- •12. Підсистема особистості "свідомість - самосвідомість" відображає її об'єктивний світ, індивідуальну свідомість.
- •13. Якщо порівнювати:
- •18. Увага — спрямованість психічної діяльності людини та її зосередженість у певний момент на об'єкти або явища, які мають для людини певне значення.
- •21. Пам'ять — одна з найважливіших функцій людського мозку. Пам'ять — це відображення реальності, що діяла в минулому.
- •22. Мислення— це найвища форма відображення реальності та під¬ґрунтя свідомої цілеспрямованої діяльності людини, що спрямовується на опосереднене, абстрактне, узагальнене пізнання.
- •23. Часто слова «емоції» та «почуття» використовуються як синоні¬ми. У вузькому значенні емоція - це безпосереднє, тимчасове пере-живання якогось постійного почуття.
- •41.Обдарованість — поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. Обдарованість є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда.
- •63.Важливою метою економічної освіти можна вважати формування економічного мислення, а її результатом – економічно обгрунтовану практичну діяльність громадян України.
- •67.Навчальний посібник — книга, матеріал якої розширює межі підручника, містить додаткові, найновіші та довідкові відомості.
- •78.Методичні особливості викладання економічних дисциплін для школярів
- •84. Технічні засоби навчання — обладнання й апаратура, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності.
- •87.В залежності від місця к. В учбов. Процесі виділяють види к.: поточний, проміжний і підсумковий к.
- •94."Мозкова атака" (брейнстормінг) — процедура групового креативного мислення, точніше — це спосіб одержання від групи осіб великої кількості ідей за короткий проміжок часу. Стадії мозкової атаки
- •95. Навчальні економічні ігри та їхня класифікація. Дидактична гра — це активна навчальна діяльність з імітаційного моделювання систем, явищ, процесів, а також майбутньої професійної діяльності.
- •99.Освітні технології поділяють дві великі групи. До традиційних освітніх технологій, що ґрунтуються на традиційних методах навчання, належать:
- •102. Особистість — це людина як носій свідомості, її психічне обличчя як дієздатного члена суспільства, що усвідомлює свою роль і місце в цьому суспільстві.
- •Існують ще такі періоди розвитку дорослої людини:
- •113. Організація включає сукупність методів, засобів, систем, які допомагають цілісно створювати сприятливі умови для проведення певних колективних організацій.
- •116. Процес управління – процес планування, організації, мотивації та контролю, який забезпечує досягнення цілей організації.
- •129. Мотив – це внутрішній потяг людини до діяльності, особисті причини, що спонукають людину до дій, вчинків, те, заради чого діяльність відбувається (якийсь привабливий для неї предмет).
- •3)Професійно-ціннісні;4)естетичні;5)комунікаційні;6)статусно-позиційні;7)традиційно-історичні;8)утилітарно-практичні
- •132. І стимулювання, і мотивація навчання забезпечують активність особистості, її дії, поведінку і діяльність як вищий прояв активності. Але поняття активності має і спеціальне значення.
- •134. Викладання та учіння являють собою два аспекти одного і то¬го самого процесу і нерозривно пов'язані між собою. Це означає що процес навчання фактично роздвоюється, розпадаеться на дві діяльності.
- •143. Будь-яке навчання неможливе без попереднього планування, планування як основа освіти відіграє майже найважливішу роль в процесі навчання.
- •149. На даний момент можна виділити два наукових підходи до управління конфліктами.
- •168. Людина відчуває потребу в спілкуванні, в неї виникає настанова на зовнішню комунікацію, ця настанова посилюється коли є реальний партнер.
- •191. Ділове спілкування вимагає від людини високої психологічної культури, а також постійного вивчення і врахування емоційного боку ділових відносин.
143. Будь-яке навчання неможливе без попереднього планування, планування як основа освіти відіграє майже найважливішу роль в процесі навчання.
Планування – це документальне відображення образу майбутнього та шляхів досягнення результатів. Планування – це одна з форм мислення. Воно буває: наочно-дійове, абстактно-логічне.
Види планування: стратегічне- це концептуальне уявлення про шляхи досягнення мети;
Програмне – перелік заходів та дій, шляхи досягнення мети. Тобто планування – це опис мети та шляхів її досягнення.
Планування – це реалізація політики, процедур та правил. Політика включає орієнтири, принципи вищого керівництва для прийняття рішень. Процедури являють собою встановлений перелік дій для основних типових ситуацій. Правила – це точне визначення пвених дій у спеціфічних ситуаціях.
