2.Порядок виконання роботи

2.1. Визначення масової частки золи в моркві кондуктометричним методом

Прилади, лабораторний посуд, реактиви , кондуктометр КЛЗ-1, технічні ваги, подрібнювач тка­нин РТС-ЗМ, автоматична піпетка місткістю 178,2 см⁸ для відмірю­вання рідини, склянка для фільтрування місткістю 250 см⁸, бідисти-льована вода з питомою електропровідністю менше 2 мкСм/см, без-зольна калька (беззольний фільтр), серветка з лавсанової або діагона­левої тканини.

Хід визначення

52 г кашки з моркви відважують на технічних терезах на ар­куші беззольної кальки чи беззольного фільтра і переносять у поперед­ньо вимитий і висушений подрібнювач тканин. З автоматичної піпетки додають двічі по 178,2 см³ дистильованої води. Вміст посудини фільтрують через серветку з лавсанової або діа­гоналевої тканини і вимірюють електропровідність фільтрату і дисти­льованої води. На приладі КЛЗ-1 визначають питому електропровідність в мкСм/см.

Електропровідність досліджуваного розчину кашки з моркви — це різниця між електропровідністю фільтрату кашки і глухого досліду.

З урахуванням коефіцієнта Сіліна при використанні кондуктометра КЛЗ-1 Український науково-дослідний інститут запропонував масову частку кондуктометричної золи, %, в моркві обчислювати за формулою

Збур= Q-657 * 10-⁶, (11.1)

де а — питома електрична провідність досліджуваного розчину, мкСм/см при 20 °С з відрахуванням питомої електропровідності дис­тильованої води чи фільтрату суміші в глухому досліді; 657 — емпі­ричний коефіцієнт переведення питомої електропровідності в золу для наважки 26 г кашки в 200 см³ розчину; 10-⁶ — переве­дення питомої електропровідності, См/см.

2.2.Визначення масової частки золи в цукрі-піску кондуктометричним методом

Хід визначення

Розчиняють 31,3±0,1 г цукру-піску в дистильованій воді в мірній колбі на 100 см³ і доводять до мітки при 20 "С (або розчиня­ють 28,0±0,1 г цукру-піску у воді й доводять кількість розчину до 100 г). Розчин фільтрують через паперовий беззольний фільтр, перші 10 см³ фільтрату зливають. Перед вимірюванням гніздо кондуктометра споліскують дослід­жуваним розчином» після чого розчин заливають у гніздо кондукто­метра і визначають його електропровідність. Попередньо визначають питому електропровідність дистильованої води. Величина питомої елек­тропровідності дистильованої води має бути-не більшою 2,0 мкСм/см.

Масову частку золи, %, у цукрі обчислюють за формулою

де 6-10⁴ — коефіцієнт перерахунку питомої електропровідності на вміст золи при 28 % СР/100 см⁸; а — питома електропровідність дос­ліджуваного розчину цукру, мкСм/см; 0,35 — поправка на питому електропровідність води при 28 % СР/100 см³; а_г — питома електроп­ровідність дистильованої води, мкСм/см.

В кондуктометрах, що градуйовані у відсотках золи, числове зна­чення масової частки золи видається безпосередньо на табло приладу. Якщо визначення проводиться при температурі, що відрізняєть­ся від 20 "С, вводять поправку на температуру за умови, що відхилен­ня температури не перевищує 5 С.Поправку, мкСм/см, обчислюють за формулою

Значення поправки на температуру віднімають від значення, одержаного під час дослідження проби, якщо температура вища 20°С, і додають, якщо температура нижча 20°С. За кінцевий результат випробування приймають середнє ариф­метичне результатів двох паралельних визначень, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,001 %.

2.3. Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом

Хід визначення.

10 г соку переводять у конічну колбу місткістю 250 см³, додають 100 см³ дистильованої води, 5 см³ аміачного буферного розчину, 1 см⁸ 2-відсоткового розчину Nа₂S (для зв'язування іонів Fе²⁺, Сu²⁺, які заважають визначенню переходу забарвлення індикатора внаслідок утворення темно забарвлених комплексів), сім-вісім кра­пель індикатора кислотного хромового темно-синього. Суміш титру­ють 1,28 н. розчином трилону Б до переходу забарвлення від червоно­го до синього. Попередньо проводять "глухий" дослід з 100 см³ дисти­льованої води і вводять поправку до загальної витрати трилону Б.

Масову частку солей кальцію і магнію в соку II сатурації, % СаО, обчислюють за представленною формулою.

де V_г, V₂ — об'єми 1/28 н. трилону Б, витраченого для титрування відпо­відно досліджуваного розчину і дистильованої води, см³; н — наважка продукту, г; К — поправковий коефіцієнт до титру розчину трилону Б. Масову частку солей кальцію і магнію, %, перераховують на 100 частин сухих речовин за формулою