2. Структура бюджету єс

Доходи бюджету ЄС. Система власних засобів

Стаття F (н.н. ст. 10) Договору про Європейський Союз містить принципове положення про те, що Союз забезпечує себе фінансовими засобами, які потрібні для досягнення його цілей і проведення його політики. Ця норма проголошує фінансову автономію ЄС, але не дає йому повноважень на одержання нових засобів шляхом встановлення податків або як-небудь інакше. Рішення про систему власних засобів приймаються Радою за пропозицією Комісії і після слухань у Парламенті. Держави-члени за рекомендацією Ради приводять національне законодавство у відповідність з цим рішенням.

Вираз "власні засоби" використовується в ст. 201 (н.н. ст. 269) Договору як збірне позначення ряду джерел фінансування бюджету ЄС. Договір або інші нормативні акти Співтовариства не містять якого-небудь визначення даного терміна. Принципове положення, що характеризує власні засоби, полягає в тому, що їхнє встановлення і регулювання відносяться до виняткової компетенції ЄС.

Структура власних засобів

Рішенням Ради від 24 червня 1985 р. були встановлені чотири категорії власних засобів:

1. відрахування, премії, додаткові і компенсаційні платежі, а також інші платежі, стягнуті з товарообігу з третіми країнами в рамках Єдиної сільськогосподарської політики;

2. мита Єдиного митного тарифу, інші аналогічні митні платежі, стягнуті з товарообігу з третіми країнами, а також мита на товари номенклатури ЄСВС;

3. відрахування від надходжень національних податків на додану вартість;

4. відсоткові відрахування від величини сукупного суспільного продукту — т.зв. четверте, або додаткове джерело доходів;

5. інші власні засоби: податок на платню персоналу, процентний доход від капіталу, отримані внески на здійснення програм і ін.

Вибір аграрних відрахувань і митних зборів як власних засобів є логічним наслідком проведення спільної аграрної політики й існування митного союзу. Включення в їхнє число податку на додану вартість було викликано фіскальними мотивами. Відрахування від величини сукупного суспільного продукту, прямо пов'язані з платоспроможністю держав-членів, покликані забезпечити не тільки приплив додаткових засобів у бюджет, але і більш справедливий розподіл фінансового тягаря усередині ЄС.

Верхня границя величини власних засобів визначаєтся в перспективному фінансовому прогнозі в процентному співвідношенні до показника сукупного суспільного продукту ЄС. На період до 2006 р. передбачене було збереження єдиної максимальной ставки в розмірі 1,27%; при цьому Комісія не лише вважає такий обсяг фінансування достатнім, але і прогнозує утворення деякого вільного резерву.

Традиційні джерела

а) Аграрні відрахування. Аграрні відрахування стягуються при ввозі на митну територію ЄС із третіх країн товарів, ринок яких підлягає регулюванню; їхня величина відповідає різниці між директивними або орієнтованими цінами, що щорічно встановлюються Радою ЄС, і більш низькими цінами світового ринку. Передбачена також можливість установлення мит на експорт сільськогосподарської продукції при дефіциті відповідних товарів на європейському внутрішньому ринку.

б) Мита. До дохідних джерел бюджету ЄС відносяться також мита Єдиного митного тарифу, інші аналогічні митні платежі стягнуті з товарообігу з третіми країнами, а також починаючи з 1988 р., мита на товари номенклатури ЄСВС. Із зібраних і таких, що підлягають перерахуванню в бюджет ЄС митних зборів і платежів на ввіз аграрних продуктів 10% залишаються у відповідній державі для покриття адміністративних витрат по їх стягуванню. У зв'язку з лібералізацією міжнародної торгівлі і зниженням рівня митного обкладання традиційні джерела поступово утрачають своє колишнє значення; їхня частка в доходах бюджету незмінно скорочується.

в) Відрахування від податку на додану вартість

Залучення в 1970 р. податку на додану вартість як дохідне джерело бюджету ЄС було обумовлено наявністю широкої податкової бази, налагодженого механізму збору і перспективою швидкої гармонізації.

