- •Міністерство освіти і науки України
- •Завдання на магістерську дипломну роботу студенту
- •Реферат
- •Анотація
- •Аннотация
- •Summary
- •Розділ 1 теоретичні основиінформаційно-комунікаційних технологійу забезпеченні розитку національної економіки
- •Сутність, види та механізм розвитку національної економіки
- •1.2. Особливості функціонування інформаційно-комунікаційних технологій в національній економіці
- •1.3. Методичні підходи до оцінювання вливу інформаційно-комунікаційних технологій на національну економіку
- •Висновки до розділу 1
- •Розділ 2 дослідження стану інформаційно-комунікаційних технологій на міжнародному рівні
- •2.1. Аналіз стану розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у світі та Україні
- •2.2. Оцінка рівня розвитку країн снд та України в галузі інформаційно-комунікаційних технологій
- •2.3. Дослідження ринку інформаційних технологій України
- •Виcновки до розділу 2
- •Розділ 3 шляхи та перспективи вдосконалення розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у забезпеченні розвитку національної економіки україни в світовій господарській системі
- •3.1. Рекомендації щодо підвищення рівня розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у національній економіці України
- •Стратегія соціальної спрямованості:
- •Стратегія вибіркової участі в побудові інформаційного суспільства:
- •Стратегія інноваційного лідерства:
- •3.2. Модель оцінювання впливу факторів інформаційно-комунікаційних технологій нанаціональну економіку
- •Прогнозний аналіз зміни чинників розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та їх впливу на національну економіку України
- •Висновки до розділу 3
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток з
- •Додаток и
- •Додаток к
2.3. Дослідження ринку інформаційних технологій України
Останнє десятиліття ринок IT в Україні розвивався досить швидкими темпами. Сьогодні в Україні працює 90 000 програмістів, причому чверть з них – у топ-25 місцевих IT-компаній. При цьому, 5% розробників щорічно залишають Україну і їдуть працювати за кордон. В Україні ж усе більш-менш стабільно: кількість фахівців зростає щорічно на 20%, зарплати стабільні, а аутсорсинг продовжує зростати [100].
Рік тому в Україні нарахували 75 000 розробників, сьогодні ж їх кількість збільшилася до 90 000. Таким чином, зростання склало приблизно 20%. Щомісяця індустрія «поглинає» приблизно тисячу чоловік. Навіть трохи більше, з урахуванням релокації [101].
25% всіх програмістів (23000 фахівців) працює в топ-25 компаніях (рис. 2.15). У першій п’ятірці компаній працює 14000 програмістів (16% ринку) [101].
Рис. 2.15. Об’єм ринку праці IT за чисельністю працівників топ-25 компаній України
Джерело: розроблено автором на основі[102]
Як видно з рис. 2.15, цього року темпи зростання топ-25 компаній помітно нижче зростання ринку (7% проти 20%). На зростання лідерів ринку найбільше впливають політичні ризики в країні, оскільки у них найбільш великі й схильні до ризику замовники. Практично всі компанії з топ-5 вже відкрили офіси в Східній Європі (Польща, Болгарія, Словаччина), інші слідують їх прикладу.
На сьогодні на ринку ITУкраїни представлено аутсорсингові, продуктові, стартапи та інші компанії. Топ-10 ITкомпаній України представлено в табл. 2.8.
Таблиця 2.8
Найбільші IT-компанії України, 2015 р.
