- •1. Предмет і метод бухгалтерського обліку. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”
- •2. Система бухгалтерських рахунків, їх побудова та класифікація. Поняття про синтетичний та аналітичний рахунки, субрахунки.
- •3. Облік касових операцій. Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
- •5. Форми розрахунків, порядок їх відображення в бухгалтерському обліку.
- •4. Облік розрахунків із підзвітними особами.
- •6.Бухгалтерський облік грошових коштів на поточних рахунках підприємства.
- •7. Оцінка запасів на дату балансу. Первинна оцінка запасів.
- •9. Аналітичний і синтетичний облік операцій руху виробничих запасів.
- •Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку надходження виробничих запасів
- •Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку вибуття виробничих запасів
- •12. Аналітичний і синтетичний облік надходження та вибуття мшп (малоцінних та швидкозношуваних предметів) та мнма (малоцінних необоротних матеріальних активів), нарахування зносу мнма.
- •8. Оцінка вибуття запасів згідно п(с)бо № 9 “Запаси”.
- •10. Переоцінка запасів та відображення її результатів у бухгалтерському обліку.
- •11. Організація інвентаризації виробничих запасів. Облік результатів інвентаризації.
- •13. Облік операцій з цінними паперами.
- •14. Облік праці та її оплати. Системи та форми оплати праці.
- •15. Фонд оплати праці: основна, додаткова заробітна плата, стимулюючі та компенсаційні виплати.
- •16. Нарахування виплат за час відпустки.
- •18. Синтетичний облік праці та заробітної плати.
- •17. Порядок нарахування допомоги у випадку тимчасової непрацездатності.
- •19. Поняття та класифікація основних засобів, документальне оформлення їх обліку.
- •21. Облік амортизації основних засобів п(с) бо №7 “Основні засоби”.
- •22. Класифікація господарських засобів підприємства.
- •23. Порядок та організація проведення переоцінки основних засобів, відображення її результатів у системі бухгалтерського обліку.
- •24. Організація обліку орендних операцій основних засобів.
- •25. Аналітичний та синтетичний облік реалізації готової продукції.
- •26. Облік власного капіталу підприємства.
- •27. Облік витрат за елементами згідно п(с)бо № 16 “Витрати”.
- •28. Класифікація джерел утворення господарських засобів підприємства.
- •29. Облік витрат, пов’язаних з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції.
- •55. Сутність та функції податків.
- •56. Загальні принципи оподаткування.
- •57. Основні елементи оподаткування. Класифікація податків
- •58. Податкова політика держави.
- •59. Структура податкової системи України.
- •60. Податок на додану вартість.
- •61. Акцизний податок.
- •62. Місцеві податки на збори.
- •30. Облік доходів згідно п(с)бо № 15 “Дохід”.
- •31. Основні завдання ревізії операцій з основними засобами і нематеріальними активами.
- •32. Функції фінансового контролю.
- •33. Ревізія операцій з підзвітними особами.
- •35. Основні завдання ревізії операцій з товарно-матеріальними цінностями.
- •36. Фінансовий контроль, його завдання.
- •34. Контрольно-ревізійний процес, види ревізій.
- •37. Узагальнення і оформлення результатів ревізії.
- •38. Ревізія каси і касових операцій.
- •48.Методи економічного аналізу
- •49. Елімінування як метод економічного аналізу.
- •50.Інформаційна база економічного аналізу
- •39. Поняття бюджетної установи, бюджету, бюджетної системи.
- •40. Розпорядники бюджетних коштів та їх функції.
- •41. Бюджетні асигнування призначення та зобов’язання, обмеження для бюджетних установ при виконанні бюджету.
- •42. Класифікація доходів бюджету бюджетних установ.
- •43. Класифікація видатків бюджетних установ.
- •44. Порядок складання кошторису доходів і видатків.
- •45. Склад, класифікація і облік необоротних активів бюджетних установ.
39. Поняття бюджетної установи, бюджету, бюджетної системи.
Бюдже́тна устано́ва — це організація, створена органом державної влади для здійснення управлінських, соціально-культурних, науково-технічних або інших функцій некомерційного характеру, діяльність якої фінансується з державного бюджету або за визначених обставин із позабюджетного фонду на основі кошторису доходів і витрат.
бюджет — система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами,організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб. Іншими словами, це — щорічний баланс надходжень та видатків, який розробляють державні органи для активного впливу на економічний процес та підвищення його ефективності. У кожній країні основу державних фінансів становитьбюджет, а точніше — бюджетна система, яка включає державний бюджет і бюджет відповідних адміністративних одиниць.
Бюджетна система — це сукупність бюджетів держави та її адміністративно-територіальних утворень (державний бюджет та місцеві бюджети відповідно), побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права. Структура бюджетної системи визначається ступенем розподілу повноважень з концентрації фінансових ресурсів та їх використання між органами публічної влади різного рівня.
40. Розпорядники бюджетних коштів та їх функції.
1. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
1) за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, — органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, а також спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності, Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України, в особі їх керівників; (Пункт 1 частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами N 599-IV від 06.03.2003, N 3200-IV від 15.12.2005)
2) за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим, — уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;
3) за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами, — керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.
2. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.
3. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет із дотриманням умов, визначених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті.
4. Головний розпорядник бюджетних коштів їх функції:
1) розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;
2) розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;
3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;
4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;
5) здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів;
6) одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів.