- •Передмова
- •Скорочення
- •Умовні позначення
- •1.1. Інвестиції в основний капітал
- •1.2. Інвестиції в основний капітал по регіонах у 2009 році
- •1.3. Введення в експлуатацію об’єктів санаторно-курортного
- •1.4. Введення в експлуатацію об’єктів санаторно-курортного призначення та будівель для короткотермінового проживання
- •1.5. Кількість незавершених нежитлових будівель для публічних
- •1.6. Фінансова діяльність закладів санаторно-курортного,
- •1.7. Обсяг реалізованих послуг
- •1.8. Продукція зв’язку
- •1.9. Доходи від надання послуг пошти та зв’язку населенню
- •1.10. Розподіл доходів підприємств від надання послуг пошти та
- •1.11. Експорт послуг, пов’язаних з охороною здоров’я
- •1.12. Експорт послуг бюро подорожей та туристичних агентств
- •1.13. Експорт послуг готелів та ресторанів
- •1.14. Динаміка темпів росту експорту санаторно-курортних,
- •1.15. Експорт послуг, пов’язаних з охороною здоров’я, послуг
- •1.16. Розподіл експорту санаторно-курортних, туристських
- •1.17. Основні показники роздрібної торгівлі та ресторанного
- •1.18. Мережа ресторанного господарства підприємств-юридичних осіб
- •1.19. Мережа роздрібної торгівлі підприємств-юридичних осіб у 2009 році
- •1.20. Довжина автомобільних доріг загального користування
- •1.21. Благоустрій автомобільних доріг загального користування
- •1.22. Кількість автозаправних станцій підприємств-юридичних осіб
- •1.23. Викиди шкідливих речовин та діоксиду вуглецю
- •1.24. Викиди шкідливих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за регіонами у 2009 році
- •1.25. Основні показники поводження з відходами I–III класів небезпеки
- •1.26. Перевезення (відправлення) пасажирів за видами транспорту
- •1.27. Розподіл обсягу пасажироперевезень за видами транспорту
- •1.28. Перевезення пасажирів автомобільним транспортом
- •1.29. Середня відстань перевезення одного пасажира автомобільним
- •1.30. Середня кількість поїздок у автобусах по регіонах1
- •1.31. Перевезення пасажирів морським транспортом по регіонах
- •1.32. Перевезення пасажирів морським транспортом у закордонному
- •1.33. Перевезення пасажирів морським транспортом
- •1.34. Рухомий склад електротранспорту за роками випуску
- •1.35. Групування легкових автомобілів та автобусів залежно від часу перебування в експлуатації
- •1.36. Розподіл легкових автомобілів та автобусів за роками випуску
- •1.37. Групування морських суден за віком з моменту випуску1
- •1.38. Структура морських суден за віком з моменту випуску
- •1.39. Основні показники роботи підприємств готельного господарства
- •1.40. Структурні підрозділи сфери сервісу у готелях та інших місцях
- •1.41. Готелі та інші місця для короткотермінового проживання
- •1.42. Місткість готелів та інших місць
- •1.43. Середні ціни за проживання у готелях
- •1.44. Динаміка індексів споживчих цін на окремі види послуг
- •1.45. Підготовка спеціалістів з вищою освітою для сфери туризму
- •2.1. Основні показники діяльності
- •2.2. Структура санаторно-курортного (оздоровчого) комплексу1
- •2.3. Санаторно-курортні (оздоровчі) заклади1
- •2.4. Кількість ліжок (місць) у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах
- •2.5. Кількість оздоровлених осіб у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах
- •2.6. Кількість санаторно-курортних (оздоровчих) закладів,
- •2.7. Середньооблікова кількість працюючих у
- •2.8. Розподіл санаторно-курортних (оздоровчих) закладів за причинами, з яких вони не працювали
- •2.9. Розподіл ліжкового фонду санаторно-курортних (оздоровчих) закладів,
- •2.10. Розподіл санаторно-курортних (оздоровчих) закладів
- •2.11. Темпи зростання (зниження) кількості санаторно-курортних (оздоровчих) закладів у 2010 році, по регіонах
