1.2. Транспортні системи

Дослідженнями встановлено, що доля транспорту у валовому суспільному продукті складає в розвинутих країнах 5-8%. На долю транспорту припадає близько 20% вартості виробничих фондів та 10-12% всіх капітальних вкладень. Транспортні витрати складають значну частину вартості продукції промисловості та сільского господарства (наприклад: у вартості залізної руди транспортні витрати досягають 48%, вугілля - від 14 до 80-90% у залежності від відстані транспортування, лісу - 47%).

Феодальне місто з пішохідним доступом до периферії та центру мало площу меншу 12 км². Місто, забезпечене гужовим транспортом, вже виростало до площі 50 км². Сучасні види транспорту можуть забезпечити обслуговування території від 200 до 1000 км². Таким чином, територія не може розвиватись скоріше, ніж її транспорт.

(К.Маркс) Транспортування є продовженням виробничого процесу, яким закінчується переміщення виробу із сфери виробництва у сферу споживання. Він розподіляв всі переміщення на 2 групи: внутрішні виробничі, з одного підприємства на інше, та із сфери виробництва у сферу споживання. Згідно цього розподілу переміщень можливо розрізняти дві групи транспорту - магістральний та промисловий (технологічний), який у свою чергу розподіляється на внутрішній та зовнішній.

Внутрішній промисловий транспорт забезпечує переміщення виробів та сировини на підприємстві, а зовнішній виконує перевезення між суміжними підприємствами та здійснює передачу (прийом) вантажів на магістральний транспорт. Передача вантажів з одного транспорту на інший відбувається в пунктах взаємодії. Наведений розподіл транспорту умовний, так як один і той самий транспортний засіб може у одному випадку виконувати внутрішні промислові перевезення і відноситись до внутрішнього промислового транспорту, а в іншому випадку може використовуватись на зовнішніх перевезеннях або магістральних.

В Україні функціонує досить потужний транспортний комплекс, який включає: 6 залізниць, які об'єднують біля 2000 лінійних підприємств, що працюють на залізничних магістралях з експлуатаційною довжиною 22,8 тис.км; більше 800 автотранспортних підприємств і 1 млн. автотранспортних засобів; 170,0 тис. км автомобільних доріг; 19 торгових морських і 9 річкових портів, більше 1500 суден; біля 1000 літаків і гелікоптерів, 34 аеропорти; біля 38,5 тис.км трубопроводів (нафтопроводи, нафтопродуктопроводи та газопроводи).

Різні види транспорту об'єднуються в єдину систему з допомогою транспортних вузлів. Основний обсяг роботи взаємодіючих видів транспорту зосереджений у 30 головних транспортних вузлах країни із 313. У 192 транспортних вузлах взаємодіють залізниця з автомобільним транспортом, у ЗО - залізниця з водними видами транспорту, у 90 - інші види транспорту.

Таким чином, транспортна система - це сукупність шляхів сполучення, транспортних засобів, технічного обладнання та механізмів, засобів управління та зв'язку, будівель всіх видів транспорту, об'єднаних системою технологічних, технічних, інформаційних, правових та економічних стосунків, що забезпечують задоволення потреб суспільства у перевезеннях вантажів та пасажирів.

- До шляхів сполучень відносять: автомобільні дороги, залізничні колії, водні шляхи, повітряні лінії, трубопроводи, монорейкові та канатні дороги, спеціальні магістралі, які обладнані для руху транспортних засобів.

- Транспортні засоби складають: рухомий склад видів транспорту, контейнери, піддони, одно та багаторазова тара.

- Поняття технічне обладнання та механізми включає навантажувально-розвантажувальні машини, конвеєри, бункери, пакетоформуючі машини, тощо.

- Комплекс обладнання, що забезпечує збір, збереження, переробку та передачу інформації відноситься до засобів управління та зв'язку.

- Будови транспорту складають: залізничні станції, вокзали, гаражі, ремонтні майстерні, тощо.

Одним із головних елементів транспортної системи є транспортні мережі та вузли.

Транспортна мережа - це сукупність спеціально обладнаних шляхів сполучень одного чи декількох видів транспорту у межах території, що розглядається.

Транспортний вузол - комплекс транспортних засобів, технічного обладнання та механізмів, засобів управління та зв'язку і будівель взаємодіючих видів транспорту та сукупність відносин між ними, які забезпечують перехід матеріального потоку (вантажів та пасажирів) з одного виду транспорту на іншій.

Транспортні мережі оцінюють за показниками: загальна довжина, щільність мережі, допустима маса та швидкість руху транспортних засобів, пропускна здатність, тощо. Надзвичайно важливого характеристикою є схема мережі. Схожі за іншими показниками але різні за схемами мережі значно відрізняються потенційними можливостями для організації перевезень. (Курс транспортного планування міст.)

Транспортні мережі та вузли визначають потужність транспортної системи, яка повинна відповідати попиту на перевезення території, що обслуговується. На сучасному етапі розвитку науки не існує загально визнаних методик оцінки транспортних мереж, вузлів і систем. У науковій літературі для порівняння різних мереж інколи використовують коефіцієнт транспортного обслуговування

(формула Енгеля)

( формула Успенського)

де L - довжина мережі; S - площа території;

Н - чисельність населення; Р - обсяг перевезень.

Для врахування мереж всіх видів транспорту пропонуються наступні коефіцієнти еквівалентного перерахування довжин шляхів: залізничного, водного та трубопровідного транспорту - 1,0; автомобільних доріг - 0,15; автомагістралей - 0,45; газопроводів -0,3.

Але всі методи не дають точних показників.