- •Історія розвитку національної української символіки.
- •Першопочатки людського життя на теренах України. Трипільська культура
- •Скіфо-сарматська доба. Україна та античний світ.
- •Сучасні теорії етногенезу слов’ян . Східнослов’янські племінні союзи на території України напередодні виникнення Київської Русі
- •Утворення Київської Русі : гіпотези, причини, етапи.
- •Соціально-політичний устрій кр
- •Формування сучасних східнослов’янських етносів. Питання про давньоруську народність.
- •Початки християнства на Русі.
- •Культура кр
- •Галицько-Волинська держава в 12-14 століттях
- •Статус та особливості розвитку українських земель у складі вкл
- •Люблінська унія 1569 р. Соціально-економічні наслідки перебування українських земель у складі Речі Посполитої (1569-1647 рр)
- •Берестейська релігійна унія (1596) і її наслідки
- •Українська культура доби Ренесансу(15- 1 пол.16 ст.)
- •Походження українського козацтва
- •Запорізька Січ 16-18 ст.
- •Еволюція козацького руху ( кінець 16-першла половина 17 ст)
- •Причини та головні етапи Визвольної війни під проводом б. Хмельницького
- •Основні напрямки політики б.Хмельницького.
- •Становлення Української козацької держави в ході Визвольної війни.
- •Переяславська рада та Березневі статті 1654 р. Наслідки українсько-російської угоди
- •Політична діяльність гетьмана і.Виговського . Гадяцька угода .
- •Руїна: громадянська війна 60-80-х рр. В українській козацькій державі .
- •Гетьман і.Мазепа та його діяльність .
- •Характеристика Конституції п. Орлика .
- •Становище та особливості розвитку Української козацької держави у 18 ст. (1709-1783 рр.) Малоросійські колегії .
- •Галичина та Правобережжя наприкінці 17-18 ст. Занепад і ліквідація Речі Посполитої та доля українських земель.
- •Гайдамацький рух . Коліївщина 1768 р .
- •Закарпаття та Буковина в 14-18 ст.
- •Слобідська Україна 17-18 ст.
- •Основні риси , особливості та досягнення української культури доби бароко
- •Українське національно-культурне відродження кін.18-19 ст.Періодизація та особливості.
- •Кирило-Мефодіївське братство: програма та діяльність
- •Адміністративно політичний устрій, особливості соціально-економічного та культурного розвитку українських земель у складі Австрійської імперії у 1 пол. 19 ст.
- •Українське національне відродження
- •Харківський університет та його місце в історії української культури
- •Українські землі у складі Російської імперії в 2 пол. 19 ст. «Великі реформи» 60-70 років та іх наслідки.
- •Тарас Шевченко: оцінка суспільно-політичного значення творчості поета.
- •Український національний рух у Російській імперії в сер. – 2 пол. 19 ст. Умови розвитку, програми і діячі.
- •Національний рух у Західній Україні ( 2 пол.19-поч 20 ст)
- •Перші українські політичні партії
- •1900 Р. — руп (Революційна українська партія)
- •Україна в роки Першої світової війни (1914-1918 рр)
- •Особливості та напрямки розвитку української культури 2 пол.19- поч.20 ст.
- •Наукова та соц.-пол. Діяльність м.С.Грушевського
- •Початок національно-демократичної революції в Україні. Утворення та діяльність уцр ( лютий – червень 1917 р.)
- •Боротьба за українську автономію у 1917 р. І та іі Універсали цр.
- •Ііі Універсал цр. Проголошення унр, значення цього акту.
- •Українська діаспора в середині хіх- 2 пол.Хх ст.
- •Унр наприкінці 1917 р- на поч.1918 р. 4 Універсал та проголошення незалежності.
- •Здобутки та прорахунки в політиці гетьмана п. Скоропадського.
- •Директорія та її діяльність. Постать с. Петлюри.
- •Зунр: виникнення, історична доля.
- •Причини, характер та особливості селянського повстанського руху в Україна в 1918-1921 рр. Основні положення соц.-пол. Програми н. Махно.
- •Громадянська війна в Україні 1919-1921 рр. Здобутки та наслідки Національно-демократичної революції.
- •Радянська Україна в 20 рр.Хх ст.: політичне становище в складі срср.
- •Українське національне відродження 20-х рр. Хх ст. Та політика українізації.
- •Радянська Україна в 30-х роках хх ст.: модернізація по-сталінськи.
- •Голодомор (1932-1933 рр.) Причини та наслідки.
- •Сталінський терор в Україні : причини та масштаби .
- •Західна Україна, Буковина та Закарпаття в 1920-1939 рр. Український національно-визвольний рух.