- •2.12. Кількість ліжок (місць) у санаторно-курортних (оздоровчих)
- •2.13. Кількість ліжок (місць) у санаторно-курортних (оздоровчих)
- •2.14. Кількість осіб, які оздоровлені у 2009/10 році протягом тривалого
- •2.15. Кількість осіб, які відпочивали у 2009/10 році протягом
- •2.16. Темпи приросту (зниження) кількості оздоровлених у 2009/10 році довгостроково і протягом
- •2.17. Кількість оздоровлених осіб у 2009/10 році у розрахунку на 1000 постійного населення регіону,
- •Ар Крим 454
- •2.18. Кількість дітей, які оздоровлені у 2009/10 році протягом
- •2.19. Кількість дітей, які відпочивали у 2009/10 році
- •2.20. Кількість осіб, які оздоровлені у 2009/10 році з числа
- •2.21. Кількість осіб, які оздоровлені у 2009/10 році з числа
- •2.22. Розподіл дітей по регіонах України, з яких вони прибули на
- •2.23. Динаміка розподілу іноземних громадян, оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах
- •2.24. Динаміка розподілу іноземних громадян, оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах, по регіонах
- •2.25. Розподіл іноземних громадян, оздоровлених протягом 2009/10 року
- •2.26. Розподіл іноземних громадян, оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах ар Крим,
- •2.27. Фактичні витрати на один ліжко-день (людино-день)
- •3.1. Кількість оздоровлених осіб
- •3.2. Кількість осіб, оздоровлених в санаторно-курортних і оздоровчих
- •3.3. Кількість осіб, які оздоровлені у червні–серпні 2010 року,
- •Продовження табл. 3.3
- •3.4. Кількість дітей, оздоровлених у санаторно-курортних
- •3.5. Кількість дітей, які оздоровлені у червні–серпні 2010 року,
- •3.6. Кількість оздоровлених у червні–серпні 2010 року дітей, що постраждали внаслідок аварії на чаес,
- •3.7. Дитячі оздоровчі заклади (табори), які працювали влітку в ар Крим за типами
- •3.8. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку 2010 року, за типами
- •3.9. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку, по регіонах
- •3.10. Кількість дітей, оздоровлених влітку 2010 року, по регіонах1
- •4.1. Пропуск осіб через державний кордон з України
- •4.2. Пропуск осіб через державний кордон в Україну
- •4.3. Розподіл іноземних громадян, які прибули в Україну,
- •4.4. Розподіл туристів за метою відвідування та віком
- •4.5. Розподіл туристів за метою відвідування та віком
- •4.6. Розподіл туристів за метою відвідування та віком
- •4.7. Структура кількості туристів за категоріями та метою відвідування
- •4.8. Основні фінансово-економічні показники діяльності
- •4.9. Збір податків до Зведеного бюджету ар Крим по державних
- •4.10. Питома вага окремих курортних регіонів у зборі податків
- •4.11. Темпи зростання (зниження) зборів податків до Зведеного
- •5.1. Заповідники Автономної Республіки Крим
- •5.2. Основні характеристики заповідників ар Крим у 2009 році
- •5.3. Туристські стоянки горно-лісової зони ар Крим 1
- •5.4. Заклади культури та мистецтв в ар Крим
- •5.5. Парки системи Міністерства культури та мистецтв ар Крим
- •5.6. Театри
- •5.7. Забезпеченість населення книжковим фондом бібліотек на кінець
- •2009 Року1
- •5.8. Демонстратори кіно (відео) фільмів на кінець 2009 року1
- •5.9. Заклади культури клубного типу на кінець 2009 року1
- •5.10. Музеї
- •5.11. Окремі спортивні споруди
- •5.12. Виставкова діяльність1
- •6 .1. Кількість осіб, які оздоровлені у санаторно-курортних
- •6.2. Кількість осіб, оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах
- •6.3. Розподіл санаторно-курортних (оздоровчих) закладів за типами
- •6.4. Розподіл ліжкового фонду санаторно-курортних (оздоровчих) закладів1 за типами
