- •Тема 8. Фінанси України в 1921-1940 роках.
- •8.1. Неп і фінансова політика радянської держави.
- •Доходи і видатки державного бюджету срср у 1922-1926 роках
- •8.2. Розвиток фінансів у 1922-1930 рр.
- •Доходи і видатки державного бюджету срср у 1926-1930 роках.
- •8.3. Необхідність, зміст і наслідки податкової реформи 1930-1931 рр.
- •8.4. Фінансова політика у 30-ті роки.
- •Доходи та видатки зведеного бюджету срср у 1931-1940 рр., млрд. Руб.
Доходи і видатки державного бюджету срср у 1926-1930 роках.
Показники |
1926/27 р. |
1927/28 р. |
1928/29 р. |
1929/30 р. |
|
Всього доходів, млн. руб. |
5877 |
7320 |
8830 |
13879 |
|
в т.ч,: податки, збори |
3006 |
3525 |
4332 |
6581 |
|
неподаткові доходи |
1625 |
2018 |
2569 |
4898 |
|
кошти держ. соц. страху |
927 |
1052 |
1221 |
1418 |
|
державні позики |
319 |
726 |
725 |
1278 |
|
% до підсумку |
|
|
|
|
|
податки, збори |
51,2 |
48,1 |
49,1 |
47,4 |
|
неподаткові доходи |
27,7 |
27,6 |
29,1 |
35,3 |
|
кошти держ. соц. страху |
15,8 |
14,4 |
13,8 |
10,2 |
|
державні позики |
5,4 |
9,9 |
8,2 |
9,2 |
|
Всього видатків, млн. руб. |
5780 |
7205 |
8784 |
13322 |
|
в т.ч.: народне господарство |
2085 |
2815 |
3810 |
6814 |
|
соц-культ. заходи |
1810 |
2199 |
2627 |
3518 |
|
управління |
568 |
500 |
515 |
627 |
|
оборона |
651 |
765 |
880 |
1046 |
|
про державних позиках |
101 |
300 |
318 |
406 |
|
% до підсумку: |
|
|
|
|
|
народне господарство |
36,1 |
39,1 |
43,4 |
51,2 |
|
соц-культ. заходи |
31,3 |
30,5 |
29,9 |
26,4 |
|
управління |
9,8 |
6,9 |
5,9 |
4,7 |
|
оборона |
11,3 |
10,6 |
10,0 |
7,9 |
|
по державних позиках |
1,7 |
4,2 |
3,6 |
3,0 |
Податкова політика держави у 1925-1930 рр. проводилась по таких напрямках: мобілізація коштів для забезпечення фінансування державних потреб, регулювання грошових надходжень суб'єктів господарювання, зниження цін, зміцнення кооперації та витіснення власника. Від державних підприємств в бюджет поступило у 1929/30 р. 83% всіх поступлень, а від приватних підприємств і населення - 17%.
Податкова система постійно удосконалювалась. У 1926 р. були внесені зміни в систему подоходного оподаткування: відмінили поділ подоходного податку на основний і додатковий та ввели оподаткування по сукупному доходу (крім доходів робітників і службовців); посилили прогресію ставок податку і підвищили неоподатковуваний мінімум для робітників і службовців з 75 до 100 руб. в місяць; встановили додаткове оподаткування капіталістичних елементів у вигляді податку на надприбуток.
У 1928 р. була здійснена реорганізація промислового податку в напрямку: посилення диференціації ставок в залежності від форм власності та характеру галузі; встановлення оподаткування за оборотами поточного року; введення централізованого порядку оподаткування державних підприємств.
В даний період широко використовувалася система акцизів, які становили 2,6 млрд. руб. або 40% від всіх доходів бюджету в 1929-1930 р.
Відбулися зміни в оподаткуванні сільських господарств селян. У 1928 р. була проведена реформа сільськогосподарського податку, яка полягала в наступному: 1) здійснено перехід до оподаткування заможних господарств в індивідуальному порядку по фактичному доходу; 2) встановлені надбавки в розмірі від 5 до 25% до розрахованого доходу для даних господарств; 3) введені знижки з ставок сільськогосподарського податку для колективних господарств; 4) встановлені пільги по окремих видах сільськогосподарських культур (наприклад, технічних). У 1929/30 р. в середньому на одне господарство припадало сільськогосподарського податку: з колгоспників - 10 руб. 74 коп., з одноосібних селянських господарств -18 руб. 09 коп., із заможних господарств - 172 руб. 49 коп. З 1930 р. для заможних господарств ввели спеціальну шкалу високих прогресивних ставок. Колгоспи оподатковувались по пропорційних ставках до фактично отриманого доходу.
Однак проведені зміни не змогли вирішити всіх проблем, що назріли в державі. У 1930-31 рр. була проведена кредитна реформа, основний зміст якої полягав: у ліквідації комерційного кредиту і заміні його прямим банківським кредитуванням; зосередженні короткострокового кредитування в Державному банку; встановленні трьох форм розрахунків - акцептної, акредитивної і з окремого рахунку; створення банків довгострокового кредитування тощо.