- •11.Розвиток мистецтва у східних слов’ян
- •12.Культура середньовічних кочівників
- •13.Мова та давньослов’янське письмо
- •2. Поширення писемності
- •14.Культурно-просвітницька діяльність Кирила і Мефодія
- •15.Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку культури.
- •16. Церкви і монастирі як осередки наукового знання, літератури, мистецтва Київської русі
- •17.Перекладна та паломницька література у Київській Русі
- •18.Види та жанри оригінальної літератури Київської Русі. «Повість минулих літ»
- •19. Школа та наука в Київській Русі
- •20.Культова та світська архітектура Київської Русі
20.Культова та світська архітектура Київської Русі
З 10 століття починається розвиток монументальної архітектури давньої Русі, у великих містах зводяться грандіозні споруди — Софійський собор у Києві, Собори Святої Софії у Новгороді, Полоцьку та інших містах. В період феодальної роздробленості (12—14 століття) утворюються архітектурні школи окремих земель: Придніпров'я (П'ятницька церква в Чернігові, 12—13 століття), Володимиро-Суздальська (Успенський собор у Володимирі та церква Покрова на Нерлі, 12 століття), Новгородська та ін.
Специфічний характер архітектури регіональних староруських шкіл визначався місцевими соціальними особливостями, будівельними традиціями. Архітектура Володимиро-Суздальського князівства характеризується багататством пластики білокам'яних споруд (палацовий ансамбль у Боголюбові, Успенський та Димитріївский собори у Володимирі). АрхітектуріНовгородапритаманний суворий лаконізм величних форм (Георгіївський собор Юр'євого монастиря), невимушено мальовничі асиметрично викладені будівліПскова. Архітектура Давньої Русі вражає своєю правдивістю, ясним виявленням конструкції та просторової організації будівлі в її вигляді. Після перерви в архітектурному розвитку 1240 — 1290 рр., викликаної монголо-татарським нашестям, головними архітектурними центрами стають Новгород, Псков, Москва, своєрідно розвиваючі давньоруські традиції.
На основі староруського зодчества в 14—16 століттях на теренах сучасної України формуються і розвиваються: українська архітектура (Покровський собор у Харкові, 17 століття, ансамбль Львівського братства, 16—17 століття); москвинська, згодом, — російська архітектура (Московський Кремль, 15 століття, Василія Блаженного храм у Москві, 16 століття, Вознесіння церква в Коломенському, 16 століття); і архітектура Білорусі (замок у Мирі, 15 століття).
З об'єднанням російських земель під владою Москвискладається єдина російська архітектурна школа. АнсамбльМосковського Кремлястав прообразом для Кремлів інших міст і послужив ядром радіально-кільцевої структури зростаючої Москви. Яскрава своєрідність притаманна типу шатрових храмів-веж, що склався в 16 столітті (церква Вознесіння в с. Коломенському, нині в межах Москви). Для російської архітектури 17 століття характерні різноманіття форм, святкова мальовничість. Поряд з кам'яною архітектурою велике місце займало дерев'яне зодчество, що досягло в 17-18 ст. високої досконалості (церкви Преображенська в Кіжах, Успенська в с. Кондопога та ін.)
Визначні споруди
Церква Одігітрії, м.Вязьма, Смоленська область
Смоленський Кремль
церква Вознесіння в с. Коломенському
Храм Василія Блаженногоу Москві
Московський Кремль
Кіжи
Богоявленська церква (Палтога), Росія