Єдина ставка, застосовувана до здійснюваних усіма державами відрахуванням ПДВ, коливається в різні періоди від 1% до 1,4%. Податкова база також уніфікована. Для дотримання справедливості в розподілі тягаря фінансування ЄС певні пільги по ПДВ мають ряд країн (Іспанії, Португалії, Ірландії і Греції), де податкова база обмежується 50% їх валового суспільного продукту.

Четверте джерело доходів

Внески, основу вирахування яких складає показник сукупного суспільного продукту, були введені систему дохідних джерел бюджету ЄС на підставі рішення Ради на початку 1988 р. на додаток до традиційних засобів і доходів від ПДВ. Дана міра стала результатом політичного компромісу, необхідність якого порозумівалася важким фінансовим становищем ЄС, що наступило в 1987 м через непередбачений ріст витрат на сільське господарство, що поставило Співтовариство на грань неплатоспроможності.

Це джерело являє собою спеціально встановлену процентну ставку до показників обсягу валового суспільного продукту кожної держави. У 1999 р. вона складала 1,27%, до 2006 р. планувалося її зниження до 0,97%, але реально вона становила 1,11%.

Під час ухвалення так знаних фінансових перспектив ЄС на 2007-1013 роки Президент Єврокомісії Жо­зе Баррозу, виступаючи перед профі­льним комітетом Європарламенту, зазначив, що деякі члени ЄС «не ви­являють ознак гнучкості». Головною проблемою нині залишається прагнення низки членів ЄС зменшити внески до союзного бюджету з 1,14% національних ВВП, як пропонує Єврокомісія, до 1%. Комісія вважає, що цього не до­сить, і наводить, зокрема, такий при­клад: у бюджеті 2000—2006 внески становлять 1,11%, і якщо наступного, 2007-го, вони зменшаться до 1%, то це означатиме скорочення річного бюджету на 9 млрд. євро — а саме цього року до Союзу мають приєдна­тися Болгарія й Румунія. «Ми не мо­жемо будувати міцнішої Європи з меншими ресурсами, — наголосив у Європарламенті Жозе Баррозу.

Четверте джерело являє собою різновид внесків держав, що, з одного боку, суперечить принципові фінансової автономії ЄС, але, з іншої, забезпечує стабільний доход бюджету, а також є засобом перерозподілу і вирівнювання фінансового тягаря усередині Союзу між багатими і бідними країнами, приносить бюджетові ЄС майже половину всіх доходів. Відповідні засоби виділяються з національних бюджетів і надаються в розпорядження Союзу щомісяця рівними частками.

Інші надходження

У категорію "інші надходження" попадають ті доходи бюджету ЄС, що не відносяться ні до однієї з розглянутих вище чотирьох категорій власних засобів. Такими є, зокрема, особливі аграрні платежі, податок на платню персоналу органів ЄС, фінансові санкції, відсотки, перехідний залишок засобів бюджету попереднього року й ін.

До інших надходжень відносяться також засоби, внесені державами-членами як фінансові санкції. Прикладом таких санкцій є встановлений ч. 4 постанови Ради № 1467/97 від 7 липня 1997 р. штраф, що накладається за рішенням Ради на держави, що допустили підвищений дефіцит національних бюджетів.

Кредити

У зв'язку з тим, що надходження з власних джерел не забезпечують повне покриття потреб ЄС у фінансових засобах, кредити перетворилися у важливе джерело фінансування бюджету.

Установчі договори трьох співтовариств містять різні положення про можливості залучення кредитних засобів. Але слід зазначити, що кредити не є універсальним інструментом фінансування бюджету ЄС і мають строго цільове призначення. Залучення кредитів дозволене нормою ст. 198-І (н.н. ст. 267) лише Європейському інвестиційному банкові.

