Промисловість
У промисловому відношенні Гондурас залишається найменш розвиненою країною Центральної Америки. У 1994 р. в оброблювальній промисловості було зайнято близько 10 % економічно активного населення; на її частку доводилося 22 % ВВП, а в 1995 р. — 30 %.
Валюта
Валюта Лемпіра
Конвертованість:
Європа
Євро
0,04
Великобританія
0,04
Швеція
0,4
Чеська Республіка
1,05
Данія
0,32
Болгарія
0,09
Швейцарія
0,05
Естонія
0,73
Кіпр
0,02
Хорватія
0,33
Угорщина
12,33
Ісландія
7,24
Литва
0,15
Латвія
0,03
Мальта
0,02
Норвегія
0,33
Польща
0,19
Румунія
0,18
Росія
1,88
Словенія
10,97
Словаччина
1,08
Туреччина 0,11
Північна Америка
США
0,06
Канада
0,06
Барбадос
0,12
Багами
0,06
Східно-Карибські долари
0,16
Домініканська Республіка
2,31
Мексика
0,76
Трінідад і Тобаго
0,38
Прапор Гондурасу
Герб Гондурасу
Розділ 1
Історія виникнення
Доколумбівський період
Територія сучасного Гондурасу входила до культурного регіону, що історики називають Мезоамерика. На території країни існувало декілька стародавніх цивілізацій, найбільш відома з них — імперія майя. Залишки культури майя на території країни знаходять в місті Копан на заході країни.
Колоніальна доба
Першим європейцем, який досяг цієї землі, був Колумб, коли він висадився в 1502 р. на східному узбережжі Гондурасу, на мисі, якому він дав назву Грасіас а Діос («Дяка Богові»). У той час в цьому регіоні мешкало декілька індіанських племен. Після підкорення Мексики Ернан Кортес відправив сюди у 1524 р. загін під керівництвом Крістобаля де Оліда для дослідження і колонізації цієї території. У тому ж році Олід заснував там перше поселення, Тріумфо-Де-Ла-Крус. Виявивши родовища срібла, Олід Крістобаль вирішив відокремитися. Дізнавшись про його зраду, Кортес відправився форсованим маршем з Мексики через джунглі і болота уздовж узбережжя Мексиканської затоки, перетнув півострів Юкатан і досяг Гондурасу в 1525 р. Олід на той час вже був убитий. Кортес заснував декілька поселень, проте завойовники зіткнулися із запеклим опором індіанців під керівництвом вождя Лемпіри, котрий зараз вважається національним героєм Гондурасу.
До 1539 Гондурасу був включений до складу генерал-капітанства Гватемала, яке складалося з двох провінцій — Тегусігальпа і Комаягуа, кожна з яких управлялася губернатором. Колонія розвивалася поволі, не зважаючи на безжалісну експлуатацію індіанців на срібних копальнях. До 1821 р. Гондурас, як і інші країни Центральної Америки і Мексика, проголосив свою незалежність від Іспанії, але в тому ж році був анексований Мексикою, де Агустін де Ітурбіде встановив режим монархії (Мексиканська імперія).
Першим європейцем, який досяг цієї землі, був Колумб, коли він висадився в 1502 р. на східному узбережжі Гондурасу, на мисі, якому він дав назву Грасіас а Діос («Дяка Богові»). У той час в цьому регіоні мешкало декілька індіанських племен. Після підкорення Мексики Ернан Кортес відправив сюди у 1524 р. загін під керівництвом Крістобаля де Оліда для дослідження і колонізації цієї території. У тому ж році Олід заснував там перше поселення, Тріумфо-Де-Ла-Крус. Виявивши родовища срібла, Олід Крістобаль вирішив відокремитися. Дізнавшись про його зраду, Кортес відправився форсованим маршем з Мексики через джунглі і болота уздовж узбережжя Мексиканської затоки, перетнув півострів Юкатан і досяг Гондурасу в 1525 р. Олід на той час вже був убитий. Кортес заснував декілька поселень, проте завойовники зіткнулися із запеклим опором індіанців під керівництвом вождя Лемпіри, котрий зараз вважається національним героєм Гондурасу.
До 1539 Гондурасу був включений до складу генерал-капітанства Гватемала, яке складалося з двох провінцій — Тегусігальпа і Комаягуа, кожна з яких управлялася губернатором. Колонія розвивалася поволі, не зважаючи на безжалісну експлуатацію індіанців на срібних копальнях. До 1821 р. Гондурас, як і інші країни Центральної Америки і Мексика, проголосив свою незалежність від Іспанії, але в тому ж році був анексований Мексикою, де Агустін де Ітурбіде встановив режим монархії (Мексиканська імперія).
У 1825 сальвадорського ліберала Мануель Хосе Арсе було обрано першим президентом Федерації Центральної Америки, проте наступного року він відрікся від своєї партії, вжив низку заходів, які привели до повернення до влади консерваторів і фактичної відміни ліберальної конституції. У громадянській війні, що почалася потім, важливу роль відіграв видатний уродженець Гондурасу лібералФрансіско Морасан, що став національним героєм. У 1829 армія під його командуванням отримала перемогу над армією Арсе і окупувала м. Гватемалу. Федеральна конституція була відновлена, і в 1830 р. Морасан був вибраний президентом. Хоча він, безперечно, був здібним керівником, та надмірно поспішав з ліберальними реформами. Крім того, республіки, що входили у федерацію, все ще побоювалися претензій Гватемали на верховенство, хоча Морасан і переніс в 1832 р. столицю до Сан-Сальвадору. Врешті-решт, в 1838 р. республіки офіційно оголосили про свій вихід з Федерації.