19.2. Роль культури менеджменту та її основні функції

Культура менеджменту відіграє значну роль, оскільки вона сприяє успішному вирішенню багатьох соціально-економічних за­дач, які виникають в управлінні підприємством. Ефективна робота апаратів управління в умовах ринкових відносин, їх структурних підрозділів та окремих управлінських працівників можлива тільки при високому рівні культури управління.

У сучасних умовах додержання вимог культури управління дає можливість досягти більш чіткої та налагодженої роботи працівників апарату управління, раціонально використовувати робочий час, фізичні та духовні сили, підвищувати професійний рівень персо­налу підприємств.

Культура менеджменту як спосіб реалізації життєвих сил /години в управлінській діяльності зумовлює цілеспрямованість персоналу управління, установку на творче застосування, розширення та поглиб­лення наявних знань, одержання нових знань на підставі узагальнен­ня досвіду та пошуку нових шляхів та методів діяльності. Культура управління стимулює активність, ініціативність та відповідальність управлінських працівників за свої дії та можливі їх наслідки.

Низький рівень культури управлінських працівників, їхня не­достатня компетентність у питаннях, які потребують спеціальних знань, породжує суб'єктивізм та волюнтаризм в управлінні, веде до малоефективного використання всіх видів ресурсів. Недостатня культура керівників веде до формалізму, надмірної регламентації та шаблонного виконання функцій управління.

Основними чинниками культури менеджменту є висока трудо­ва, виробнича та державна дисципліна, ефективне виконання орга­нами управління, а також усіма посадовими особами своїх функцій, відсутність формалізму, бюрократизму та тяганини, здоровий мо­рально-психологічний клімат у трудових колективах.

На даному етапі розвитку ринкових відносин роль культури менеджменту значно зростає. Це зумовлено прискоренням розвит­ку науково-технічного прогресу, процесів роздержавлення та при­ватизації підприємств, демократизації управління, включаючи роз­ширення гласності та зростання духовних запитів працівників.

Культура менеджменту виконує такі функції: виховну, інформа­ційну, комунікативну та нормативно-регулювальну.

Виховна функція реалізується з метою формування сучасних, ква­ліфікованих, духовно багатих управлінських працівників. Це основна функція управління, її здійсненню підпорядковані всі інші функції.

Використанню в управлінській діяльності спадковості поколінь працівників управління, яка відбивається в культурі управління, в їхній пам'яті, слугує інформаційна функція.

Інформаційна функція забезпечує передачу накопиченого уп­равлінського досвіду як по вертикалі від минулих генерацій до су­часних, так і по горизонталі — від одних управлінських працівників до інших у межах одного періоду. Через інформаційну функцію культури управління здійснюється обмін знаннями, навичками та практичним досвідом у сфері управління організаціями (підприєм­ствами). У зв'язку з тим, що інформаційна функція культури про­являється в управлінні у процесі спілкування людей, які беруть у ньому участь, то вона має тісний зв'язок з іншою, комунікативною функцією, яка забезпечує повідомлення під час спілкування.

Нормативно-регулювальна функція культури управління реал­ізується за допомогою різнорідних норм, засвоєння і додержання яких учасниками процесу управління зумовлює їх швидку адапта­цію до обставин, які склались, та успіх у діяльності. Нормативна сторона культури представлена широким колом вимог, які висува­ються до працівників управління, та до організації праці. Вимоги, які ставляться до моральної сторони управлінської діяльності, втілюються в пам'ятки, рекомендації, правила та кодекси ділової поведінки, які доводяться до широкого кола управлінських праців­ників. Практично засвоєні нормативні вимоги культури управлін­ня стають природним регулятором діяльності кадрів управління.