Проте в історії ЄС особливо в зв'язку з енергетичною кризою 1973 р., неодноразово виникала потреба надання термінової фінансової допомоги державам-членам в обсязі, що значно перевищує засоби, що є в розпорядженні Співтовариства. Незважаючи на відсутність прямих повноважень, ЄС, ґрунтуючись на положенні Договору про дії в непередбачених обставинах (ст. 235; н.н. ст. 308), прийняло на себе до 1985 р. 106 кредитів на загальну суму 11 млрд. ЕКЮ³. Так Співтовариство реагувало на дефіцит платіжного балансу держав-членів і структурні економічні проблеми, для рішення яких власних засобів було недостатнє. той же час виникла нова практика залучення кредитів ЄІБ для наступного надання фінансової допомоги країнам, що не є членами ЄС. Перший подібний кредит у розмірі 870 млн. ЕКЮ був наданий у 1990 р. Угорщині. У зв'язку з проведенням реформ у країнах Східної Європи і колишнього СРСР обсяг допомоги незмінно збільшувався. Для фінансового сприяння реформам у країнах Східної Європи заснований Європейський банк реконструкції і розвитку, що наділений повноваженнями по залученню кредитів для здійснення своєї діяльності.

Так Європейська Комісія виділила у 2005 р. 22,5 млн. євро на допомогу жертвам війни у Чечні. Ці кошти підуть на підвищення безпеки, харчування, медичну допо­могу, освіту для чеченських біженців у Інгушетії та Дагестані та мешканців самої Чечні, які змушені були поли­шити власні домівки. Допомогу насамперед спрямовано па потреби найвразливіших категорій потерпі­лих, зокрема дітей. Усього з 1999 року на гуманітарні потреби постраждалого че­рез конфлікт регіону ЄС виділив 148 млн. євро і є найбільшим його донором.

Такі програми є механізмом на­дання допомоги ЄС па реконструкцію, розвиток та стабілізацію західно-балканського регіону в рамках започат­кованого 1999 року Процесу стабілі­зації та асоціації. Усього на період 2000—2006 років допомога Євросою­зу Західним Балканам досягла 5 млрд. євро. Лише у 2005 р. Македонія отри­мала 34,5 мільйона євро, Сербія і Чор­ногорія — 184 млн. і Косово 54 млн.

Витрати бюджету ЄС

Обов'язкові і необов'язкові витрати

У статті 203 (н.н. ст. 272) Договору про ЄС проводиться розмежування між обов'язковими і необов'язковими витратами. пов'язаний з розподілом бюджетних повноважень між інститутами Союзу. Обов'язкові витрати затверджуються Радою, необов'язкові — Парламентом. Парламент має можливість у визначених межах збільшити в порівнянні з попереднім роком розмір необов'язкових витрат шляхом відповідної зміни представленого Радою плану бюджету (п. 9 ст. 203; н.н. ст. 272).

Договір не містить точного визначення обох термінів. Цей пробіл був заповнений у 1982 р. у спільній заяві трьох інститутів ЄС. Обов'язковими є ті витрати, що неодмінно повинні бути включені в бюджетний план, для того щоб Союз мав можливість виконувати свої внутрішні і зовнішні зобов'язання, засновані на нормах договорів або інших актів. Всі інші витрати відносяться до необов'язкових.

До обов'язкових витрат відносяться насамперед засоби, що направляються на гарантійні виплати аграрному секторові, компенсації і фінансовій допомозі державам-членам і виконання зобов'язань перед третіми країнами;

до необов'язкових — виплати зі структурних фондів, частина адміністративних витрат і виплат у сфері енергетики, технологічного розвитку і досліджень. Можливі розбіжності між органами з приводу віднесення конкретних витрат до тої або іншої категорії. Вирішуються вони шляхом взаємних консультаций.

Основні статті витрат

Витрати бюджету ЄС підрозділяються на операційні й адміністративні. Операційні засоби складають близько 95% витрат. Бюджетний план розділяється на два розділи:

А — адміністративні витрати, персонал, матеріальне забезпечення діяльності органів і установ і ін.,

В — операційні, тобто всі інші витрати.