- •Україна напередодні та на початку Другої світової війни (1939-1941рр)
- •Особливості окупаційного режиму Україна (1914-1944 рр.) .Рух опору : партизани , підпілля , упа.
- •Підсумки та наслідки Другої світової війни для України.
- •Україна в повоєнний період (1946-1953 рр.).
- •«Відлига» та національний рух 50-60-х рр. Хх ст.
- •Правозахисний рух в Україні протягом 60-80 рр.
- •Україна в добу кризи авторитарної системи (70-ті-1 пол. 80-х рр. Хх ст.).
- •Україна в роки «перебудови» та демократичної революції (1985-1991 рр)
- •Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991р.
- •Незалежна Україна у 90-ті роки хх ст. – на поч. Ххі ст.: соціально-економічний розвиток
- •Політичний розвиток України в 90-х рр. Хх ст. - на поч. Ххі ст. Сучасні політичні партії України.
- •Конституція України 1996р. : розробка та прийняття.
- •Міжнародне становище України наприкінці хх - на поч. Ххі ст. Україна та Європа. Українсько-російські стосунки.
- •Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики України в кінці хх ст.- на поч. Ххі ст.
-
Адміністративно політичний устрій, особливості соціально-економічного та культурного розвитку українських земель у складі Австрійської імперії у 1 пол. 19 ст.
Східна Галичина та Північна Буковина входили до Королівства Галичини та Лодомерії», яке очолював австрійський ставленик. Королівство ділилося на намісництва. З 1849 р. Буковина стала окремим округом у складі королівства. Закарпаття входило до складу Угорського королівства і ділилося на жупи. Ні Королівство Галичини та Лодомерії, ні Угорське королівство не були самостійними державами, а були адміністративно-територіальними одиницями Австрійської імперії.
У Східна Галичині провідні позиції належали полякам.У Закарпатті провідні позиції належали угорцям.У Північній Буковині провідні позиції належали румунам.Українці займали підлегле, підкорене становище!Самоназва західних українців – русини; самоназва української мови – руська.
Західна Україна була відсталим аграрним краєм і виконувала роль аграрно-сировинного придатка промислово розвинутих регіонів Австрійської імперії.
Сільське господарство
-
панування екстенсивного землеробства;
-
застаріла техніка;
-
малоземелля та безземелля селян;
-
селянські повинності (кріпацтво, панщина, чинш, військова служба);
-
розвиток садівництва, виноградарства, тваринництва, лісозаготівлі тощо.
Промисловість
-
промисловість розвивалася слабо,;
-
у промисловості було задіяне лише 2% населення;
-
переважання мануфактур (ручної праці);
-
30-40 рр. ХІХ ст. почався промисловий переворот;
-
найактивніше розвивалася нафтовидобувна та лісопереробна промисловість;
-
панування іноземного капіталу, тобто власниками промислових підприємств були іноземці;
-
занепад традиційних галузей виробництва: текстильної та шкіряної;
-
встановлено найдовший в імперії робочий день (14-16 годин) при найнижчому рівні зарплат.
Українське національне відродження
-
австрійська влада використовувала український рух як противагу польському та угорському;
-
значний вплив на українців Галичини, Буковини та Закарпаття мала Наддніпрянська Україна;
-
лідерство в національному відродженні мало греко-католицьке духовенство;
У 1816 р. І.Могирльницький у м. Перемишлі заснувавав Товариство греко-католицьких священників. 20-30-ті рр. ХІХ ст. діє Перемишльський культурно-освітній гурткок на чолі з єпископом М. Левицьким У 1833 р. створений гурток «Руська трійця» (М.Шашкевич, І.Вагілевич, Я.Головацький). У 1837 р. гурток видав альманах «Русалка Дністровая» – перша україномовна книга, видана на Західній Україні (конфіскований владою у м. Будапешт).
-
Харківський університет та його місце в історії української культури
Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського відродження XІX - XX ст., дав потужний імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий центр, освітянську столицю України, по праву займає вищі шаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів, і добре відомий далеко за межами України.
До структури університету входили чотири факультети: "нравственных" і політичних наук (богослов`я, церковна історія, філософія права, політична економія); фізико-математичний (теоретична і практична фізика, математика, астрономія, хімія, ботаніка, сільське господарство та інші); медичний та філологічний.
При університеті планувалося створення підрозділу, який би забезпечував учбовий процес навчальними посібниками, а також таких інститутів: учительського або педагогічного; медичного клінічного; акушерського мистецтва. Передбачалася також друкарня для видання навчальних книг та поширення наукових знань, створення вчених товариств, благодійних фондів для надання допомоги малозабезпеченим студентам.