11.3. Моніторинг реалізації інвестиційних проектів

З метою успішної реалізації інвестиційного проекту важливе місце відводиться постійному контролю та нагляду за процесом реалізації проекту, який одержав назву інвестиційного контролю. Учасники проекту повинні оцінювати поточні результати (відхилення) та вносити корективи до бізнес-плану, проекту організації будівництва, проекту виробництва робіт, плану фінансування, календарного плану або сітьового графіка та інших документів, за допомогою яких можна спостерігати та регулю­вати освоєння інвестицій.

Сутність інвестиційного контролю полягає в перевірці виконан­ня й забезпечення реалізації всіх управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності підприємства з тим, щоб достовірно виявляти наявні дестабілізуючі чинники і прогнозувати навіть можливість їхнього виникнення та вчасно вживати заходи щодо їх усунення.

Залежно від класифікаційних ознак розрізняють такі види ін­вестиційного контролю:

-за формою здійснення контролю:

• зовнішній контроль, здійснюваний зовнішніми контролюючи­ми органами з метою виявлення змін у процесі реалізації проекту та відповідності існуючим стандартам;

• внутрішній контроль, здійснюваний самим підприємством чи інвестором з метою перевірки виконання інвестиційних планів та управлінських рішень у сфері інвестицій;

-за часовою ознакою:

• стратегічний інвестиційний контроль - спрямований на інвестиційну стратегію підприємства й виконання її інвестиційних показників;

• тактичний інвестиційний контроль - спрямований на вико­нання показників тактичних планів інвестиційної діяльності під­приємства;

• оперативний інвестиційний контроль - контроль виконання календарних планів і бюджетів інвестиційних проектів.

Основними функціями інвестиційного контролю є:

1)систематичне і планомірне спостереження за всіма процесами реалізації інвестиційних проектів (моніторинг);

2)виявлення відхилень від планових і нормативних показників, причин цих відхилень та серйозних негативних змін у діяль­ності підприємства;

3) виправлення наслідків виявлених відхилень та розробка оперативних управлінських рішень з нормалізації інвести­ційної діяльності підприємства;

4) обґрунтовування необхідності здійснення коригуючих заходів.

Ефективна організація інвестиційного контролю на підпри­ємстві зумовлює здійснення моніторингу інвестиційної діяльності.

Моніторинг інвестиційної діяльності (інвестиційних проектів) - це механізм проведення постійного нагляду та контролю за процесом освоєння інвестицій, визначення розмірів відхилень фактичних результатів від передбачених і виявлення причин цих відхилень. Загальний моніторинг проекту здійснює інвестор (замовник) або від його імені дирекція об'єкту, що будується. Такий мо­ніторинг за угодою з інвестором можуть здійснювати генераль­ний підрядник відповідно до договору про консорціум.

Відхилення фіксуються на основі порівняння фактичних показників з плановими, які містяться в бюджеті проекту, календарних графіках - планах робіт і заходів, розрахунках потреб в трудових і матеріальних витратах (план інвестицій, виробничий план) і т.д. Нормативні ж показники діляться на фінансові, екологічні, будівельні, санітарні, соціально-трудові тощо, які містяться в законах і виражаються у вигляді стандартів, норм, правил тощо. Це порівняння дає можливість менеджерам проекту виявляти бюджетні проблеми і прогнозувати витрати на майбутні періоди.

Залежно від функцій учасників інвестиційної діяльності моні­торинг можна поділити за видами (маркетинговий, фінансовий, технічний), що передбачає відповідний порядок їх проведення.

Маркетинговий моніторинг проводиться з метою забезпе­чення своєчасних поставок на будову матеріально-технічних ре­сурсів і його здійснюють ті учасники, на яких покладені обов'язки у контрактах з матеріально-технічного забезпечення будов.

Фінансовий моніторинг проводиться інвестором, замовни­ком, а також іншими учасниками проекту на першому етапі осво­єння інвестицій (проектування та будівництво) за такими показ­никами: загальний обсяг інвестицій за проектом, витрати на земельну ділянку, витрати на проектно-дослідницькі роботи, вар­тість будівельно-монтажних робіт (договірна ціна), контрактова вартість обладнання, інструментів та реманенту; джерела фінансування проекту; власний капітал, акціонерний капітал та інші залучені кошти; запозичені кошти, кредити банку та інші боргові зобов'язання; лізинг та інші запозичені кошти; мобілізація внутрішніх ресурсів.

