- •«Харчові технології»
- •Лабораторна робота №1 правила техніки безпеки під час виконання лабораторних робіт
- •1.Основні положення
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.1.Правила роботи зі скляним посудом
- •2.2.Правила роботи з головними реактивами
- •2.3.Правила поводження з концентрованими речовинами
- •2.4.Перша допомога у разі нещасного випадку
- •3. Питання для самоперевірки
- •5. Література
- •Лабораторна робота №2 загальні правила готування і зберігання реактивів і розчинів
- •1.Основні положення
- •1.1 Хімічні реактиви, які використовують для аналізу продуктів
- •1.2. Розчини і концентрації
- •4. Література
- •1.2. Підготовка проб до аналізу
- •2.Порядок виконання роботи
- •3. Питання для самоперевірки
- •5. Література
- •Лабораторна робота № 4 визначення масової частки вологи
- •1.Основні положення
- •2.2. Визначення масової частки вологи в дріжджах
- •2.3. Визначення масової частки вологи в цукрі-піску за допомогою приладу вчм (к.Н. Чижової)
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Література
- •Лабораторна робота № 5 визначення масової частки сухих речовин
- •1.Основні положення
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.1. Визначення масової частки сухих речовин у соках та сиропах
- •1.2.2. Визначення масової частки сухих речовин у молоці ареометричним методом
- •2.3. Визначення масової частки сухих речовин у патоці та меді методом висушування до сталої маси
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Література
- •Лабораторна робота №6 визначення масової частки вуглеводів поляриметричними методами
- •1.Основні положення
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.1. Визначення масової частки цукрози в цукрових розчинах масовим та об'ємним методами з використанням поляриметричних кювет різної довжини Прилади, лабораторний посуд, реактиви
- •4. 2. Визначення масової частки крохмалю в картоплі методом Еверса
- •4.3. Визначення масової частки крохмалю в кукурудзяному зерні методом Архиповича
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Література
- •Лабораторна робота №7 визначення редукувальних цукрів хімічними методами
- •1.Основні положення
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.1. Визначення масової частки редукувальних цукрів у цукрі-піску методом Офнера
- •2.2. Визначення масової частки редукувальних речовин у крохмальній патоці методом Вільштеттера та Шудля
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Література
- •Лабораторна робота №8 визначення масової частки клітковини та пектинових речовин
- •1.Основні положення
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.1.Метод визначення масової частки клітковини за Кюршнером та Ганеком
- •2.2. Метод визначення масову частку пектинових речовин у буряку
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Література
- •Лабораторна робота №9 визначення масової частки азоту
- •1.Основні положення
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.1.Визначення загального азоту методом к'єльдаля
- •2.2. Мікрометод к'єльдаля з мінералізацією досліджуваних проб
- •2.3.Визначення масової частки азоту амінокислот йодометричним методом за Попом і Стівенсом
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Література
- •Лабораторна робота №10 визначення реакції середовища, загальної і активної кислотності та лужності
- •1.Основні положення
- •2.3. Електрометричний метод визначення рН
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Література
- •Лабораторна робота №11 визначення масової частки мінеральних речовин
- •1.Основні положення
- •2.Порядок виконання роботи
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Література
2.Порядок виконання роботи
2.1. Визначення масової частки золи в моркві кондуктометричним методом
Прилади, лабораторний посуд, реактиви , кондуктометр КЛЗ-1, технічні ваги, подрібнювач тканин РТС-ЗМ, автоматична піпетка місткістю 178,2 см8 для відмірювання рідини, склянка для фільтрування місткістю 250 см8, бідисти-льована вода з питомою електропровідністю менше 2 мкСм/см, без-зольна калька (беззольний фільтр), серветка з лавсанової або діагоналевої тканини.