№ |
Δ |
Компанія |
Офіси, в яких ведеться розработка |
Спеціа-лісти в Україні |
Δ 01.15/07.15 |
Технічні спеціалисти |
Вакансії в Україні |
1 |
↑ 2 |
EPAM |
Вінниця, Днепропетровськ, Київ, Львів, Харьків |
3900 |
350 |
3500 |
120 |
2 |
— |
SoftServe |
Днепропетровськ, Івано-Франківск, Київ, Львів, Рівне, Харьків, Чернівці |
3847 |
277 |
n/a |
286 |
3 |
↓ 2 |
Luxoft |
Днепропетровськ, Київ, Одеса |
3727 |
5 |
3317 |
150 |
4 |
— |
GlobalLogic |
Київ, Львів, Миколаїв, Харьків |
2561 |
122 |
2237 |
157 |
5 |
— |
Ciklum |
Вінниця, Днепропетровськ, Київ, Львів, Одеса, Харьків |
2291 |
78 |
1964 |
191 |
6 |
↑ 5 |
NIX Solutions Ltd. |
Харькчв |
1500 |
700 |
1400 |
30 |
7 |
— |
Infopulse |
Вінниця, Житомир, Київ, Харькчв, Чернігів |
1184 |
87 |
1083 |
110 |
8 |
↑ 1 |
NetCracker |
Київ, Одеса, Сумми |
960 |
45 |
770 |
54 |
9 |
↓ 1 |
ELEKS |
івано-Франківск, Львів, Тернопіль |
845 |
-101 |
631 |
63 |
10 |
— |
Miratech |
Вінниця, Київ, Одеса, Харьків |
809 |
-1 |
708 |
30 |
Джерело: [103], [104]
Більшість розробників працює в аутсорсингу, хоча в порівнянні з 2014 роком їх частка впала на 2%, а частка продуктових компаній на стільки ж виросла (рис. 2.16).
Рис. 2.16. Структура ринку ITУкраїни, 2015 р.
Джерело: розроблено автором на основі[105], [106]
Розробка сконцентрована в п’яти містах України: Київ, Харків, Львів, Дніпропетровськ, Одеса. У цих містах працює 86% всіх програмістів. При цьому майже половина всього IТ-ринку зосереджена в столиці (рис. 2.17).
На окупованих територіях Донбасу і Криму IТ-ринок був розвинений відносно слабко, тому їх втрата не сильно вплинула на галузь в цілому. Більшість IT-компаній регіону вивезли свої офіси – хто в спокійні міста України, а хто і за межі країни. У 2013 році (до окупації) Донецьк був №6 у рейтингу міст, з 3% ринку. Зараз №6 – Вінниця, з 1,8% ринку.
У 2015 році попит на розробників програмного забезпечення варіювався залежно від регіону.
Рис. 2.17. Стуктура ринку ITУкраїни за містами
Джерело: розроблено автором на основі [107,c. 25-26]
Наприклад, найбільший попит протягом року на розробників Java, C ++, .Net був у Дніпропетровську, на розробників під мобільні платформи і на С ++ програмістів –в Одесі, на веб-розробників – у Львові, на програмістів 1С – у Харкові.
Експерти кажуть про поступову спеціалізації регіонального IT-ринку праці. Наприклад, IT-компанії Дніпропетровська спеціалізуються на розробці програмного забезпечення і додатків під мобільні платформи, на розробках в ігрової індустрії. У Львові формується напрямок веб-програмування.
На ринку IT-праці кількість вакансій зростає. У вересні 2013 року на DOU було опубліковано 900 вакансій і отримано 1100 унікальних відгуків. У вересні 2015 – 1500 вакансій і 4000 відгуків. Кількість вакансій зросла на 60%, число кандидатів – в три рази [101].
В Україні спостерігається сплеск попиту на курси з програмування і QA. Зараз на одну вакансію в середньому припадає 6 кандидатів. Але розподіл вкрай неоднорідний: на вакансії міддл і синьйор-рівня доводиться 4-5 резюме, на вакансії джуніор, QA і PM – понад 20. При цьому левова частка компаній розміщує тільки вакансії міддл і вище [101].
Говорячи про структуру вакансій по рівню посади, можна відзначити, що найбільш затребувані фахівці з досвідом роботи від 1 до 3 років. Максимальний попит на даних фахівців відзначений в програмуванні 1С.
Найчастіше роботодавці готові брати на роботу фахівців початкового рівня в області IT-систем банку (30%).
Старші фахівці, керівники групи, керівники відділів найбільш затребувані в IT-продажах.
Більш докладно дані представлені на рис. 2.18:
Рис. 2.18. Структура вакансій по рівню посади на IT-ринку
Джерело: розроблено автором на основі[102]
5% пропозицій надходять в Україну з-за кордону: 76 вакансій з 1500 припускають роботу за межами країни [104]. Більшість з цих вакансій зараз пропонують українські компанії. Як правило, це робота за контрактом або релокейт в закордонний офіс, рідше – пошук фахівців під замовлення для іноземної компанії (рекрутинг і аутстаффінг). Але є й прямі запити з Європи. Найчастіше українців запрошують в Польщу, Німеччину та скандинавські країни, також шукають фахівців в Ізраїль і Великобританію.