Моніторинг здійснюється у розрізі використання джерел фінан­сування: власних, запозичених або залучених коштів. У процесі моніторингу виявляються відхилення від програми реалізації проекту, приймаються рішення про мобілізацію внутрішніх фінансових ресурсів, додаткове залучення або запозичення коштів.

Технічний моніторинг, крім інвестора та його представників, здійснюють зазвичай генеральний проектувальник, інші про­ектувальники - у межах авторського нагляду. Технічний моніто­ринг проводиться з метою забезпечення відповідності об'ємно-планувальних та конструктивних рішень, прийнятих у будівельній та технологічній частинах проекту, вимогам ДБН, держстандартів, технічних умов.

Зазвичай експертиза та затвердження проектно-кошторисної документації проводиться до 1 вересня року, що передує почат­ковому в реалізації проекту. Разом з тим у період освоєння інвес­тицій та виконання будівельно-монтажних робіт, інвестор зацікав­лений у вдосконаленні проектних рішень, упровадженні нових науково-технічних досягнень, економному використанні всіх ресурсів на будівництві, що вже розпочалося.

У більшості випадків значне підвищення ціни будівельної продукції при стабільній економіці трапляється через суттєві зміни потужності підприємства або розширення номенклатури продук­ції. Такі зміни призводять до розробки практично нового проекту, визначення нової ціни, узгодження та перезатвердження проектно-кошторисної документації та титулу будови. Тим часом у ряді випадків збільшення кошторисної вартості значною мірою зумовлюється не змінами в проекті, а відсутністю дійового контролю інвестора та інших учасників проекту за дотриманням кошторисної вартості будівництва в процесі його здійснення, низьким рівнем опрацювання проектувальниками кошторисів.

Дирекція підприємства, що будується, як уповноважений представник інвестора виконує контрольні обміри обсягів вико­нання будівельно-монтажних робіт, звіряє з даними локальних, об'єктних та зведених кошторисів, перевіряє платіжні документи, звіряє їх дані з діючими кошторисними цінами та нормами. Зокрема, при аналізі сплачених та наданих до сплати документів виявляються витрати та суми, необґрунтовано (надмірно) сплачені іншим організаціям та підприємствам. Це можуть бути:

• кошти, сплачені за рахунок головної діяльності підприємств (вартість сировини та матеріалів, утримання апарату забудовника на підприємствах, що реконструюються, вар­тість налагоджувальних робіт тощо);

• частка у спорудженні загальних та відомчих об'єктів, що не належать до цієї будови;

• поточні витрати на заготівельно-складські витрати понад установлені ліміти;

• витрати на науково-дослідні роботи, які не мають від­ношення до конкретного будівництва.

Допущене підрядником подорожчання будівництва, як правило, призводить до відступу від передбачених титулом строків будів­ництва, нормативів заділу та строків введення об'єкта в експлуа­тацію. Означені в титулах та узгоджені з усіма учасниками строки виконання робіт є підставою для визначення показників виконання програми робіт, що суттєво впливають на розрахунки між учас­никами проекту та розміри компенсацій, які при цьому сплачуються.

Після введення об'єкта в експлуатацію об'єкта або його черги (пускового комплексу) інвестор продовжує фінансовий моніторинг. На цьому етапі підприємство починає виробляти продукцію, від реалізації якої створюється грошовий потік у вигляді коштів, що повертаються до інвестора і які він починає використовувати на відшкодування інвестиційних витрат, на погашення заборгованості кредиторам, а також на сплату дивідендів за залучені капітали.

Моніторинг інвестиційного проекту проводиться за такими показниками: загальний обсяг інвестицій за проектом, джерела фінансування, введено в експлуатацію виробничих засобів, грошові потоки, мобілізація внутрішніх ресурсів, обґрунтування інших джерел фінансування, внутрішня динамічна норма ефективності інвестицій, строк окупності введених в експлуа­тацію засобів за динамічною кормою ефективності інвестицій.

Постійному нагляду підлягає річна програма завершення (про­довження) інвестиційного процесу, в ходу якого відстежуються місячні планові та фактичні обсяги інвестицій, будівельно-монтажних робіт, витрати на обладнання. Аналізується рівень використання власного капіталу, залучених та запозичених коштів, виявляються відхилення, обґрунтовується необхідність мобілізації внутрішніх ресурсів та використання інших джерел фінансування. На цьому етапі в процесі фінансового моніторингу вже можна робити оцінку поточних показників ефективності інвестицій, розраховувати динамічну норму ефективності і порівнювати її з внутрішньою, визначати можливий очікуваний строк окупності інвестицій за умовами року експлуатації підприємства (черги), який підлягає фінансовому моніторингу.