- •Передмова
- •Періодизація всесвітньої історії хх−ххі ст.
- •Vі. Період назрівання Другої світової війни (1933−1939 рр.).
- •Viі. Друга світова війна (1939−1945 рр.).
- •Мета та основні завдання курсу всесвітньої історії
- •Студенти повинні вміти:
- •Студенти повинні знати:
- •Тема 1. Світ на початку хх ст. Переддень великої війни
- •1.1. Загальна характеристика світового розвитку
- •1.2. Міжнародні відносини наприкінці XIX − на початку XX ст.
- •Утворення двох військово-політичних блоків
- •Тема 2. Перша світова війна (1 серпня 1914—11 листопада 1918 рр.)
- •2.1. Загальна характеристика Першої світової війни
- •2.2. Привід до війни
- •2.3. Липнева криза та оголошення війни
- •1.4. Перебіг бойових дій
- •Кампанія 1914
- •Кампанія 1915
- •Кампанія 1916
- •Кампанія 1917
- •Кампанія 1918
- •Підсумки війни
- •Тема 3. “революційна ситуація”
- •3.1. Революційні події в Російській імперії в 1917 р. Більшовицький переворот
- •3.2. Революційний рух в Європі 1918−1923 pp.
- •3.3. Встановлення більшовицької диктатури. Національно-визвольний рух і громадянська війна в Росії
- •Тема 4. Післявоєнне облаштування світу
- •4.1. Утворення основ післявоєнного світу. Версальсько-Вашингтонська система повоєнних мирних договорів (ввс)
- •4.2. Спроби перегляду повоєнних договорів у 1920-х роках
- •Тема 5. Суспільно-політичні рухи
- •5.1. Основні ідейно-політичні течії першої половини XX ст.
- •5.2. Національно-визвольні рухи
- •Тема 6. Світ між двома світовими війнами.
- •6.1. “Золоті 20-і”: стабілізація і “процвітання” в країнах Європи і сша у 1920-ті роки
- •6.2. Світова економічна криза (1929−1933 pp.)
- •Тема 7. Індустріальні країни європи та америки. Західні демократії
- •7.1. Сполучені Штати Америки
- •7.2. Великобританія
- •7.3. Франція
- •Тема 8. Тоталітарні та диктаторські режими
- •8.1. Тоталітаризм
- •8.2. Радянська Росія − срср Проголошення срср і встановлення сталінського режиму.
- •Радянська модернізація срср
- •8.3.Німеччина
- •8.4. Іспанія
- •Тема 9. Країни центральної та південно-східної європи
- •9.1. Польща
- •9.2. Чехословаччина. Розчленування Чехословаччини
- •9.3. Угорщина
- •9.4. Румунія
- •9.5. Болгарія
- •9.6. Югославія
- •Тема 10. Країни азії, африки та латинської америки
- •10.1 Японія
- •10.2. Китай
- •10.4. Національні рухи в країнах Швденко-Східної Азії (Бірма, Індокитай, Індонезія)
- •10.5. Країни Середнього Сходу. Іран
- •10.6. Країни Близького Сходу
- •10.7. Країни Африки
- •10.8. Країни Латинської Америки
- •Тема 11. Розаиток культури у 1920−1930-х рр.
- •11.1. Освіта, наука і техніка
- •11.2. Умови розвитку літератури в тоталітарних і демократичних країнах
- •11.3. Мистецтво
- •Тема 12. Міжнародні відносини у 1930-х рр.
- •12.1. Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу
- •12.2. Виникнення двох вогнищ війни. Наростання загрози нової світової війни
- •12.3. Напередодні Другої світової війни
- •Тлумачний словник історичних понять і термінів
- •Список рекомендованої літератури Обов’язкова
- •Додаткова література:
- •Курс лекцій
- •Частина 1
2.3. Липнева криза та оголошення війни
Після вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда Австро-Угорщина використала це як привід щоб зайнятися сербським питанням; Німеччина підтримала її дії. 23 липня був виставлений ультиматум Сербії з вимогами, настільки радикальними, що він був відкинутий. Серби, спираючись на підтримку Росії, розпочали мобілізацію. 28 липня Австро-Угорщина оголосила війну. Спочатку Росія планувала часткову мобілізацію, спрямовану на австрійський кордон. 31 липня, після того, як російський Генеральний Штаб повідомив царю, що часткова мобілізація неможлива з точки зору логістики, розпочалася повна мобілізація. План Шліффена, який грунтувався на швидкому розгромі Франції, не передбачав безперешкодної мобілізації росіян. Таким чином, 1 серпня німці оголосили війну Росії і через два дні − Франції. Потім Німеччина порушила нейтралітет Бельгії своєю атакою через неї на Париж, що призвело до вступу у війну Британської імперії. Після цього п'ять з шести європейських Великих держав знаходилися у найбільшому континентальному європейському конфлікті починаючи з часів Наполеонівських воєн.
1.4. Перебіг бойових дій
Безпосереднім мотивом до війни послужило вбивство 28 червня 1914 в місті Сараєво (Боснія) спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердінанда. Підбурювана Німеччиною, Австро-Угорщина 28 липня оголосила війну Сербії. 1 серпня Німеччина оголосила війну Росії, 3 серпня - Франції і Бельгії, 4 серпня Великобританія оголосила війну Німеччині. Піздніше у війну було залучене більшість країн світу (на стороні Антанти - 34 держави, на стороні німецько-австрійського блоку − 4). Ворогуючі сторони почали війну, маючи багатомільйонні армії. Військові дії охопили територію Європи, Азії і Африки, велися на всіх океанах і багатьох морях. Головними сухопутними фронтами в Європі, на яких вирішувався вихід війни, були Західний (французький) і Східний (російський). По характеру задач, що вирішуються і досягнутим військово-політичним результатам події Першої світової війни можна розділити на п'ять кампаній, кожна з яких включала в себе декілька операцій, проведених на різних театрах військових дій.
Кампанія 1914
Бойові дії на Західному фронті почалися в серпні вторгненням німецьких військ в Люксембург і Бельгію. 20 серпня вони зайняли Брюссель, отримавши можливість безперешкодно просуватися до кордонів Франції. 21−25 серпня в прикордонній битві німецькі армії відкинули англо-французькі війська, вторглися в Північну Францію і на початок вересня вийшли на ріку Марна між Парижем і Верденом; прагнучи охопити відкриті фланги один одного, противники вдавалися до маневрених операцій (що отримали назву «Біг до моря»), внаслідок яких фронт досяг морського узбережжя. У жовтні і листопаді кровопролитні битви у Фландрії виснажили і зрівноважили сили сторін. Від швейцарського кордону до Північного моря простяглася лінія суцільного фронту. Маневрені дії на Заході змінилися позиційною боротьбою. Розрахунок Німеччини на швидкий розгром Франції провалився. Багато в чому цьому сприяли наступальні дії російських військ в Східній Пруссиї (Східно-Пруська операція, 4(17).8−2(15).9.1914.) Наступ 1-й і 2-й армій російського Північно-Західного фронту з метою захоплення Східної Прусії спочатку мало деякий успіх, що примусив німецьке командування зняти частину сил із заходу, що допомогло Франції отримати перемогу в Марнській операції. Однак незадовільне керівництво командуючого фронтом Я. Г. Жилінського і злочинна бездіяльність командуючого 1-й армією генерала П. К. Ренненкампфа призвели до поразки російських військ і їх відходу з Східної. Прусії), в Галиччині (Галіцийска операція, 5(18).8 − 8(21).9.1914, Російські війська Південно-Західного фронту відбили наступ 4 австро-угорських армій в Галиччині і Польщі і відкинули їх за ріки Сан і Дунаєць, створивши загрозу вторгнення в Угорщину і Силезію) і інші операції.
23 серпня війну Німеччині оголосила Японія, в жовтні на стороні німецького блоку у війну вступила Туреччина. Утворилися нові фронти в Закавказзі, Месопотамії, Сірії і Дарданелах. У результаті кампанії 1914 жодна з сторін не добилася своїх цілей, розрахунки на швидкий розгром противника провалилися, на Західному фронті війна набула позиційного, окопного характеру.