- •Забезпечення військ водою Завдання польового водопостачання
- •Розвідка джерел води
- •Засоби польового водопостачання
- •Основні характеристики засобів добування води
- •Характеристика засобів піднімання води
- •Характеристика засобів очищення води
- •Обладнання пунктів водопостачання
- •Електрозабезпечення Загальні положення
- •Електроагрегати
- •Технічні характеристики бензинових електроагрегатів
- •Технічні характеристики дизельних електроагрегатів
- •Пересувні військові електростанції
- •Технічні характеристики освітлювальних електростанцій
- •Технічні характеристики силових електростанцій
- •Технічні характеристики інженерних електростанцій
- •Електризовані загородження
- •Заходи безпеки під час експлуатації електротехнічних засобів
- •5. Технічна підготовка Загальні положення
- •Загальна характеристика та основи з експлуатації інженерної техніки
- •Організація занять
- •Навчальні місця
- •6. Водіння інженерних машин Загальні положення
- •Організація навчання водінню
- •Організація занять з водіння
- •Навчальні місця №1 №2 №3 №4
Організація занять
Під час підготовки до занять з технічної підготовки слід користуватись технічною документацією на штатні зразки інженерної техніки, інструкціями по експлуатації, технічним описом тощо.
Якість проведення занять з технічної підготовки багато в чому залежить від їх організації, методів навчання, що застосовуються, матеріально-технічного забезпечення, а також від якості підготовки до занять керівників і тих, хто навчається.
До числа заходів, що мають вирішальний вплив на інтенсифікацію навчального процесу, можна віднести: проведення занять в умовах, близьких до бойових дій; повне відпрацьовування на заняттях основних питань; проведення занять методом зборів; застосування нормативів, попутних тренувань і тренажерів; призначення тих, хто навчається, у процесі занять на різні посади; ефективне використання технічних засобів навчання; впровадження активних методів навчання й ін.
Для поліпшення підготовки доцільно широко застосовувати комплексний метод організації занять, коли відпрацьовування практичних питань з технічного обслуговування, усунення несправностей і поточного ремонту проводиться у комплексі із заняттями з водіння.
Основним методом навчання є практична робота на матеріальній частині інженерних машин.
Для досягнення повної завантаженості й самостійності тих, хто навчається, у процесі практичних дій заняття повинні забезпечуватися необхідною навчально-методичною документацією (планами-завданнями, навчально-тренувальними або інструктивними картами, журналами-конспектами, опорними конспектами, навчальними посібниками тощо), технікою та майном.
Під час кожного виходу техніки на заняття й у ході навчального процесу проводиться контрольний огляд машини в обсязі, що виконується перед виходом з парку та під час роботи. Наприкінці заняття ті, хто навчається, залучаються до проведення щоденного технічного обслуговування (ЩТО).
Комплексний метод організації заняття має ряд переваг: зменшується кількість техніки, що виділяється на водіння, досягається повне завантаження тих, хто навчається, забезпечується можливість відпрацьовування нормативів технічної підготовки. Однак комплексне заняття потребує більш ретельної підготовки до нього керівників і тих, хто навчається, більш чіткої організації його проведення на всіх навчальних місцях. Комплексне заняття проводиться після теоретичного вивчення матеріальної частини, основ експлуатації і правил водіння.
Заняття з технічної підготовки організується й проводиться в загальному випадку на п’ятьох навчальних точках (рис. 79) Кожна навчальна точка може містити у собі декілька навчальних місць. Загальна кількість навчальних місць визначається змістом і методикою навчання, чисельністю тих, хто навчається.
перше друге
третє четверте
п’яте
Навчальні місця
Матеріальна
частина
машини
Експлуатація
і
правила водіння
Технічне
обслуго-вування
Усунення
несправностей
у вузлах, агрегатах,
системах
Зняття машин із
зберігання
Рисунок 79 – Схема організації заняття з технічної підготовки
На заняттях з технічної підготовки навчальний матеріал рекомендується викладати у такій послідовності.
1. Загальна будова зразка інженерної техніки: назва і марка; призначення й умови застосування; комплектність (склад); технічні характеристики; основні елементи (вузли, агрегати, механізми) і їх розміщення на машині, призначення і взаємодія між собою; кінематична, гідравлічна й інша схеми; обов’язки номерів екіпажу (обслуги); підготовка машини до застосування в залежності від умов експлуатації, принцип роботи; контрольний огляд, порядок проведення ЩТО; місткість заправних ємностей пального, мастила й рідин, що застосовуються; способи транспортування; склад комплексу ЗІП і його використання, показ у дії.
2. Технічні характеристики: технічна продуктивність у різних умовах (міцності ґрунту, швидкості плину ріки, глибини ріки, рівневі залягання ґрунтових вод, ширині перешкоди й ін.); експлуатаційна продуктивність при виконанні визначеного інженерного завдання (установці мінного поля, обладнанні ротного опорного пункту й ін.); максимальна швидкість руху; середня швидкість руху; маса, габаритні розміри в транспортному положенні; склад екіпажу (обслуги) з вказівкою спеціальностей (наприклад, старший механік-водій, механік-водій, оператор тощо); час підготовки до бойового застосування; клас захисту; періодичність і трудомісткість технічних обслуговувань №1 і №2; витрата пального на 100 км шляху та 1 годину роботи.
3. Будова вузлів, агрегатів, механізмів: назва; розташування і кріплення на машині, призначення й технічна характеристика; будова (загальна будова, фізичний принцип дії, будова складових частин і деталей) і принцип роботи, експлуатація (правила користування); несправності, їхні ознаки і причини, заходи попередження несправностей і способи їх усунення; регулювання; порядок технічного обслуговування в процесі роботи, експлуатаційні матеріали, регламентоване технічне обслуговування; підготовка до зберігання і зняття зі зберігання.
4. Будова систем машини: назва (гідравлічна, електрична, комбінована тощо); призначення; технічна характеристика; принцип пристрою і роботи; загальна будова і розташування елементів у машині; будова елементів (вузлів, агрегатів і механізмів) системи; робота системи; експлуатація (правила користування); несправності, їхні ознаки і причини, заходи попередження і способи усунення; регулювання; обсяг технічного обслуговування в процесі роботи; підготовка до зберігання і зняття зі зберігання.
При поясненні призначення вузлів, агрегатів і механізмів необхідно дати точне формулювання, які функції вони виконують у машині і пояснити необхідність цих функцій.
Принцип будови і роботи вузлів, агрегатів і механізмів вивчається тільки по їхніх принципових схемах, без вивчення конструкції.
Загальна будова складових частин машини вивчається на матеріальній частині методом показу і пояснення призначення й основ взаємодії тільки основних їх пристроїв (без деталізації).
Будова вузлів, агрегатів і механізмів вивчається на матеріальній частині методом показу і детального пояснення призначення, конструктивного виконання і взаємодії всіх їхніх деталей у процесі роботи.
Вивчення несправностей рекомендується проводити в такому порядку:
ознаки несправності (визначаються оглядом, на слух, по контрольних або діагностичних приладах, по характеру роботи машини);
причини і наслідки несправностей;
способи виявлення й усунення;
заходи попередження.
Матеріал при вивченні питань регулювання доцільно викладати у такій послідовності:
технічні вимоги на регулювальні параметри вузла, агрегата, механізму або приводу керування;
причини порушення нормального стану регулювання, наслідки, до яких призводять ці порушення;
послідовність перевірки регулювання;
відновлення вихідного стану регулювання (порядок виконання регулювання, інструмент, що застосовується).