- •6.5. Розподіл осіб, оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах
- •6.6. Кількість осіб, які оздоровлені у 2009/10 році протягом тривалого часу
- •6.7. Санаторно-курортні (оздоровчі) заклади
- •6.8. Кількість санаторно-курортних і оздоровчих закладів та площа їх території, за регіонами
- •6.9. Кількість ліжок (місць)1 у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах
- •6.10. Кількість ліжок (місць)1 у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах у 2009/10 році
- •6.11. Кількість осіб, оздоровлених протягом тривалого часу у червні–серпні, за регіонами
- •6.12. Кількість дітей віком 0–17 років, оздоровлених у червні–серпні 2010 року
- •6.13. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку
- •6.14. Чисельність дітей, які відпочивали влітку у дитячих закладах
- •6.15. Кількість іноземних громадян, оздоровлених у
- •6.16. Розподіл іноземних громадян, оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах України
- •6.17. Готелі та інші місця для короткотермінового проживання
- •6.18. Місткість готелів та інших місць для короткотермінового проживання
- •6.19. Обслуговано приїжджих у готелях та інших місцях
- •6.20. Перевезення пасажирів автомобільним транспортом1
- •6.21. Перевезення пасажирів авіаційним транспортом
- •6.22. Перевезення пасажирів трамвайним транспортом
- •6.23. Перевезення пасажирів тролейбусним транспортом
- •6.24. Перевезення платних пасажирів електротранспортом у 2009 році
- •6.25. Відправлення пасажирів залізничним транспортом
- •6.26. Відправлення пасажирів залізничним транспортом
- •6.27. Перевезення пасажирів морським транспортом у 2009 році
- •6.28. Основні показники розвитку роздрібної торгівлі
- •6.29. Мережа ресторанного господарства
- •6.30. Мережа роздрібної торгівлі
- •Окремі методологічні пояснення
- •95000, Ар Крим, м.Сімферополь, вул.Ушинського, 6
1.43. Середні ціни за проживання у готелях
(грн. за добу)
|
2005 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
|
|
|
|
|
|
Січень |
73,21 |
118,30 |
133,76 |
222,17 |
227,31 |
Лютий |
73,21 |
121,56 |
136,35 |
229,31 |
231,92 |
Березень |
76,53 |
124,16 |
138,98 |
235,36 |
236,20 |
Квітень |
81,08 |
121,27 |
149,66 |
235,85 |
240,18 |
Травень |
84,66 |
127,15 |
151,37 |
247,66 |
244,50 |
Червень |
95,44 |
129,65 |
157,17 |
256,70 |
249,52 |
Липень |
103,51 |
144,21 |
168,82 |
270,41 |
267,94 |
Серпень |
106,41 |
146,00 |
174,17 |
272,60 |
271,94 |
Вересень |
100,01 |
139,91 |
174,17 |
266,87 |
255,59 |
Жовтень |
95,81 |
132,67 |
178,09 |
259,20 |
249,27 |
Листопад |
101,21 |
132,60 |
179,78 |
248,63 |
248,46 |
Грудень |
96,30 |
131,80 |
170,70 |
247,75 |
… |
1.44. Динаміка індексів споживчих цін на окремі види послуг
у 2010 році
(до попереднього місяця; відсотків)
1.45. Підготовка спеціалістів з вищою освітою для сфери туризму
(на початок навчального року; осіб)
|
Чисельність |
Прийом на початковий цикл навчання |
Випуск фахівців |
|||
|
2008/09 |
2009/10 |
2008/09 |
2009/10 |
2008/09 |
2009/10 |
|
|
|
|
|
|
|
Усього |
67581 |
60412 |
11890 |
9645 |
13166 |
13488 |
у тому числі за спеціальностями |
|
|
|
|
|
|
організація обслуговування в готелях і туристичних комплексах |
174 |
113 |
– |
– |
27 |
38 |
з них |
|
|
|
|
|
|
молодший спеціаліст |
174 |
113 |
– |
– |
27 |
38 |
туризм |
479 |
592 |
142 |
168 |
43 |
56 |
з них |
|
|
|
|
|
|
бакалавр |
433 |
516 |
142 |
168 |
– |
10 |
спеціаліст |
14 |
37 |
– |
– |
30 |
14 |
магістр |
32 |
39 |
– |
– |
13 |
32 |
Автономна Республіка Крим, завдяки географічному розташуванню та забезпеченості кліматичними, курортними і лікувальними ресурсами, є унікальною місцевістю щодо формування та успішного функціонування санаторно-курортної мережі.
