- •Предмет і структура курсу Українська мова за професйним спрямуванням.
- •Мова як засіб професійного спілкування.
- •Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •Понятя усного та писменого мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •Промова адвоката, прокурора, судді під час судового засідання. Судові промови відомих адвокатів.
- •Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •Функціональна диференціація сучасної українськой мови.
- •Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української мови. Оосбливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •Культура мови і мовлення. Основні ознаки культури мовлення юриста.
- •Мовленнєвий етикет — невід'ємний етикет професійної культури юриста.
- •Правила культури спілкування (за і. Томаном).
- •Поняття спілкування. Особливості професійного спілкування.
- •Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
- •Етичні норми та нормативи. Професійна юридична етика.
- •Правові те етичні обмеження під час діяльності правочинців.
- •Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
- •Бар'єри у спілкуванні, його рівні.
- •Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •Допит як різновид переговорів.
- •Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •Психологічні особливості професійного спілкування.
- •Основи комунікативної лінгвістики.
- •27. Нейролінгвістичне програмування, або скорочено
- •28. Психолінгвістика
- •30. Зако́н «Про мо́ви в Украї́нській рср»
- •31. Ку про мови в Україні
- •Україна
- •32. Держ.Мова та її ф-ції
- •34. Синтаксичні стректури в проф.. Мовленні
- •35. Порядок слів у реченні
- •36. Місце в реченні вставних слів та словосполучень у діловому мовленні
- •39. Документ як основний вид офіційно-ділового стилю
- •40. Правила складання та оформлення документів
- •41. Класифікації документів
- •43. Оформлення сторінки
- •46.Види службових листів
- •49. Телегра́ма
- •50. Оголошення
- •51. Витяг з протоколу
- •52. Управлінська документація
- •54 .Статут
- •Класифікація
- •Положення про підприємство чи установу ] Реквізити
- •56. Види договорів
-
Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
У сфері спілкування велике значення має насамперед культура мови, яка
дає відчуття впевненості у собі, у власній здатності переконати
співрозмовника. Оволодіння культурою мови - це постійний процес. Адже із
збільшенням правової інформації, інформаційного потоку загалом, дуже
важливо стисло, правильно і доречно формулювати думку як усно, так і
письмово. Вбога, невиразна мова засвідчує обмеженість світогляду,
низький рівень моральності. Оскільки юрист є суб'єктом права, то його
мовна культура зобов'язує дотримуватися певних норм та правил у бесідах
з громадянами як на службі, так і поза нею.
З існуючих мовних стилів у юридичній роботі переважає, звичайно, діловий
стиль. Він застосовується у бесідах з неповнолітніми, заарештованими,
небезпечними злочинцями при затриманні тощо. При цьому мова є не тільки
засобом спілкування, а й виразником ставлення до співрозмовника. Це
означає, що у юридичній роботі велике значення має мовна інтонація, яка
допомагає охоронцеві правопорядку відповідним чином вплинути на
конкретну обстановку.
-
Етичні норми та нормативи. Професійна юридична етика.
Для всіх юристів повинні бути характерні такі якості:
У соціальній сфері: намагання встановити істину, справедливість, гуманізм, чесність.
У пошуково-пізнавальній сфері – спостережливість (цілеспрямоване сприйняття предметів та явищ через призму професійно-юридичної діяльності). Уважність (увага психічній діяльності до певних об’єктів).
У сфері реконструктивно-конструктивної діяльності: здібність всебічно аналізувати отриману інформацію. Здібність формулювати гіпотези. Творчий, оригінальний підхід до розв’язання задач. Проникливість.
У сфері засвідчувальної діяльності:
а) розвинута письмова мова;
б) здібності швидко узагальнювати інформацію;
в) вміння дати письмовий опис юридичного явища.
У сфері організаційної діяльності: само дисциплінованість, цілеспрямованість, наполегливість, вміння організовувати людей.
У сфері комунікативної діяльності: емоційна врівноваженість, тактовність, здібність чітко формулювати свої думки.
Існують особисті якості, які є негативними для юриста:
З соціальної точки зору – цинізм, нечесність, владолюбство, жорстокість, авантюризм.
У пошуковій сфері - неуважність, відсутність пошукової домінанти (юридичний азарт).
В реконструктивній сфері - низький рівень інтелекту, стереотипність і консервативність мислення.
У засвідчувальній сфері - недбалість, невміння швидко передавати усну мову письмово.
В організаційній сфері – не цілеспрямованість , відсутність організаційних здібностей.
В комунікативній сфері - імпульсивність, велика сором’язливість, грубість в поводженні з людьми.
-
Правові те етичні обмеження під час діяльності правочинців.
-
Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
Форми:
-
Усна.
-
Писемна. Підстилі:
-
Законодавчий — використовується в законотворчій сфері у вигляді Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо.
-
Дипломатичний — використовується в сфері між державних офіційно-ділових стосунків у вигляді договорів, конвенцій, протоколів, заяв тощо.
-
Юридичний — використовується в юриспруденції у вигляді актів, позовних заяв, протоколів, постанов, запитів, повідомлень тощо.
-
Адміністративно-канцелярський — використовується в професійно-виробничій сфері, правових взаєминах і діловодстві у вигляді офіційної кореспонденції, договорів, контрактів, заяв, автобіографій, доручень тощо.
Основна функція спілкування юристів у ділових стосунках – інформативна
(повідомлення). Сфера вживання ділового стилю зумовлює його
жанрову розгалуженість. Більшість жанрів ділового мовлення
відображає соціальне спілкування. Власне функція полягає в тому, що таке спілкування надає висловлюванню характер документа, а відображеним у ньому різним сторонам людських стосунків – офіційно-ділового забарвлення.