Кожен розділ містить окремі плани витрат. Кожний з цих планів відповідає одній із шести рубрик перспективного фінансового прогнозу, що відображає основні статті витрат бюджету ЄС: аграрна політика, структурна політика, політика економічного розвитку, внутрішня політика, зовнішня політика, адміністративні та інші видатки.

Проаналізувати статті витрат можна ознайомившись із перспективним бюджетом на 2007-2008 роки, прийнятим Європейською Комісією.

Фінансові пропозиції відображають пріоритети ЄС у цілому ряді областей, таких як:

наукові дослідження [для покращення конкурентноздатності ЄС), питання громадянства, свобод, безпеки, правосуддя, охорони здоров'я й захисту споживачів.

Передбачувана вартість пакета фінансових пропозицій - €93 млрд. Президент ЄК Хосе Мануель Баррозу відзначив: "Всі частини бюджету тепер зведені воєдино. Приймаючи рішення по бюджету, ми враховували політичні пріоритети, встановлені урядами країн ЄС для збільшеного Союзу 25 держав. Я думаю, що ми встанови­ли правильний баланс".

Єврокомісар Далія Грібаускайте, відповідальна за фінансове програмування й бюджет, додала: „Нинішні пропозиції чітко відобра­жають зміни в бік економічного росту й збільшення зайнятості, з наголосом на наукові дослідження та інновації. Бюджет гарантує ре­альний прибуток громадянам ЄС і забезпечує раціональне викорис­тання податків".

Пропозиції стосуються трьох із п'яти головних напрямків:

• конкуренція задля економічного зростання й збільшення рівня зайнятості;

• громадянство, свободи, безпека й правосуддя;

• збереження й раціональне використання природних ресурсів.

Конкуренція задля економічного росту й збільшення зайнятості. Вне­сок Європейського Союзу в конкурентність стане більш вагомим. З цією метою Комісія пропонує доповнити минулорічні програми, включаючи довгострокову освітню програму й програму інновацій.

Пропозиції про нову програму наукових досліджень і технічного розвитку містять тривалу перспек­тиву й забезпечують новий стимул для реалізації цілей ЄС. Програма складається з чотирьох розділів:

Програма співробітництва буде сприяти співпраці між промисло­вістю й академічною наукою в усій Європі з метою досягнення лідер­ства в ключових областях техніки.

Програма ідей, здійснювана Єв­ропейською радою наукових дослі­джень, підтримає передові дослід­ження на єдиній основі.

Гуманітарна програма надасть істотну підтримку для діяльності наукових працівників як у межах Свропи, так і за її кордонами.

Програма розвитку потужностей допоможе розвивати потужності, які потрібні Європі, щоб мати про­цвітаючу економіку, засновану на знаннях. Вона вперше включає під­тримку великомасштабних дослід­жень на європейському рівні.

По­вний обсяг запропонованого бюд­жету, виділеного на наукові дослід­ження на період 2007-2013 років, становить €67,8 млрд.

Единий механізм для підняття конкурентноздатності й упровад­ження інновацій. Щоб спростити механізм підтримки малих і серед­ніх підприємств, Комісія пропонує програму підняття конкурентноздатності й упровадження іннова­цій. Ґрунтуючись на реальних досягненнях, ця програма допоможе розвивати потужності підприємств і промисловості. Пропонований бюджет- €3,7млрд.

Підтримка інформаційних і кому­нікаційних технологій заохотить дослідження в областях, які мають стратегічне значення для майбут­нього, й допоможуть подолати проблеми, що перешкоджають швидкому розгортанню й викорис­танню таких технологій.

Обидві програми є частиною нової стратегічної ініціативи, наз­ваної «і2010» - Європейське інфор­маційне суспільство-2010. Ініціатива була обнародувана Європейською Комісією в травні нинішнього року. Нова і2010-стратегія спрямована на досягнення єдиної європейської економіки, конкурентоздатної, побудованої на інформаційних тех­нологіях, на істотне підвищення єв­ропейських інвестицій в інновації, на наукові розробки та на високий рівень доступності інформації.

