108.Правові та економічні основи функціонування Системи УкрСепро встановлює:

1) орган з сертифікації послуг;

2) Державний комітет з питань технічного регулювання споживчої політики;

3) науково-технічна комісія;

4) науково-методичний та інформаційний центр.

109.Національний знак відповідності – це:

1) знак, який засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів з підтвердження відповідності;

2) знак, який засвідчує високий рівень конкурентоспроможності позначеної ним продукції;

3) знак, який засвідчує відповідність позначеної ним продукції найвищим вимогам міжнародних стандартів;

4) знак, який засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам регіональних стандартів.

110.До регіональних організацій зі стандартизації відносяться такі:

1) СЕN СЕNЕLЕС, ІЕС ;

2) СЕN, СЕNЕLЕС,EОQ, МДР;

3) ІЕС, ІSО, МДР, СЕN.;

4) ІЕС, ІSО.

111.Акредитація - це:

1) Введення модулів для окремих фаз оцінки відповідності.

2) дозвіл на вихід послуги на ринок чи на її використання за заданим призначенням або за заданими умовами;

3) затвердження продукції на підставі її оцінювання за зразком, контроль документації.

4) процедура, за допомогою якої авторитетний орган офіційно визнає правочинність особи чи органу виконувати конкретні роботи;

112.Соціологічний метод оцінки якості послуг базується на:

1) інформації, яку одержують за допомогою органів відчуття;

2) інформації, яку одержують шляхом підрахунку кількості подій, затрат на створення послуг тощо;

3) використанні теоретичних та емпіричних залежностей між відомими показниками для визначення інших;

4) інформації, яку одержують за допомогою анкетування, інтерв’ювання фактичних або потенційних споживачів.

113.Складова частина управління якістю, зосереджена на створенні впевненості в тому, що вимоги до якості буде виконано:

1) забезпечення якості;

2) контроль якості;

3) поліпшення якості;

4) планування якості.

114.Показники, які характеризують системи "людина-виріб","людина-робоче місце","людина-машина" і враховують гігієнічні, антропометричні, фізіологічні і психологічні характеристики людини-це:

1) екологічні;

2) економічні;

3) функціональні;

4) ергономічні.

115.Організовує та координує роботи із стандартизації, метрології та сертифікації в Україні:

1) Держспоживстандарт;

2) Міністерство будівництва України;

3) Рада стандартизації;

4) Український науково-дослідницький інститут стандартизації, сертифікації і інформації.

116.Організаційно-методичні положення для визначеної галузі діяльності встановлюють такі стандарти:

1) на методи контролю;

2) на послуги;

3) на процеси;

4) основоположні.

117.Стандарти називають модифікованими щодо міжнародних стандартів, якщо це:

1) національні стандарти, що мають технічні відхили, які точно визначено і пояснено;

2) національні стандарти ідентичні за технічним змістом, структурою і викладом;

3) стандарти, які є ідентичними за змістом і за формою подання;

4) національні стандарти, що мають технічні відхили та(або) редакційні зміни, які не визначено і не пояснено.

118.До Німецького інституту зі стандартизації відноситься наступна система:

1) ВSІ;

2) DIN;

3) NIST;

4) АNSІ.

119.Комітет DEVCO займається такими видами діяльності:

1) питаннями споживчої політики(забезпечення інформацією споживачів, захист їх інформації);

2) питаннями оцінки відповідності продукції, послуг, систем якості вимогам нормативних документів;

3) допомогою країнам, що розвиваються;

4) методичною допомогою та розробкою настанов щодо стандартних зразків.

120.Процедура, за допомогою якої будь-який орган показує відповідні характеристики продукції, процесу чи послуги у відповідному загальнодоступному переліку:

1) атестація;

2) акредитація;

3) реєстрація;

4) сертифікація.

121.Розрахунковий метод оцінки якості послуг базується на:

1) інформації, яку одержують з використанням технічних вимірювальних засобів;

2) інформації, яку одержують шляхом підрахунку кількості подій, затрат на створення послуг тощо;

3) використанні теоретичних та емпіричних залежностей між відомими показниками для визначення інших;

4) інформації, яку одержують за допомогою органів відчуття.

122.Оцінювання відповідності на підставі одного чи декількох зразків продукції, що репрезентують виробництво:

1) нагляд за відповідністю;

2) оцінювання відповідності за зразком;

3) доказ аудиту;

4) технічний нагляд.

123.Складова частина управління якістю, зосереджена на збільшенні здатності виконати вимоги до якості:

1) поліпшення якості;

2) контроль якості;

3) забезпечення якості;

4) планування якості

124.Орган, який розробляє європейські стандарти на різні види електрообладнання :

1) ISO;

2) CENELEC;

3) ІЕС;

4) СЕN.

125.Мета застосування випереджувальної стандартизації:

1) встановлення взаємопов'язаних норм;

2) встановлення підвищених норм;

3) встановлення модулів;

4) встановлення визначених норм.

126.Комітет REMCO займається такими видами діяльності:

1) питаннями споживчої політики(забезпечення інформацією споживачів, захист їх інформації);

2) питаннями оцінки відповідності продукції, послуг, систем якості вимогам нормативних документів;

3) допомогою країнам, що розвиваються;

4) методичною допомогою та розробкою настанов щодо стандартних зразків.

127.Вищим органом ISO є:

1) Рада;

2) технічне керівне бюро;

3) Генеральна асамблея;

4) центральний секретаріат.

128.Процедура, за допомогою якої постачальник дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам:

1) атестація;

2) забезпечення відповідності;

3) заява постачальника про відповідність;

4) акредитація.

129.Документ, виданий згідно з правилами системи сертифікації, який посвідчує, що система якості перевірюваного підприємства відповідає вимогам державного чи міжнародного стандарту з системи якості:

1) протокол випробувань;

2) сертифікат відповідності;

3) сертифікат на систему

4) реєстр УкрСЕПРО.

130.Кількісна характеристика однієї властивості послуги, що характеризує її якість, яку розглядають стосовно визначених умов її створення або споживання – це:

1) рівень якості;

2) одиничний показник;

3) комплексний показник;

4) відносний показник.

131.До організаційних факторів, що обумовлюють якість туристичного обслуговування належать:

1) наукова організація праці, комплексне вивчення ринку, професіоналізм керівництва;

2) технологія обслуговування комп’ютеризація і автоматизація процесів, стан номерного фонду;

3) засоби технічного і технологічного обслуговування, комплексне вивчення ринку, собівартість;

4) комп’ютеризація і автоматизація процесів, стан номерного фонду, кваліфікація, досвід персоналу.

132.Складова частина управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості на визначенні операційних процесів та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення ілей у сфері якості:

1) забезпечення якості;

2) планування якості;

3) поліпшення якості;

4) контроль якості.

133.Обов'язкові вимоги галузевих стандартів не повинні суперечити вимогам:

1) ТУУ;

2) СОУ;

3) ДСТУ;

4) СТПУ.

134.Придатність виробів, процесів чи послуг для сумісного використання у відповідних умовах для задоволення певних потреб без спричинення небажаної взаємодії:

1) агрегатування;

2) симпліфікація;

3) сумісність;

4) взаємозамінність.

135.Відповідно до стандартної класифікації туристичні послуги віднесені до:

1) послуг соціально – побутової інфраструктури;

2) послуг ринкової інфраструктури;

3) послуг виробничо – технічної інфраструктури;

4) послуг виробничо – економічної інфраструктури.

136.Питання споживчої політики в ISO займається комітет:

1) CASCO;

2) ISONET;

3) COPOLKO;

4) REMCO.

137.Затверджує перелік продукції, процесів, послуг, що підлягають обов'язковій сертифікації:

1) Міністерство охорони здоров’я України:

2) Держспоживстандарт;

3) Технічні комітети;

4) Рада стандартизації.

138.Документ, виданий згідно з правилами системи акредитації, який посвідчує, що даний орган з сертифікації чи випробувальна лабораторія є правочинними виконувати конкретні роботи в установленій сфері діяльності:

1) сертифікат на систему якості;

2) атестат акредитації;

3) ліцензія;

4) реєстр УкрСЕПРО.

139.До технічних факторів , що обумовлюють якість туристичного обслуговування належать:

1) комп’ютеризація і автоматизація процесів, наукова організація праці, рівень витрат на якість;

2) комп’ютеризація і автоматизація процесів, технологія обслуговування, стан номерного фонду;

3) комп’ютеризація і автоматизація процесів, комплексне вивчення ринку, собівартість;

4) комп’ютеризація і автоматизація процесів, стан номерного фонду, кваліфікація, досвід персоналу.

140.Оцінювання відповідності для встановлення, що процес чи послуга продовжують відповідати заданим вимогам-це:

1) оцінювання відповідності за зразком;

2) нагляд за відповідністю;

3) процесний підхід;

4) технічний нагляд.

141.Вимірювальний метод оцінки якості послуг базується на:

1) інформації, яку одержують за допомогою органів відчуття;

2) інформації, яку одержують шляхом підрахунку кількості подій, затрат на створення послуг тощо;

3) використанні теоретичних та емпіричних залежностей між відомими показниками для визначення інших;

4) інформації, яку одержують з використанням технічних вимірювальних засобів.

142.INFCO – це комітет при Раді ISO з:

1) питань споживчої політики;

2) питань оцінки відповідності продукції, послуг, систем якості вимогам нормативних документів;

3) у справах країн, що розвиваються;

4) координує діяльність в галузі інформаційних послуг, банків, даних маркетингу.