- •I. Економічне становище України на передодні другої світової війни..
- •Тема 10 . Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •I . Передумови і початок Другої Світової Війни
- •II. Бойові дії у 1941 – 1942 роках
- •III. Особливості окупаційного періоду в Україні.
- •IV. Рух опору на території України
- •Для про радянського руху опору характерно :
- •V. Бойові дії 1943 – 1944 роках.
- •VI. Культура України в роки війни.
- •VII. Завершення Великої Вітчизняної війни
- •Тема № 11 Після воєнна відбудова України
- •Особливості відбудовчого періоду народного господарства в Україні.
- •Радянізація західноукраїнських земель.
- •Культурне життя в Україні у другій половині 40-х—першій половині 50-х рр..
- •1.Особливості десталінізації в Україні .
- •Особливості десталінізації в Україні
- •2. Дисидентський рух.
- •3.Економічний розвиток наприкінці 50 років початку 60 – років.
- •Тема 13. Культура й духовне життя в Україні у 1956-1964 рр.
- •2. . Література та мистецтво.
- •Тема № 14 Україна в період кризи радянської системи в 1965 – 1985 роки.
- •Заходи щодо подолання кризи в культурі.
- •2.Боротьба з дисиденством.
- •Культура в період кризи.
- •2.Сутність політики гласності :
- •Тема 14. Україна в умовах незалежності (1991 – 2008 рр.)
Тема № 9. Україна на передодні другої світової війни.
1.Економічне становище України на передодні другої світової війни.
2.Внутрішньополітичне становище України.
I. Економічне становище України на передодні другої світової війни..
Перша п'ятирічка (1928-1932 рр.):
-
Форсований ривок у розвитку важкої промисловості.
-
Розвиток сільськогосподарського машинобудування (будівництво Харківського тракторного заводу та випуск перших тракторів;
-
Виробництво харківським заводом «Серп і молот» складних молотарок,
-
Випуск запорізьким заводом «Комунар» комбайнів).
-
Створення енергетичної бази.
-
Розширення та реконструкція металургійної бази (будівництво заводів «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь»,
-
Реконструкція металургійних заводів у Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Макіївці, Комунарську);
-
Ліквідація безробіття.
-
Розгортання соціалістичного змагання.
-
Запровадження карткової системи.
Друга п'ятирічка (1933-1938 рр.):
-
Подальше наростання індустріалізації (хоча темпи росту знижені до 13—14 % на рік).
-
Будівництво нових підприємств: Харківський турбінний завод, Новокраматорський завод важкого машинобудування, азотний завод у Горлівці та ін.
-
Налагодження виробництва радіальних, свердлувальних, шліфувальних та інших верстатів.
-
Розвиток легкої та харчової промисловості при збереженні пріоритетного розвитку важкої промисловості.
-
Відміна карткової системи (1935 р.).
-
Поширення соціалістичного змагання (стаханівський рух, ізотовський рух тощо).
Особливості промислового розвитку на передодні війни:
-
Збільшено асигнування на оборону.
-
Введено в дію в УРСР 600 нових промислових підприємств (1938 р.— червень 1941 р.).
-
Збільшено видобуток вугілля,
-
Установлено надзвичайно жорстку трудову дисципліну (постанова «Про заходи щодо впорядкування трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування та боротьби зі зловживаннями в цій справі» (грудень 1938 р.).
-
Перехід на 8-годинний робочий день.
-
Запроваджено 7-денний робочий тиждень.
-
Заборонено самовільне залишення робітниками й службовцями підприємств та установ» (червень 1940 р.), згідно з яким порушення дисципліни дорівнювалося кримінальному злочину.
-
Відбувалось нарощування потужностей машинобудівної промисловості, хімічних підприємств, електроенергетики.
-
Одержавлення всіх форм власності.
-
Утвердження командно-адміністративної системи в управлінні.
-
Жорстка трудова дисципліна.
-
Безкоштовне використання праці політв'язнів.
Особливості внутрішньополітичної ситуації:
-
Монополія ВКП(б) на владу (заборона діяльності в Україні лівих есерів, комуністів-боротьбистів, УКП;
-
Установлення однопартійної системи;
-
Повний контроль над усіма організаціями та громадськими об'єднаннями).