Спільні заходи в боротьбі із шах­райством. Комісія пропонує до 2013 року обновити існуючі митні й фіскальні програми-2007. Завбача­ється більш тісне співробітництво між митницями й податковими адміністраціями, спрямоване проти шахрайства. Буде встановлено трансєвропейскі комп'ютеризовані мережі для митного й податкового контролю. Програми мають забез­печити прибутки країн-членів ЄС, захистити зовнішні кордони ЄС і гарантувати державну безпеку, безпе­ку громадян й умови конкурентної торгівлі.

Запропонований бюджет на 6 років становить €5,22 млрд.

Три нових програми, які гаранту­ють безпеку основних європейських цінностей. Свободи, безпека й пра­восуддя - основні цінності, які ста­новлять ключові компоненти євро­пейської моделі суспільства. Про­блеми імміграції, надання притул­ку, боротьби проти злочинності й тероризму вже не можна ефектив­но вирішити тільки на національ­ному рівні.

Збільшений ЄС прагне напов­нити реальним змістом поняття солідарності, виробити спільну по­літику умов перетинання кодонів, надання притулку та щодо про­блем імміграції. Програма солідар­ності й керування потоками мігра­ції має такі напрями:

• поліпшення ефективності конт­ролю на зовнішніх кордонах ЄС, що гарантує спрощене перетинання кордонів;

• фінансування ознайомчих кур­сів, інтеркультурного навчання, допомога новоприбулим та органам місцевого урядування, які спрощують процес інтеграції;

• забезпечення адекватних умов прийому для людей, що шука­ють міжнародного притулку в ЄС, справедлива й ефективна експертиза запитів про надання притулку;

• рекомендації для тих, кому було відмовлено в наданні притулку, і рекомендації для незаконних іммігрантів, що допомагають гідно повернутися в країну походження.

Спільне законодавство - важли­вий крок у боротьбі з тероризмом й організованою злочинністю, які активізуються на міжнаціонально­му рівні.

Запропонована програма безпеки й охорони свобод містить наступні головні цілі: розвиток профілактики злочинності, боро­тьба зі злочинами, зокрема, з орга­нізованою злочинністю, особливо з тероризмом, торгівлею людьми й злочинами проти дітей, незакон­ною торгівлею наркотиками й зброєю, корупцією й шахрайством,

Програма також дозволить про­водити операції, які були б менш ефективними на національному рівні, наприклад, співробітництво уцивільних і кримінальних судових справах, що дозволить фізичним особам і бізнес-структурам відсто­ювати свої громадські й комерційні інтереси в інших країнах-членах ЄС Це означає однаково ефективну дію закону на території усіх країн ЄС. Запропонований бюджет для програми правосуддя, безпеки й свобод- €8.3 млрд.

Громадяни в ім'я Европи. Мета програми «Громадяни в ім'я Євро­пи» полягає в тому, щоб заохотити громадян брати більш інтенсивну участь у будівництві Європи. Про­грама буде сприяти співробітницт­ву між громадянами й організаці­ями різних країн для розвитку спільних ідей і спільних дій на єв­ропейському рівні. На цю програму пропонується виділити €207 млн. Ще €2.5 млрд. складе бюджет на культуру, молодь і ЗМІ.

Поліпшення охорони здоров'я та захист прав споживачів. Нова про­грама з поліпшення охорони здо­ров'я та захисту прав споживачів прагне покращити якість життя громадян ЄС. Вона включає плани стратегічних інвестицій для захисту Європи від епідемій, а також фонди для підтримки співробітництва між системами охорони здоров'я країн-членів ЄС. На програму пропо­нується виділити €1.8 млрд.

Нова програма підвищеної готов­ності й швидкого реагування на надз­вичайні ситуації гарантуватиме шви­дкі, продумані дії й дозволить Євро­пейському Союзу продемонструва­ти солідарність із жертвами стихії. Фонд солідарності використовуєть­ся як запас, який активується в разі потреби. Запропонований бюджет на 2007-2013 роки - €6.2 млрд. Програма підвищеної готовності й швидкого реагування на надзви­чайні ситуації фінансується до €155 млн. протягом усього періоду.