Хід визначення
52 г кашки з моркви відважують на технічних терезах на аркуші беззольної кальки чи беззольного фільтра і переносять у попередньо вимитий і висушений подрібнювач тканин. З автоматичної піпетки додають двічі по 178,2 см3 дистильованої води. Вміст посудини фільтрують через серветку з лавсанової або діагоналевої тканини і вимірюють електропровідність фільтрату і дистильованої води. На приладі КЛЗ-1 визначають питому електропровідність в мкСм/см.
Електропровідність досліджуваного розчину кашки з моркви — це різниця між електропровідністю фільтрату кашки і глухого досліду.
З урахуванням коефіцієнта Сіліна при використанні кондуктометра КЛЗ-1 Український науково-дослідний інститут запропонував масову частку кондуктометричної золи, %, в моркві обчислювати за формулою
Збур= Q-657 * 10-6, (11.1)
де а — питома електрична провідність досліджуваного розчину, мкСм/см при 20 °С з відрахуванням питомої електропровідності дистильованої води чи фільтрату суміші в глухому досліді; 657 — емпіричний коефіцієнт переведення питомої електропровідності в золу для наважки 26 г кашки в 200 см3 розчину; 10-6 — переведення питомої електропровідності, См/см.
2.2.Визначення масової частки золи в цукрі-піску кондуктометричним методом
Хід визначення
Розчиняють 31,3±0,1 г цукру-піску в дистильованій воді в мірній колбі на 100 см3 і доводять до мітки при 20 "С (або розчиняють 28,0±0,1 г цукру-піску у воді й доводять кількість розчину до 100 г). Розчин фільтрують через паперовий беззольний фільтр, перші 10 см3 фільтрату зливають. Перед вимірюванням гніздо кондуктометра споліскують досліджуваним розчином» після чого розчин заливають у гніздо кондуктометра і визначають його електропровідність. Попередньо визначають питому електропровідність дистильованої води. Величина питомої електропровідності дистильованої води має бути-не більшою 2,0 мкСм/см.
Масову частку золи, %, у цукрі обчислюють за формулою
де 6-104 — коефіцієнт перерахунку питомої електропровідності на вміст золи при 28 % СР/100 см8; а — питома електропровідність досліджуваного розчину цукру, мкСм/см; 0,35 — поправка на питому електропровідність води при 28 % СР/100 см3; аг — питома електропровідність дистильованої води, мкСм/см.
В кондуктометрах, що градуйовані у відсотках золи, числове значення масової частки золи видається безпосередньо на табло приладу. Якщо визначення проводиться при температурі, що відрізняється від 20 "С, вводять поправку на температуру за умови, що відхилення температури не перевищує 5 С.Поправку, мкСм/см, обчислюють за формулою
Значення поправки на температуру віднімають від значення, одержаного під час дослідження проби, якщо температура вища 20°С, і додають, якщо температура нижча 20°С. За кінцевий результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,001 %.
2.3. Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом
Хід визначення.
10 г соку переводять у конічну колбу місткістю 250 см3, додають 100 см3 дистильованої води, 5 см3 аміачного буферного розчину, 1 см8 2-відсоткового розчину Nа2S (для зв'язування іонів Fе2+, Сu2+, які заважають визначенню переходу забарвлення індикатора внаслідок утворення темно забарвлених комплексів), сім-вісім крапель індикатора кислотного хромового темно-синього. Суміш титрують 1,28 н. розчином трилону Б до переходу забарвлення від червоного до синього. Попередньо проводять "глухий" дослід з 100 см3 дистильованої води і вводять поправку до загальної витрати трилону Б.
Масову частку солей кальцію і магнію в соку II сатурації, % СаО, обчислюють за представленною формулою.
де Vг, V2 — об'єми 1/28 н. трилону Б, витраченого для титрування відповідно досліджуваного розчину і дистильованої води, см3; н — наважка продукту, г; К — поправковий коефіцієнт до титру розчину трилону Б. Масову частку солей кальцію і магнію, %, перераховують на 100 частин сухих речовин за формулою