У період з жовтня 2009р. по вересень 2010р. в АР Крим налічувалося 548 санаторно-курортних (оздоровчих) закладів з загальним ліжковим фондом 120,4 тис. ліжок (місць) у місяць максимального розгортання.
За останні десять років кількість закладів, які призначені для санаторно лікування та відпочинку збільшилось на 29 одиниць, поряд з цим спостерігалось зменшення їх ємності на 1%. За останні 5 років кількість закладів та їх ємність зменшились відповідно на 21 одиницю та 5,4%. Порівняно з 2008/09р. – зменшилась на 6 закладів. Ємність існуючої мережі санаторно-курортних закладів у місяць максимального розгортання проти 2000р. зменшилась на 1,0% та збільшилась проти 2008/09р. на 0,7%. За останні п'ять років найбільша ємність санаторно-курортних закладів відмічена у 2004/05р. – 127,2 тис. ліжок (місць).
Щорічні зміни у мережі та ємності санаторно-курортних (оздоровчих) закладів, частково, обумовлені формуванням конкуренто-спроможності санаторно-курортного комплексу республіки.
Із загальної кількості санаторно-курортних закладів АР Крим кожен восьмий, або 72 заклада на 7,1 тис. ліжок (місць), не працювали протягом усього року. З причини відсутності коштів на експлуатацію у 2009/10р. не працювали чверть загального числа санаторно-курортних закладів, які не працювали протягом усього звітного періоду. Як і у попередніх роках, переважну більшість (73,6%) зазначених санаторно-курортних закладів складали бази відпочинку.
Всього з жовтня 2009р. по вересень 2010р. санаторно-курортні заклади автономії з метою санаторного лікування та відпочинку відвідало 888,9 тис. осіб, що більше проти 2000р. на 13,6%. Поряд з тим, у 2009/10р. це був найнижчий показник за останні три роки. У порівнянні з 2007/08р., у якому оздоровилось найбільша чисельність відвідувачів здравниць та закладів відпочинку АР Крим, чисельність оздоровлених зменшилась на 17,8%.
Загальна кількість ліжко-днів, проведених всіма оздоровленими у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах, зменшилась проти попереднього року на 947,9 тис. ліжко-днів та у 2009/10р. становила 11513,2 тис. ліжко-днів. Внаслідок цього, тривалість відпочинку у закладах АР Крим зменшилась проти попереднього року і в середньому становила 13,0 днів (у 2007/08р. – 13,3 днів).
Максимальна кількість днів перебування оздоровлених спостерігалась по закладах Кіровського району – 31 день, що пов'язане з функціонуванням на цієї території тільки санаторія для хворих на туберкульоз. Також займають провідні місця за кількістю днів перебування одного оздоровленого міста Саки (18 днів), Євпаторія (17 днів) та Ялта (13 днів), що також пов'язане з перевагою лікувального профілю цих курортних регіонів.
В 2009/10р. протягом 1–2 днів перебували у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах АР Крим 31,1 тис. осіб. У порівняні з 2000р. та 2008/09р. чисельність оздоровлених збільшилась у 2,5 раза та 17,5% відповідно.
Темп зростання (зменшення) чисельності оздоровлених протягом 1–2 днів у санаторно-курортних закладах АР Крим
|
(до попереднього року; відсотків) |
Питома вага оздоровлених протягом 1–2 днів у загальній чисельності оздоровлених у порівнянні з 2000р. та 2008/09р. збільшилась відповідно на 1,9 та 0,6 в.п., та становила 3,5%.
Збільшення кількості оздоровлених, які були охоплені короткотерміновим відпочинком, спостерігалося в усіх закладах оздоровлення та відпочинку, а найбільш суттєво це відмічено у будинках відпочинку на – на 59,4%.
Коливання чисельності оздоровлених цієї категорії пов’язано організацією таких видів туризму як діловий, науковий та короткотерміновими святковими турами, проведення яких все більше розповсюджується на різні типи закладів оздоровлення та відпочинку.
Із загальної чисельності відпочивших, охоплених короткотерміновим відпочинком, перебували у базах відпочинку АР Крим 34,6%, у санаторіях – 29,1% та кожний шостий – у пансіонатах відпочинку.
Близько 44% рекреантів, що були охоплені короткотерміновим відпочинком, перебували у санаторно-курортних закладах м.Ялти, кожен шостий відвідував здравниці та заклади відпочинку м.Алушти.
Аналіз розподілу чисельності оздоровлених за строками перебування їх у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах АР Крим свідчить, що абсолютна більшість відвідувачів санаторно-курортних (оздоровчих) закладів оздоровлювалась та відпочивала протягом тривалого часу.
З жовтня 2009р. по вересень 2010р. протягом тривалого часу у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах АР Крим було оздоровлено 857,8 тис. осіб. У порівнянні з 2000р. чисельність довгостроково оздоровлених збільшилась на 11,4%, а проти попереднього року їх чисельність зменшилась на 2,6%. Зменшення кількості оздоровлених протягом тривалого часу в санаторно-курортних (оздоровчих) закладах у 2009/10р. відбувалося за рахунок кількості оздоровлених у санаторіях АР Крим. Поряд з тим, частка оздоровлених, які віддали перевагу санаторному лікуванню в АР Крим, у загальній кількості довгостроково оздоровлених у санаторіях України, проти 2008/09р. збільшилась на 0,8 в.п. та становила 37,3%. У Львівській та Одеській областях пройшли курс санаторного лікування 17,8% та 6,7% загальної кількості довгостро-ково оздоровлених у санаторіях України.
Автономна Республіка Крим – залишається провідним санаторно-курортним регіоном України, тому значна частина гостей кримського півострову відвідує його з метою санаторного лікування, медичної реабілітації, відновлювання здоров’я та профілактики захворювань.
У 2009/10р. збереглась мережа та цілорічний ліжковий фонд здравниць різної спеціалізації і налічувала 150 закладів з цілорічним ліжковим фондом 38,7 тис. ліжок (місць). У місяць максимального розгортання ємність існуючої мережі здравниць (санаторіїв, пансіонатів з лікуванням, санаторіїв-профілакторіїв, бальнеогрязелікарні, курортної поліклініки та дитячих оздоровчо-санаторних позаміських закладів цілорічної дії) досягла 60,1 тис. ліжок (місць). У порівнянні з 2008/09р. ємність цих закладів декілька збільшилась (на 0,7%).
Всього у 2009/10р. послугами здравниць скористалися 555,6 тис. осіб, або 62,5% загальної кількості оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах АР Крим. У порівнянні з 2008/09р. кількість оздоровлених у зазначених закладах зменшилась на 40,4 тис. осіб. Зростання чисельності оздоровлених порівняно з 2009/10р. серед здравниць республіки спостерігалось лише у пансіонатах з лікуванням (на 1,2%) та курортної поліклініки – у 3 рази.
Медичне обслуговування громадян, які проходили курс санаторного і профілактичного лікування у здравницях республіки, забезпечували 5,4 тис. лікарів і працівників середнього медичного персоналу у 2008/09р. – 5,3 тис. осіб). Навантаження на одного медичного працівника скоротилося з 112 осіб у 2008/09р. до 104 оздоровлених у 2009/10р.
Перебування більшості гостей півострова протягом тривалого часу у здравницях пов'язане із проходженням курсу санаторного лікування. Тривалість перебування у санаторіях становила в середньому 16 днів.
Із загальної чисельності довгостроково оздоровлених у здравницях республіки 81,2% рекреантів, або 440,2 тис. осіб, пройшли лікування у санаторіях автономії. Крім того, 9,1 тис. рекреантів відпочили у санаторіях протягом 1–2 днів. У порівнянні з 2008/09р. кількість оздоровлених у санаторіях протягом 1–2 днів збільшилась на 44,9%, кількість оздоровлених протягом тривалого часу зменшилась на 8,0%. Слід визначити, що зменшення кількості оздоровлених протягом тривалого часу спостерігалося у більшості регіонів країни.