За оцінками DOU, за останні 12 місяців з України виїхало від 2000 до 5000 програмістів. Якби не тривалий процес оформлення документів (6-9 місяців), цифра могла б бути більше, відзначають укладачі дослідження [108].
Для більш детального аналізу галузі IT зосередимо свою увагу на дослідженні найбільших IT-компаній України, а саме: EpamтаLuxoft.
EPAM Systems –американська ІТ-компанія, виробник замовленого програмного забезпечення, фахівець з консалтингу, резидент Білоруського парку високих технологій. Штаб-квартира компанії розташована в Ньютаун (США, штат Пенсільванія), а її відділення представлені в 17 країнах світу, в тому числі і на території України. Діяльність: ІТ-консалтинг, розробка програмного забезпечення, інтеграція додатків, портування і міграція додатків, тестування програмного забезпечення, створення виділених центрів розробки на базі EPAM Systems, розробка цифрових стратегій [121].
Luxoft (Люксофт) – міжнародна компанія, що займається розробкою програмного забезпечення та експортом ІТ-послуг, в якій працює більше 10 000 чоловік. Luxoft був заснований в 2000 році. Luxoft надає широкий спектр послуг, пов'язаних з програмним забезпеченням для різних платформ і технологій. Компанія має 27 офісів в 15 локаціях в усьому світі з центрами розробки в Центральній і Східній Європі, а також Північній Америці та Азії [110].
Розглянемо фінансову діяльність компаній на фоні таких показників як доходи, прибуток.
Щорічний дохід обох компанії за 2010-2015 рр. характеризувався стабільним приростом, де Epam випереджає Luxoft. Динаміка росту компанії говорить про стабільність й постійне вдоконалення послуг IT, що позитивно впливає на національну економіку України й на сфери ІКТ загалом (рис. 2.19).
Тис.
дол
США
Рис. 2.19. Динаміка доходів IT-компаній Epam та Luxoft за 2010-2015 рр., тыс. дол. США
Джерело: розроблено автором на основі [109], [110], [111]
Наступним кроком проаналізуємо прибутки (Net Income) досліджуваних компаній (рис. 2.20).
З рис. 2.20 бачимо, що тенденція до росту показника схожа з динамікою доходів компаній. Знову ж таки Epam займає лідируючі позиції, однак у 2012 році поступившись Luxoft за показником.
Прибуток компаній більше детально відображає їх реальний фінансовий стан, тому можно сміливо стверджувати, что фінансовий ріст компанії позитивно впливає на національну економіку України.
Рис. 2.20. Динаміка прибутків IT-компаній Epam та Luxoft за 2010-2015 рр., млн. дол. США
Джерело: ророблено автором на основі[109], [110], [111]
Собівартість проданих товарів дає бухгалтерам і менеджерам точну оцінку прибутку компанії рис. 2.21.
Рис.2.21. Собівартість проданих товарів IT-компаній Epam та Luxoft за 2010-2015 рр., млн. дол. США
Джерело: розроблено автором на основі [109], [110], [111]
Згідно з рис. 2.21 Компанії мають тенденцію до збільшення об’єму собівартості, що може пояснюватися збільшенням якості наданих послуг, збільшення цін на послуги (здебільшого трудових ресурсів) та збільшення інфляції. З кожним роком різниця в значення собівартості між Epam та Luxoft збільшується, тим самим покращуючи позиції Luxoft на ринку, порівнюючи компанію з основним конкурентом. Адже Epam при високий темпах збільшення доходів, має й високі темпи збільшення собівартості товарів (на 346,36 млн. дол. США). Натомість Luxoft при збільшенні власних доходів має середні темпи збільшення собівартості (на 199,39 млн.дол. США за останні 5 років).
Наступним кроком надамо аналіздинаміці амортизації продуктів компанії (рис.2.22).
Рис. 2.22. Амортизація IT-компаній Epam та Luxoft за 2010-2015 рр., млн. дол. США
Джерело: розроблено автором на основі [109], [110], [111]
Амортизація, як систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується (первісна мінус ліквідаційна вартість) упродовж строку їх корисного використання (експлуатації), характеризується позитивною тенденцією в обох компаніях. В Epamамортизація за останні 5 років збільшилася на 34,38%, натомість в Luxoft– на 32,2%.
Далі зупинимося на аналізі податкуна прибуток доліджуваних компаній (рис. 2.23).
Рис. 2.23. Податок на прибуток IT-компаній Epam та Luxoft за 2010-2015 рр., млн. дол. США
Джерело: розроблено автором на основі[109], [110], [111]
Згідно з рис. 2.23 безумовним лідером за обсягом податків на прибуток є Epam, що збільшив величину виплат на 16,16 млн. дол. США за останні 5 років. Luxoftтам само маєтенденцію до збільшення величини податків на прибуток (+7,89 млн. дол. США). Виплата податків є безумовним бенефітом для національної економіки, адже при стабільних високих прибутках компаній IT державний бюджет поповнюється значними виплатами, що впливає на ріст економіки.
Останнім показником у нашому дослідженні, що дозволить більш детально проаналізувати фінансову діяльність компанії, є EBITDA – аналітичний показник, що дорівнює обсягу прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань (рис. 2.24).
За рис. 2.24 помічаємо вже схожу тенденцію до збільшення показника з роками, лідером залишається Epam (+78,86 млн. дол. США). Luxoft також має додатній приріст показника (+69,24 млн. дол. США). Дослідження показало, что компанії займають міцні позиції на ринку IT України, стабільно розвиваючись, що позитивно впливає на економіку нашої держави.
Рис. 2.24. Динаміка показнику прибутку EBITDA за 2010-2015 рр.
Джерело: розроблено автором на основі[109], [110], [111]
Отже, керуючись отриманими даними з дослідження, можно сміливо стверджувати, що сфера IT-послуг (IT-аутсорсинг) як галузь ІКТ залишається основним фактором позитивних змін у найближчі 5-6 років в національній економіці України. Тим часом вже зараз видно великий потенціал для створення власних інтелектуальних продуктів на основі розробок українських компаній. Також великий внесок з боку IT може бути зроблений в сфері розробки державних проектів, наприклад, таких як електронний уряд.
Провівши детальне дослідження галузі інформаційно-комунікаційних технологій, доводимо, що ІКТ є однією із найбільш динамічних галузей в Україні. Проте на сьогодні дана галузь все ж таки залишається не досить привабливою для потенційних інвесторів. Цьому сприяють основні бар'єри, що на сьогодні стримують стрімкий розвиток сфери ІКТ, пов'язані з низкою таких обставин:
низький рівень правозастосування в сфері ІКТ (недосконалість нормативної бази, пов’язана з реалізацією конституційних прав і свобод при застосуванні ІКТ, інформаційній взаємодії громадян, суспільства і держави);
нерівномірність забезпечення можливості доступу населення до комп’ютерних і телекомунікаційних засобів, поглиблення «цифрової» нерівності між окремими регіонами, галузями економіки та різними верствами населення;
недосконалість системи державного регулювання та нагляду за сферою ІКТ;
складна політична ситуація в Україні,
відсутність інституційного забезпечення координації діяльності державних органів з питань впровадження проектів ІКТ;
недостатній рівень розвитку телекомунікаційної інфраструктури та відсутність механізму спільного використання інфраструктури;
недостатнє розвинута система національних стандартів з ІКТ, гармонізованих із міжнародними стандартами;
відсутність системи моніторингу розвитку сфери ІКТ;
високий рівень залежності українського ринку ІКТ від зарубіжної продукції;
відсутність цілеспрямованої підтримки профільних вузів; повільне впровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних ІКТ;
недостатнє стимулювання попиту населення до використання ІКТ; недостатній рівень комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, довіри та безпеки використання ІКТ.
Також неодмінно вказати на проблему відсутності єдиного інтегрованого національного показника з визначення впливу ІКТ на розвиток національної економіки.
Таким чином, можна констатувати, що на даний час виникла необхідність запровадження механізмів сприяння підвищенню рівня використання ІКТ в країні та актуалізації завдань суттєвого підвищення дієвої координації зусиль держави щодо розробки та реалізації стратегії розвитку ІКТ.