Тема 2: Основні категорії і закони науки

1.Основні категорії науки і філософії.

.Категорії-найбільш загальні,фундаментальні поняття,які відображають суттєві властивості явищ дійсності. Категорія - будь-яке поняття, яке є «гранично загальним» або близьким до нього; поняття, що володіє великою потужністю (об'ємом). У діалектичної логіки під категорією (логічної категорією) розуміється поняття, що відображає послідовну стадію становлення будь-якого конкретного цілого (відповідно процесу його духовно-теоретичної репродукції). ЇЇ категорії: - одиничне і загальне - частина і ціле - форма і зміст - сутність і явище - причина і наслідки - можливість і дійсність - необхідне і випадкове У метафізиці категоріями буття або просто категоріями називаються різні способи буття. Одна з найбільш абстрактних областей сучасної математики - теорія категорій - використовує в якості базових термін «категорія». Стверджується, що даний термін був застосований її авторами у зв'язку з термінологією Іммануїла Канта У діалектиці Ротенфельд Ю. А. виведений нескінченний категоріальний ряд, що знаходиться на проміжку між абстрактним тотожністю та абсолютним відмінністю. Кожне з них являє собою різновид симетрії.

2. Закони діалектики в процесі пізнання

 Діалектика - це наука про розвиток і загального зв'язку, наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення.

Для кращого розуміння діалектики важливим є питання про порядок викладу законів. Найчастіше розпочинають його законом взаємного переходу кількісних і якісних змін. Інколи починають виклад законом єдності і боротьби протилежностей, мотивуючи це тим, що він є першим по значущості. 

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін показує внутрішній механізм руху і розвитку речей, з чого починається їх зміна і в що виливається. Цей закон розкриває характер процесу розвитку, шляхи і форми переходу від старого до нового через категорії "якість", "кількість", "захід".

Елементи діалектики (її закони, категорії і принципи), будучи віддзеркаленням загальних законів розвитку об'єктивного світу, являються, тим самим, загальними формами мислення, універсальними регулятивами пізнавальної діяльності в цілому, утворюючи у своїй сукупності діалектичний метод.

3. Закони логіки в процесі пізнання

Основними законами формальної логіки є: закон тотожності, закон

достатньої підстави, закон суперечності, закон виключеного третього.

Формально-логічні закони – це закони правильної побудови і зв’язки

думки. Закони логіки виражають такі суттєві, загальні, неодмінні

властивості мислення, як визначеність, несуперечність, послідовність і

обґрунтованість.

Необхідно розрізняти істинність думки і логічну правильність міркування.

Думка істинна, якщо відповідає дійсності, і навпаки. Логічна

правильність міркування це умова істинності думок. Це міркування, в

якому одні думки (висновки) з необхідністю випливають з інших думок.

Закон мислення, чи логічний закон – це необхідний, суттєвий зв’язок

думок в процесі міркування. Слід розрізняти формально-логічні і

діалектичні закони (усне пояснення).