Плани можна охарактеризувати : (за цілями (комплексні, загальні, спеціалізовані), за змістом (розподілу ресурсів, адаптація до засобів спілкування, внутрішня координація, орган-стратегічне передбачення), За часом (довгострокові, тактичні, оперативні, календарні)
144. Особливості планування в заг-осв. Школі:
Навчання здійснюється на основі базового навчального плану, який розробляється і затверджується централізовано. Базовий план – це комплексний документ для загального заг-осв. Середніх шкіл України.
Він включає:
перелік навчальних предметів;
обсяг навчання по роках;
рекомендації предметного забезпечення.
Базовий навчальний план
Держ компоненти Шкільний компонент
(перелік обов’язкових (перелік вибіркових навч.
для всіх предметів) предметів 8 назв)
(15 назв)
Держ. політика Особа, батьки, район, регіон
Школа
145. Навчальний план вищого навчального закладу складається:
графік навчального процесу (курси, тижні, зайняття)
таблиці бюджету навчального часу (курси, тижні)
план навчального процесу (назва предмету, терміни екзамену, заліки, курс. Роботи, обсяг навчання в годинах, години в аудиторіях по дисциплінах на тиждень, терміни практики, державна атестація)
Навчальна програма – це основний документ, який визначає науково-теоретичний зміст предмету навчання, забезпечує необхідні умови для якісної освіти.
Навчальна програма предмету буває 2 типів:
типова та робоча.
147. Навчання дорослих - сучасна проблема, викликана швидким старінням раніше придбаних навичок і необхідністю придбання нових.
В умовах безперервної освіти пряме педагогічне керівництво замінюється опосередкованим, вчення все більше приймає форму самоосвіти .
Тому викладачеві дорослих так необхідно володіти специфікою навчання та самонавчання дорослих учнів, враховувати їх особливості.
Іншим найважливішим питанням у навчанні дорослих є розуміння того, кого ми можемо вважати дорослою людиною.
І, нарешті, у вітчизняній педагогічній літературі на сьогоднішній день відсутня єдина точка зору з проблеми можливостей дорослої людини до навчання.
Визначення специфіки і поняття "дорослого учня" у роботах вітчизняних дослідників
Дорослий навчається - людина, що володіє п'ятьма основними характеристиками, що відрізняють його від невзрослих навчаються :
1) він усвідомлює себе самостійною, самокерованою особистістю;
2) він накопичує все більший запас життєвого (побутового, професійного, соціального) досвіду, Який стає важливим джерелом навчання його самого і його колег;
3) його готовність до навчання (мотивація) визначається його прагненням за допомогою навчальної діяльності вирішити свої життєво важливі проблеми і досягти конкретної мети;
4) він прагне до невідкладної реалізації отриманих знань, умінь, Навичок і якостей;
5) його навчальна діяльність значною мірою обумовлена ??тимчасовими, просторовими, професійними, побутовими, соціальними факторами (умовами).
М.Т. Громкова подає таке визначення «дорослому учню»: «Дорослий учень» - особа дієздатного віку, тим чи іншим чином сполучає навчальну діяльність зі своєю участю у сфері оплачуваної праці [3].
[Ред] Зарубіжні дослідження "дорослого учня"
З початку 1980-их рр.. за кордоном були проведені численні дослідження з метою вивчення «дорослого учня / студента».
До тих пір вважали, що коли людські істоти досягають біологічної зрілості, вони опиняються на «плато» (plateua), на якому вони залишаються протягом декількох років, перш ніж починають старіти. Ще в 1928 р. Е. Торндайк уклав, що здатність вчитися зростає до двадцяти років, а потім, можливо, після стабільного періоду тривалістю в декілька років, повільно згасає [4].
Проте в даний час даний аргумент піддається серйозній критиці.
П. Аллман [5] підсумувала деякі наукові відкриття, зроблені до 1982 року. Вона записала вислів Хорна про існування двох форм інтелекту.
Перша, «текуча» (fluid), виростає з біологічної основи.
Друга, «кристалічна» (crystallized), здатна до зростання протягом більшої частини життя, оскільки на неї впливають соціальні процеси, які переживає індивід
У тій же статті Аллман вказала на гіпотезу «розриву безперервності» ('discontinuity hypothesis') Біррана. У ній йдеться, що «біологічна основа припиняє надавати основний вплив на поведінку після того, як досягається фізична зрілість, і до тих пір, поки біологічна основа не вступить в гіпотетичну критичну зону патології, вона не досягне знову переваги свого впливу».
Спираючись на дані досліджень, Аллман зробила висновок про те, що оскільки «дорослість» не є кінцевим продуктом дитинства і юності, освіта протягом усього життя стає засобом, що сприяє майбутньому розвитку дорослих.
Тобто, іншими словами, ми продовжуємо творити свою біографію і особистість протягом більшої частини життя, укладає дослідниця.