Серед міст та районів АР Крим санаторно-курортне спрямування характерне для міст Ялти, Євпаторії, Алушти та Саки, у санаторіях яких пройшли курс лікування та медичної реабілітації протягом тривалого часу понад 95% загальної чисельності оздоровлених у санаторіях.
У 2009/10р. відмічено зменшення кількості оздоровлених у санаторіях зазначених регіонів, за винятком м.Саки (приріст становив 1,8%). Найбільший темп зменшення оздоровлених у санаторіях проти 2008/09р. спостерігався у містах Алушта (86,1%) та Євпаторія (86,7%).
Разом з цим, зберегли свої позиції, за кількістю оздоровлених у санаторіях, міста Судак і Феодосія, де відмічено деяке збільшення кількості оздоровлених проти попереднього року на 3,1% та 1,3% відповідно.
Євпаторія визначена як Всеукраїнська дитяча оздоровниця, де розміщено найбільша кількість дитячих санаторіїв країни. Торік протягом тривалого часу у санаторіях міста відновляють здоров’я понад третини дітей, оздоровлених у дитячих санаторіях України. На жаль, у 2009/10р. кількість оздоровлених дітей у санаторіях міста, у тому числі і у дитячих, зменшилась проти 2008/09р. відповідно на 18,7 тис. та 15,3 тис. дітей.
АР Крим завдяки своєрідності клімату та цілющим властивостям природи, традиційно, є найбільш сприятливим регіоном в країні для санаторно-курортного лікування, відновлювання здоров’я та реабілітації хворих на туберкульоз.
На території республіки розташований кожний п’ятий санаторій фтизіатричної спеціалізації України. Торік, приблизно 42% загальної чисельності хворих на туберкульоз, які мали можливість пройти курс санаторного лікування у фтизіатричних санаторіях України, були оздоровлені в АР Крим.
У 2009/10р. ємність 18 санаторіїв для хворих на туберкульоз у місяць максимального розгортання становила 3,9 тис. ліжок (місць), з них 1,5 тис. ліжок (місць) припадає на 6 дитячих санаторіїв вказаної спеціалізації.
Протягом з жовтня 2009р. по вересень 2010р. у санаторіях фтизіатричної спеціалізації АР Крим пройшли курс санаторного лікування і профілактики захворювань протягом тривалого часу 41,1 тис. осіб, що у 1,4 р.б. проти 2000р. У порівняні з минулим роком загальна чисельність оздоровлених зменшилась на 1,8 тис. осіб. Із загальної кількості оздоровлених у санаторіях фтизіатричної спеціалізації 38,4% були оздоровлені у дитячих санаторіях (включно з дорослими, які відпочивали у санаторіях разом з дітьми). Треба відмітити, що кількість оздоровлених у дитячих санаторіях хворих на туберкульоз в 2009/10р. збільшилась на 7,9% проти 2008/09р.
Провідним регіоном санаторного лікування дорослих хворих на туберкульоз є м.Ялта. У фтизіатричних закладах цього регіону відновлювали здоров’я 27,4 тис. осіб, або 27,8%, оздоровлених протягом тривалого часу у фтизіатричних санаторіях України.
Найбільш сприятливим регіоном санаторного лікування дітей, хворих на туберкульоз, вважаєтся м.Євпаторія, у санаторіях якої оздоровилось 11,4 тис. осіб, або кожний четвертий з числа загальної кількості оздоровлених у дитячих фтизіатричних санаторіях України.
Кримський півострів – це також одне з найвідоміших та найпривабліших місць відпочинку в країні. Тому санаторно-курортні (оздоровчі) заклади Автономної Республіки Крим відвідують не тільки з метою санаторного лікування, а також з метою відпочинку з поєднанням кліматолікування.
Торік у закладах відпочинку республіки відпочило більш чверті загальної чисельності відпочиваючих в Україні.
Ємність існуючій мережі закладів відпочинку, а саме будинків, пансіонатів та баз відпочинку, у місяць максимального розгортання становила 60,2 ліжок (місць), що більше проти 2000р. та 2008/09р. відповідно на 2,6% та 0,7%.
Ц
Темп зростання
(зменшення) кількості оздоровлених
у закладах відпочинку, за типами
(відсотків)
Будинки, пансіонати та бази відпочинку з жовтня 2009р. по вересень 2010р. відвідало 333,3 тис. осіб, з них 17,2 тис. дорослих та дітей відпочи-вали протягом 1–2 днів. У порівнянні з 2000р. та 2008/09р. кількість осіб, які відпочивали протягом три-валого часу та впродовж 1–2 днів у будинках, пансіонатах та базах відпочинку, збільшилась на 17,7% та 7,0% відповідно.
Абсолютна більшість рекреантів (94,8%) відвідували будинки, пансіонати та бази відпочинку півострову протягом тривалого часу. Середня тривалість перебування у закладах відпочинку автономії у 2009/10р. становила 10 днів.
Понад 65 тис. осіб, або 19,7% оздоровлених, які відвідували заклади відпочинку автономії, відпочивали у м.Алушта.
Користуються також популярністю заклади відпочинку міст Ялти та Судаку. У них перебували відповідно 17,9% та 11,8% загальної чисельності рекреантів, які відпочивали у домах, пансіонатах та базах відпочинку республіки.
Кримський півострів викликає зацікавленість у іноземних громадян. Певна частина гостей нашої країни відвідують її з метою санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку.
Торік у здравницях та закладах відпочинку автономії перебувало дві третини усіх іноземців, які відвідали санаторно-курортні (оздоровчі) заклади України.
Усього у 2009/10р. санаторно-курортні (оздоровчі) заклади республіки відвідали 260,0 тис. іноземних громадян, або 29,2% загальної кількості оздоровлених у АР Крим.
Загальна чисельність іноземців, які пройшли курс санаторного лікування, оздоровились та відпочили у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах АР Крим, збільшилась проти 2000р. та 2008/09р. відповідно на 19,0% та 11,2%.
У 2009/10р. спостерігалось збільшення потоку іноземців, оздоровлених як протягом тривалого часу, так і впродовж 1–2 днів.
Розподіл іноземних громадян по регіонах, в яких вони були оздоровлені та відпочивали протягом 2009/10 року |
(відсотків) |
Протягом 1–2 днів відпочивало 5,7 тис. осіб, що порівняно з 2000р. та попереднім роком більше відповідно у 8,5 раза та на 38,5%. Із загальної кількості оздоров-лених протягом 1–2 днів іноземні громадяни склали 18,4%.
Із загальної кількості іноземних громадян, які відвідували санаторно-курортні заклади АР Крим, 7,0 тис. осіб прибули з країн далекого зарубіжжя. У 2009/10р. їх кількість зменшилась порівняно з 2000р. та 2008/09р. відповідно на 20,7% та 13,4%. Із загальної чисельності іноземних громадян з країн далекого зарубіжжя 3,2 тис. осіб склали громадяни Польщі, 1,5 тис. осіб – громадяни Німеччини.
Як і у попередні роки, переважна більшість гостей (97,3%) склали громадяни держав, що утворилися з колишнього СРСР. Збільшення загальної кількості оздоровлених іноземців сталося за рахунок громадян саме з держав, що утворилися з колишнього СРСР. Із загальної чисельності іноземних громадян цієї категорії понад 223 тис. осіб – громадяни Російської Федерації і їх кількість проти 2008/09р. збільшилась на 12,7%. Громадяни Росії, які були оздоровлені у здравницях та закладах відпочинку АР Крим, склали 86% загальної кількості усіх зарубіжних гостей АР Крим. Крім того, кількість громадяни Білорусі у загальної кількості іноземців склали 8,5%.
Значну зацікавленість у іноземних гостей півострова, традиційно, викликає м.Ялта. Понад 25% іноземців, оздоровлених у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах автономії, пройшли курс санаторно-курортного лікування та відпочили у цьому регіоні (у 2008/09р. – 27,7%). Користуються популярністю також міста Євпаторія та Алушта.