-
Утворення унітарної держави, централізація управління.
-
Формування культу вождя.
-
Формування партійного й державного апарату за принципом особистої відданості (провідниками сталінської політики в Україні були Л. Каганович (1925—1928 рр.) та С. Косіор (1928—1938 рр.))
-
Масові репресії, терор (знищення будь-якої опозиції, створення каральних органів — ДПУ, НКВС).
А) Шахтинська справа» (1928 р.) над 53 спеціалістами вугільної промисловості Донбасу, які нібито займалися шкідницькою діяльністю (5 осіб отримали смертний вирок, інші — різні строки ув'язнення).
Б) Сфабрикований процес над «Спілкою визволення України» (СВУ) у 1930 р. був спрямований проти «старої» національної еліти.
В) Звинувачення 45 осіб у підготовці збройного повстання, яке ставило за мету відновлення самостійної «буржуазної» України.
Г) Сфальсифікована справа «Українського національного центру» (УІЩ) у 1931 р. — процес над колишніми провідними діячами УНР, серед яких були М. Грушевський, В. Голубович та ін.
Д) Боротьба з УАПЦ (із 34 єпископів заарештовано 24, ще вісім зникли без суду і слідства).
Е) Голодомор 1932—1933 рр..
Є) Самогубство М. Хвильового та наркома освіти М. Скрипника;
Ж) Арешт і смерть за нез'ясованих обставин О. Шумського.
З) Справи «Української військової організації» (УВО), «Блоку українських націоналістичних партій» тощо.
И) Прийняття закону про покарання членів сімей «ворогів народу» (виселення у віддалені райони, обмеження в правах).
І) Боротьба з українським націоналізмом (справи «націоналістичної» групи професора М. Зерова, «Блоку українських терористичних груп» та ін.).
Ї) Боротьба з ухилами в партії (справи «Українського троцькістського центру», «Соціал-демократичної партії України»).
К) Чистка партійної верхівки, репресії проти членів КП(б)У (Є. Клірінг, X. Чаковський, П. Постишев та ін.).
Л) Репресії в армії (серед репресованих були відомі радянські полководці Й. Якір — командуючий київським військовим округом, І. Дубовий — командуючий Харківським військовим округом, Є. Ковтюх, І. Федько, Д. Шмідт, І. Уборевич та ін.).
М) Гоніння проти українських діячів культури — «розстріляне відродження»
Становище релігії в Україні
-
Офіційно релігію більшовики не заборонили але відокремили її від держави
-
Більшовики переслідували священників і пропагували атеїзм
-
Священників піддавали репресіям
-
Знищували храми або переобладнували їх під клуби
-
Радянський уряд підтримував сектантські угрупування
-
Всеукраїнська церковна рада стала ініціатором створення української автокефальної православної церкви.
-
У 1921 році всеукраїнська церковна рада обрала священика Лемківського митрополитом та створила автокефальну православну церкву. Для якої характерно :
а) не змогла створити свою незалежну матеріальну базу;
б) не була визнана московським патріархатом;
в) всередині церкви було багато суперечок;
г) 1926 року митрополита Лемківського було арештовано і звинувачено в націоналізмі
8) В 1926 році почали знищувати автокефальну церкву та її священників
9) Релігія стала ворогом радянської влади через, що руйнували церкви, спалювали ікони, знищували священників а церковні дзвіниці переплавляли на зброю.
10) Гоніння на Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ), у результаті яких у 1930 р. церква змушена була самоліквідуватися.
11) Масова ліквідація культових споруд, у результаті чого були знищені численні пам'ятки церковної архітектури.
12) Кривава розправа над священиками, церковним керівництвом (арешт близько 2 тис. священиків УАПЦ, у тому числі митрополитів В. Липківського, М. Борецького, І. Павловського).
13) Зростаючий державний тиск на діяльність православної церкви, яка не входила в рамки офіційної ідеології (запровадження в 1928 р. Адміністративного кодексу УСРР, який містив розділ «Про культи»).
14) Курс на формування атеїстичного світогляду