклад суті поставленої проблеми, включати самостійно проведений аналіз цієї проблеми з використанням концепцій та аналітичного інструментарію, що розглядається в рамках дисципліни, висновки, узагальнюючі авторську позицію з поставленої проблеми.
Тема есе не повинна ініціювати виклад лише визначень понять, її мета - спонукати до роздумів. Тема есе повинна містити в собі питання, проблему, мотивувати на роздуми. Побудова есе - це відповідь на питання чи розкриття теми, яке засноване на класичній системі доказів.
Структура есе.
1. Титульна сторінка (заповнюється за єдиною формою, див. додаток 1);
2. Вступ - суть і обґрунтування вибору даної теми, складається з ряду компонентів, пов'язаних логічно і стилістично. На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання, на яке ви збираєтеся знайти відповідь в ході свого дослідження.
При роботі над вступом можуть допомогти відповіді на наступні питання: «Чи треба давати визначення термінам, що пролунали в темі есе?», «Чому тема, яку я розкриваю, є важливою в даний момент?", "Які поняття будуть залучені в мої міркування з теми?», «Чи можу я розділити тему на декілька більш дрібних підтем?».
3. Основна частина - теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання.
Ця частина передбачає розвиток аргументації та аналізу, а також обгрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій з цього питання.
4. Висновок - узагальнення й аргументовані висновки по темі з зазначенням області її застосування і т.д. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює сенс і значення викладеного в основній частині. Методи, рекомендовані для складання висновку: повторення, ілюстрація, цитата, вражаюче твердження. Висновок може містити такий дуже важливий, що доповнює есе елемент, як вказівка на застосування (імплікацію) дослідження, не виключаючи взаємозв'язку з іншими проблемами.
Структура апарату доказів, необхідних для написання есе:
Доказ - це сукупність логічних прийомів обґрунтування істинності якого-небудь судження за допомогою інших істинних і пов'язаних з ним суджень. Воно пов'язане з переконанням, але не тотожне йому: аргументація чи доказ повинні грунтуватися на даних науки та суспільно-історичної практики, переконання ж можуть бути засновані на забобонах, необізнаності людей в питаннях економіки і політики, видимості доказовості. Іншими словами, доказ або аргументація - це міркування, що використовує факти, істинні судження, наукові дані і переконуюче нас в істинності того, про що йде мова. Структура будь-якого доказу включає в себе три складові: теза, аргументи і висновки чи оціночні судження.
Теза-це положення (судження), яке потрібно довести.
Аргументи - це категорії, якими користуються при доказі істинності тези.
Висновок - це думка, заснована на аналізі фактів.
Оціночні судження - це думки, засновані на наших переконаннях, віруваннях або поглядах.
Якість будь-якого есе залежить від трьох взаємопов'язаних складових, таких як:
-
вихідний матеріал, який буде використаний (конспекти прочитаної літератури, лекцій, запису результатів дискусій, власні міркування і накопичений досвід з даної проблеми);
-
якість обробки наявного вихідного матеріалу (його організація, аргументація і доводи);
-
аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими в есе проблемами).