Лабораторна робота № 2 Тема: “Вивчення геометрії поперечного перерізу деревного стовбура”
Варіант 75.
Порода – Сосна, вік – 80 років, приріст у висоту за 10 років – 1,5 м. Протяжність крони – 5,7 м, висота – 28,65 м.
|
Висота від пня |
0 |
1 |
1,3 |
3 |
5 |
7 |
9 |
11 |
13 |
15 |
17 |
19 |
21 |
23 |
25 |
27 |
28 |
|
Діаметр у корі |
40,3 |
35,9 |
35,2 |
32,8 |
30,6 |
28,6 |
27,1 |
25,5 |
23,7 |
21,8 |
19,6 |
17,3 |
14,7 |
11,2 |
7,2 |
3,5 |
1,9 |
|
Діаметр без кори |
34,5 |
31,9 |
31,4 |
29,9 |
28,4 |
27,1 |
25,9 |
24,6 |
23,0 |
21,1 |
19,1 |
16,7 |
14,2 |
10,6 |
6,7 |
3,0 |
1,6 |
|
Діаметр 10 років тому |
31,3 |
28,7 |
28,3 |
26,8 |
25,2 |
23,8 |
22,5 |
20,9 |
19,1 |
17,1 |
14,6 |
12,0 |
9,3 |
5,6 |
2,3 |
|
|
Таблиця 2.1
Визначення діаметра на відносних висотах
|
Відносна висота |
Діаметр, см |
|
|
У корі |
Без кори |
|
|
0,1 l |
32,5 |
30 |
|
0,25 l |
28,5 |
27 |
|
0,5l |
22 |
21 |
|
0,75l |
13,5 |
12,5 |
Висновок:
з
наведених обрахунків видно, що показник
степеня, який характеризує форму кривої
m=1,3
це означає,
що форма стовбура
займає проміжну форму між конусом і
параболоїдом 2-го порядку. Але все ж таки
стовбур більш схожий на параболоїд 2-го
порядку, бо m≈1.
Отже формула визначення об’єму буде
мати вигляд
.
Лабораторна робота № 3 Тема: “Визначення об’єму стовбура зрубаного дерева”
1. Визначення об’єму стовбура за простою формулою Губера:
Формула серединного перерізу:
2. Визначення об’єму стовбура за формулою Шиффеля:
3. Визначення об’єму за складною формулою Губера:
Таблиця 3.2
Визначення об’єму за складною формулою Губера
|
Висота від пня, м |
Діаметр, см |
Об’єм, м³ |
||||
|
У корі |
Без кори |
10 р. тому |
У корі |
Без кори |
10 р. тому |
|
|
1 |
35,9 |
31,9 |
28,7 |
0,2023 |
0,1597 |
0,1441 |
|
3 |
32,8 |
29,9 |
26,8 |
0,1689 |
0,1127 |
0,1127 |
|
5 |
30,6 |
28,4 |
25,2 |
0,1470 |
0,1266 |
0,0997 |
|
7 |
28,6 |
27,1 |
23,8 |
0,1284 |
0,0889 |
0,0889 |
|
9 |
27,1 |
25,9 |
22,5 |
0,1153 |
0,1053 |
0,0874 |
|
11 |
25,5 |
24,6 |
20,9 |
0,1020 |
0,0950 |
0,0780 |
|
13 |
23,7 |
23,0 |
19,1 |
0,0881 |
0,0830 |
0,0672 |
|
15 |
21,8 |
21,1 |
17,0 |
0,0746 |
0,0698 |
0,0560 |
|
17 |
19,6 |
19,1 |
14,6 |
0,0603 |
0,0572 |
0,0443 |
|
19 |
17,3 |
16,7 |
12,0 |
0,0469 |
0,0437 |
0,0325 |
|
21 |
14,7 |
14,2 |
9,3 |
0,0339 |
0,0316 |
0,0109 |
|
23 |
11,2 |
10,6 |
5,6 |
0,0196 |
0,0176 |
0,0103 |
|
25 |
7,2 |
6,7 |
2,3 |
0,0081 |
0,0081 |
0,0045 |
|
27 |
3,5 |
3,0 |
|
0,0019 |
0,00014 |
|
|
28 |
1,9 |
1,6 |
|
0,0005 |
0,0005 |
|
|
Верхівка: |
- |
- |
- |
0,0001 |
0,0001 |
0,0003 |
|
Довжина |
0,74 |
0,74 |
1,5 |
|
|
|
|
Діаметр |
1,9 |
1,6 |
2,0 |
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
1,1978 |
1,0011 |
2,1989 |
Висновок: в даній роботі визначався об’єм зрубаного дерева за простими формулами Губера і Шиффеля та складною формулою Губера. Звичайно, найточніше визначити об’єм дерева в корі та без кори, а також об’єм кори можна за складною формулою Губера. Прості формули дають досить велике розходження. За допустимі межі вийшов об’єм вирахуваний за простою формулою Губера (19,1% при допустимих 10%). Це може бути пов’язано з тим, що площа береться на середині дерева і мало враховує значну товщину кори в основі та дуже незначну її кількість на верхівці. З наведених обрахунків видно, що інші об’єми входять в допустимі межі відхилень (не перевищують 9,6%), а також те, що проста формула Губера дещо занижує об’єм дерева, а проста формула Шиффеля його завищує.