- •Затримка психічного розвитку у дітей: причини виникнення та корекція
- •Затримка психічного розвитку
- •Запровадження.
- •2. Особливості пізнавальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку
- •3. Особливості емоційного розвитку дітей із зпр
- •Розділ 1. Діагностика захворювання
- •Розділ 2. Причини виникнення захворювання
- •Розділ 3. Порушення поведінки при рда
- •Розділ 4. Корекція рда
- •Висновки
- •Загальна характеристика затримки психічного розвитку
- •1.2 Специфіка готовності дітей із затримкою психічного розвитку до шкільного навчання
- •1.3 Лабораторія інтенсивної педагогічної корекції
- •2.1 Основні принципи психолого-педагогічної корекції
- •2.2 Корекція пізнавального і емоційного розвитку дітей із зпр
- •2.3 Особливості порушення дії ймовірного прогнозування мовлення в молодших школярів із зпр
- •Основні закономірності психічного розвитку
- •Критичні періоди розвитку дитини
- •Загальні закономірності психічного дизонтогенезу Розділ 1 клінічні закономірності дизонтогенезу
- •1. Поняття "дизонтогенії"
- •3. Співвідношення симптомів дизонтогенезу і хвороби
- •Психологічні закономірності дизонтогенезу
- •2. Психологічні параметри дизонтогенезу
- •Класифікація психічного дизонтогенезу
Загальні закономірності психічного дизонтогенезу Розділ 1 клінічні закономірності дизонтогенезу
1. Поняття "дизонтогенії"
У 1927 р. Швальбе вперше використав термін "дизонтогенія", позначаючи ним відхилення внутрішньоутробного формування структур організму від нормального розвитку. Надалі термін "дизонтогенія" набув більш широкого значення. Ним стали позначати різні форми порушень онтогенезу, включаючи і ностнатальний, переважно ранній, обмежений термінами розвитку, у яких морфологічні системи організму ще не досягли зрілості.
...Патологічний вплив на незрілий мозок може призвести до відхилень психічного розвитку. Його прояви будуть різними в залежності від етіології, локалізації, ступеня поширення і виразності пошкодження, часу його виникнення і тривалості впливу, а також соціальних умов, у яких опинилась хвора дитина...
У вітчизняній дефектології щодо дизонтогеній використовуються термін "аномалії розвитку".
2. Етіологія і патогенез дизонтогеній
...Розлади у діяльності нервової системи можуть бути викликані як біологічними чинниками, так і соціальними.
Серед біологічних чинників значне місце відводиться ... порокам розвитку, пов'язаним із пошкодженням генетичного матеріалу (хромосомні аберації, генні мутації, спадково зумовлені дефекти обміну та іп.). Вагома роль належить внутрішньоутробним розладам (у зв'язку з важкими токсикозами вагітності, токсоплазмозом, люесом та ін. інфекціями, різними інтоксикаціями, у тому числі гормонального та лікарського походження), патології пологів, інфекціям, інтоксикаціям і травмам, рідше — пухлинним утворенням раннього постнатального періоду. При цьому розлади розвитку можуть бути пов'язані з порівняно стабільним патологічним станом нервової системи, як це має місце при мозковій недостатності внаслідок хромосомних аберацій, багатьох резидуаль-них органічних станах, а також виникати на ґрунті плинних захворювань (вроджених дефектів обміну, хронічних дегенеративних захворювань, прогресуючої гідроцефалії, пухлин, енцефалітів, шизофренії, епілепсії тощо).
Незрілість мозку, що знаходиться у стані розвитку, слабкість гематоенцефалічного бар'єру зумовлюють підвищену чутливість центральної нервової системи дитини до шкідливих впливів... Цілий ряд патогенних чинників, які не впливають на дорослого, викликають нервово-психічні порушення і аномалії розвитку в дітей. При цьому в дитячому віці зустрічаються такі церебральні захворювання і симптоми, яких у дорослих або зовсім не буває, або спостерігаються дуже рідко (ревматична хорея, фебрильні судоми та ін.)...
Визначальним є час пошкодження. Обсяг пошкодження тканин та органів за інших однакових умов тим більше виражений, чим раніше діє патогенний чинник. Стоккард показав, що тип пороку розвитку в ембріональному періоді визначається часом патологічного впливу. Найбільш раннім є період максимальної клітинної диференціації. Якщо ж патогенний чинник діє в період "відпочинку" клітин, то тканини можуть уникнути патологічного впливу. Тому ті ж самі пороки розвитку можуть виникнути внаслідок дії різних зовнішніх причин, але в один період розвитку, і, навпаки, та ж сама причина, діючи у різні періоди внутрішньоутробного онтогенезу, може викликати різні види аномалій розвитку. Для пошкодження нервової системи особливо несприятливою є дія шкідливих факторів у першу третину вагітності.
Характер порушення також залежить від мозкової локалізації процесу і ступеня його поширення. Особливістю дитячого віку є, з одного боку, незрілість, а з іншого — більша, ніж у дорослих тенденція до росту і зумовлена нею здатність до компенсації дефекту...
Тому при пошкодженнях, локалізованих у певних центрах і провідних шляхах, тривалий час може не спостерігатись випадання певних функцій. Так, при локальних пошкодженнях компенсація зазвичай значно вища, ніж при дефіцитарності функції, яка виникає на фоні загальномозкової недостатності при дифузних органічних пошкодженнях ЦНС...
Чималого значення набуває інтенсивність пошкодження мозку. При органічних пошкодженнях мозку у дитячому віці, поряд з порушенням одних систем, спостерігається недорозвиток інших, функціонально пов'язаних з порушеними. Поєднання явищ порушення з недорозвитком створює більш широкий характер відхилень, які не вкладаються в чіткі межі топічної діагностики.
Ряд проявів дизонтогенезу, загалом менш грубих і в принципі зворотних, пов'язаний з впливом несприятливих соціальних чинників. І тут чим раніше склались для дитини несприятливі соціальні умови, тим більш грубими і стійкими будуть порушення розвитку.
До соціально зумовлених видів непатологічних відхилень розвитку відноситься мікросоціальна і педагогічна занедбаність..., зумовлена культурною депривацією — несприятливими умовами виховання, які створюють значний дефіцит інформації та емоційного досвіду на ранніх етапах розвитку.
До соціально зумовлених видів патологічних розладів онтогенезу належить патохарактерологічне формування особистості (аномалія розвитку емоційно-вольової сфери з наявністю стійких афективних змін, вегетативної дисфункції), викликане тривалими несприятливими умовами виховання, які виникають через патологічно закріплені реакції протесту, імітації, відмови, опозиції...